В імператорському Китаї склалася практика впровадження офіційних культів з урахуванням вчень трьох основних релігій. Ці культи йшли шляхом раціонального підправлення традиційних культів з наголосом на обслуговуванні нагальних політичних потреб. Цінська, а за нею певний час і Ушанська династії встановила особливе поклоніння і жертвоприношення п'яти божествам ді, наповнюючи містичним змістом розуміння цих ді як п'яти царів стародавності, п'яти кольорів, чотирьох сторін світу та їх центру, п'яти фаз світового кругообігу. Ханьський імператор-диктатор Уді встановив поклоніння божеству землі Хоуту, яке здійснювалося на п'яти вівтарях на острові серед озера, що символізувало центр всесвітньої (за китайським розумінням) Піднебесної імперії.
Особливої пишноти і складності набирали імператорські культи, які мали характер вшанування не тільки родинних предків, а й предків політичних. Офіційна ідеологія тут втручалася в релігію. Релігія відверто використовувалася для виправдання і обґрунтування певних політичних претензій. Збоку релігійних діячів та ідеологів не було ніякого заперечення, а навпаки, сам зміст моральної позиції усіх трьох основних релігій зумовлював активну підтримку духовенством цих вимог імперської влади до релігії.
Сучасний Китай є багатонаціональною країною, в пій проживає 56 етнічних груп, з яких власне китайці становлять переважну більшість (близько 93% населення). Звідси і надзвичайна релігійна строкатість. Більшість ханьців сповідують даосизм (сюди офіційна китайська ідеологія включає і конфуціанство), народності хуей, уйгури, казахи, киргизи, татари узбеки, таджики, дунсяни, салари і баоань - іслам; тибетці, монголи, тай і юнгури - ламаїзм і буддизм; мяо і яо - християнство; орочі, евенки і даури - шаманство.
Складні політичні обставини розвитку демократичного Китаю постійно змінюють умови релігійного життя. Під час "культурної революції" (1965-1969) посилилися релігійні гоніння, особливо на буддизм. Тоді було ліквідовано всі буддійські організації, монастирі, сплюндровано зруйновані монастирі, знищувалися унікальні скульптури і дорогоцінні манускрипти, старовинні і сучасні книги, ченці піддавалися "перевихованню працею" буддійських діячів.
Запитання і завдання для закріплення знань
1. У чому полягають особливості релігійних систем Стародавнього Китаю?
2. Як здійснювалась регламентація поведінки в Стародавньому Китаї?
3. У чому полягав, за Конфуцієм, ідеал досконалої людини і як він вплинув на формування китайського суспільства?
4. Як ви гадаєте, чим є дао в китайській культурі - образом чи поняттям? Відповідь обґрунтуйте.
5. Наведіть приклади, які свідчили 6 про вплив китайських релігійних систем на західноєвропейську культуру ХVІІІ-ХХ ст.
6. Які віросповідальні, моральні принципи конфуціанства забезпечили йому пріоритетність-серед інших релігій, сповідуваних населенням Китаю?
Теми для рефератів
1. Конфуціанство в системі стародавньокитайського світогляду.
2. Дао і даосизм в Китаї (філософсько-релігійний аналіз).
3. Вплив релігійних систем Китаю на західноєвропейську культуру.
4. Роль конфуціанства в розвитку китайського народу.
5. Особливості філософського даосизму.
Література
Васильев Л.С. История Востока. В 2-х т. - М., 1998.
Васильев Л.С. История религий Востока. - М., 1988.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія релігій» автора Лубський В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Релігія в історії Китаю“ на сторінці 2. Приємного читання.