Розділ XVII. ПРОТЕСТАНТИЗМ

Історія релігій

У баптистських громадах широко практикуються заходи взаємного контролю, до порушників релігійних норм застосовуються різні форми покарання (викриття, умовляння, зауваження, відлучення від церкви), які змінюють статус віруючого в громаді (відсторонення від проповідей, від спільного співу тощо).

Особлива роль у баптистській громаді належить пресвітерові, посвяченому в духовний сан пожиттєво, його влада аналогічна владі єпископа в православ'ї чи католицизмі. Він веде богослужіння, проповідує, здійснює обряди, керує життям общини. Його опора - вчитель церкви, диякони й диякониси. Перші двоє висвячуються в духовний сан, але не пожиттєво, а на певний час. Диякониси права на сан не мають. Учитель церкви - це помічник пресвітера, він веде пропаганду і роз'яснення віри, допомагає вивчати Біблію, здійснювати активну виховну діяльність. У разі необхідності може заступати пресвітера.

Диякони переважно виконують господарські функції, вони - обов'язкові члени церковної ради. Диякониси ведуть роботу серед віруючих жінок, займаються матеріальним забезпеченням громади. Крім матеріальних проблем, па дияконів і дияконис покладається контроль над життям віруючих, відвідування їхніх домівок, поради й т.д.

У кожній баптистській громаді обираються проповідники, які під керівництвом пресвітера або вчителя церкви готують і проголошують проповіді. За наявності хору й оркестру в громаді обирають регента й диригента, після обрання вони підлягають пресвітерському посвяченню. Дуже важливим у баптистській громаді є посада керівника молоді, що обирається нею за представленням пресвітера. Він зобов'язаний доводити до пресвітера необхідну інформацію про духовні настрої молоді. Є також посада церковного касира, який зберігає та веде облік грошових коштів, підлягає пресвітерові та дияконам. Охоронець порядку регулює процес богослужіння, розсаджує віруючих і всіх відвідувачів, стежить за освітленням, вентиляцією, дисципліною.

З усіх посадових та інших осіб складається церковна рада общини, цілком підпорядкована пресвітерові, який має право скасувати її рішення навіть розпустити раду з тих чи інших міркувань. Часто ці ради узурпують функції виконавчого органу, зареєстрованого владою.

Богослужіння у баптистів складається з трьох частин. Перша - підготовча: спільні співи, читання літератури, привітання, розсаджування присутніх. Пресвітер або проповідник вирішують питання про послідовність богослужіння та його учасників. Друга частина - основне богослужіння: спільна молитва, кілька проповідей (3-5), індивідуальні молитви з місць, співи, декламація віршів, театралізовані виступи, напучування пресвітера, привітання від інших громад, оголошення. У заключній частині богослужіння пресвітер бесідує з окремий ми членами громади, гостей влаштовують на ночівлю в сім'ї членів громади, віруючі спілкуються,, гуртом прибирають приміщення. Святкові богослужіння особливо урочисті. Молитовні зібрання включають проповіді, спільні молитви, співи, читання літератури. їх можуть проводити групи віруючих. Практикуються спеціалізовані зібрання: членські (тільки членів громади для вирішення особливо важливих питань), молодіжні, жіночі, дитячі, батьківські і т.д.

Одним із способів посилення релігійного виливу на віруючих у баптистів є активізація міжгромадських зв'язків. Обмін делегаціями, спільні богослужіння, вечори-зустрічі молоді з метою міжгромадських шлюбів, гастролі виїзних півчих груп, хорів та оркестрів - усе це об'єднує віруючих, активізує релігійний конформізм.

Для сучасного баптизму характерний новий підхід до нерелігійного світу: не ізоляція, не протиставлення себе світові, а прийняття його на основі нібито наявності своєї духовно-моральної переваги.

Починаючи з 1961 р., Союз ЄХБ переживає серйозну кризу, спричинену появою екстремістської течії "ініціативників". Останні утворили Раду церков ЄХБ, яка проводить обструкціоністську діяльність серед місцевих громад. У ініціативників важливу роль відіграють "благовісники", обрані з'їздом пресвітерів. Це - роз'їзні наглядачі за громадами певного регіону. Вони дбають про посилення найреакційніших сторін баптистського вчення, підігрівають містико-есхатологічні настрої, закликають віруючих до відмови від участі в громадсько-політичному й культурному житті, провокують порушення законодавства про релігію, збуджують релігійну ворожнечу й нетерпимість, їх заохочує частина зарубіжних реакційних баптистських діячів. Ця кризова ситуація в баптизмі поступово долається. Громади ЄХБ в Україні утворюють Всеукраїнський союз об'єднань євангельських християн-баптистів, який має свої друковані органи, навчальні, заклади.

