П’ятнадцята умова: Якщо на майбутнє люди нашого обряду, погорди вил и своїм обрядом і церемоніями, забажали б прийняти обряді церемонії римські, то нехай їх не приймають, бо всі вони вже в одній Церкві і під одним Пастирем.
Шістнадцята умова: Подружжя між людьми грецького і римського обрядів будуть свобід ні без примушування до одного обряду в одній Церкві.
Дев’ятнадцята умова: Архімандрити, Ігумени, ченці й їхні монастирі аби по-старому були під послухом своїх Єпископів у своїх єпархіях, бо в нас є лише один чернечий чин—устав, яким користуються Єпископи, а провінціалів у нас нема.
Двадцята умова: Прохаємо також, щоб по звичаю й обичаю Римської Церкви ми могли висилати до державних трибуналів двох духовників нашого обряду, які будутьберегги наші права і вольності обряду.
Двадцять перша умова: Архімандрити, Ігумени, Священики, Архідиякони та інші духовники нашого обряду нехай користуються і втішаються такими самими почестями й пошанівком у народу, як і особи римського обряду, та нехай користуються достойностями й привілеями, що їх колись визнав для нас бл. пам’яті король Володис-лав<...>.
Двадцять п’ята умова: Монастирів і церков наших руських, щоб на костели не обертано, а навпаки, якби який католик у своїм маєтку церкву пошкодив, то повинен її знову направити для підданих руського народу, або наново побудувати або старі зрепарувати <...>.
Двадцять сьома умова: Нехай нам буде також вільно закладати школи і семінарії грецької і слов’янської мови всюди, де це буде виглядати вигідно й відповідно, а також і друкарні для друкування книг, які, однак, будуть підчинені владі Митрополита й Єпископів, та нехай нічого не друкується без їхнього дозволу, щоб тим способом забрати лиходіям нагоду поширювати свої єресі <...>.
Тридцята умова: Якщо б хто—будь за якусь провину був ви клятий своїм Єпископом, то щоб такого в Римській Церкві не приймали, а навпаки, щоб про це там оголошено, подібно як і ми будемо ставитися до тих, що будуть ви кляті Римською Церквою <...>.
Тридцять третя умова: Отож ми, нижче підписані, бажаючи вчинити те святе поєднання на Божу славу і для миру Церкви, повищі умови, які уважаємо необхідними для нашої Церкви та які треба, щоб наперед підтвердили Найвищий Архієрей і його королівська милість, передаємо для більшої достовірності цією нашою грамотою Преподобним Братам Отцеві Іпатієві Потіеві, прототронієві, Єпископові Вол оди мирсько му і Берестейському, та отцеві Кирилові Терлецько-му, Екзархові й Єпископові Луцькому та Острозькому, шоб вони наперед прохали підтвердження і запевнення тих усіх артикулів, які ми письмово подали від імени нашого, від свого Найвищого Отця Папи, а також щоб просили його королівську милість; а ми, будучи упевнені про нашу віру, святі Тайни й обряди наші, тим певніше, без найменшого порушення сумління нашого і доручених нам духовних овечок, могли приступити до святого з’единення і Римською Церквою, а й інші, бачачи, що все було там збережене непорушним і цілим, щоб тим радніше пішли нашими слідами.
Дано в рік Божий 1595 червня, 1 дня за старим календарем.
Михаїл Митрополит Київський і Галицький, власною рукою.
Іпатій Єпископ Володимирський і Брестський, власною рукою.
Кирилл Терлецький Божою благодаттю Екзарх, Єпископ Луцький і Острозький, власною рукою.
Леонтій Пел ьчитський з благодаті Божої Єпископ Пінський і Туровський, власною рукою.
(8 печаток, серед яких—єпископа львівського Гедеона Балабана и холмського Діонісія Збируйського; на звороті сьомого аркуша є підпис Йони Гоголя: "Йона архимандрит кобринський церкви святого Спаса, власною рукою підписав". Все підписи кирилицею).
Стохів М. Христова церква в Україні: 988—1596. - Л., 1993. — С. 396-405.
Текст 9.8. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про свободу совісті та релігійні організації"
Розділ І
Загальні положення
Стаття 3. Право на свободу совісті
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Релігієзнавство» автора Кучер О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕКСТИ ПЕРШОДЖЕРЕЛ ДО УСІХ ТЕМ КУРСУ“ на сторінці 32. Приємного читання.