Адвентизм. Адвентизм в основі свого віровчення має твердження про близькість "другого пришестя" Христа, який встановить своє "тисячолітнє царство" і здійснить "Страшний суд", при цьому душі грішників загинуть, а душі праведників знайдуть вічне блаженство. Це вчення з'явилося в 1833 р.: баптист Вільям Міллер (1782-1849) у США опублікував свої "дослідження", в яких через тлумачення пророцтв Старого Завіту визначив, що "друге пришестя" Христа відбудеться в 1843 р. Соціальні умови життя дрібної буржуазії у США стимулювали песимістичні настрої, очікування "кінця світу", приреченості. Тому у Міллера знайшлося чимало послідовників. Невдовзі стала очевидною абсолютна неспроможність цього пророцтва, довелося призначати нові строки "кінця світу". Однак адвентистський (від лат. adventus - пришестя) рух вижив, бо в містичній формі відображав реальний страх дрібної буржуазії і трудящих перед стихійною дією економічних законів антагоністичного суспільства. Найбільша течія адвентизму виникла в 1863 р. - це адвентисти сьомого дня, які вважають святковим днем тижня суботу. Вони надають особливого значення творам американської пророчиці Г. Уайт (1827-1916), яка обстоює положення "санітарної реформи" (досягнення віруючими фізичної досконалості до "другого пришестя" Христа), церковної десятини й активної місіонерської діяльності.

Адвентисти об'єднуються в громади, які утворюють "союзи", що входять до 10 дивізіонів, розподілених по європейському, азіатському та американському відділеннях. На чолі всієї структури - Генеральна конференція, яка обирає Виконавчий комітет, розташований у Вашингтоні (США). Вважають, що число адвентистів становить близько 4,5 мли чоловік. Ця організація швидко зростає, в 1978-1982 pp. вона збільшилася на 800 тис. чоловік. На 54-й сесії Генеральної конференції (1985) прийнято програму "Жнива-90,?, за якою за п'ять років організація має збільшитися на 2 млн чоловік.

У нашу країну адвентизм проник із США ще в XIX ст., але тривалий час він був релігією тільки для німецьких колоністів, потім поширився серед місцевого населення. У 1908 р. створено самостійний союз російських адвентистів. Жовтневу революцію 1917 р. й соціалістичне будівництво в СРСР адвентисти зустріли вороже, але в 20-х роках сталася їхня політична переорієнтація,

В Україні нині діє Уніонна конференція Церкви АСД (близько 500 громад, понад 40 тис. членів) - складова Євро-Азійського дивізіону. Адвентистські громади дуже активні. Проповідник - довірена особа для управління громадою - призначається старшим проповідником області без обмеження строків і наділяється якнайширшими повноваженнями. Для керівництва проповідниками проводяться консультативні наради. Пресвітер та інші служителі культу в громаді висвячуються проповідником.

Єговізм. Єговізм відокремився від адвентизму в 1872 р. Проповідник Ч.Руссель почав твердити, що пришестя Христа відбудеться невдовзі, що до його приходу необхідно готуватися вже тепер. У 1884 р. Верховний суд штату Пенсільванія (США) зареєстрував релігійне "Товариство Сторожової вежі, Біблії та брошур". Це поклало початок рухові єговістів. Згодом їм було дозволено вербувати послідовників, проводити зібрання, мітинги, створювати навчальні заклади, засоби інформації й т. ін.

Назва єговістської організації кілька разів видозмінювалася й уточнювалася. Один час вона називалася "Міжнародним товариством дослідників Біблії". Його,послідовники вважають метою й змістом свого життя проповідь Біблії, вони "свідчать істинність" слова Єгови й тому називають себе "свідками Єгови".

Єговістське богослов'я полягає в модерністському, соціально-політичному коментуванні Біблії, в тлумаченні її сюжетів і міфів відповідно до мислення сучасної людини. Таке тлумачення втілене у "Перекладі Біблії Нового світу" (1963).

Єговізм заперечує християнське вчення про Трійцю, безсмертну душу, пекло й чистилище, всі християнські таїнства та обряди. На думку єговістів, Христос і дух святий - породження Єгови, але Христос виконував лише покутну місію. Єгова - центр Всесвіту, від нього походить увесь світ, що розвивається за законами еволюції. Сучасний світ - арена боротьби Єгови й Христа із Сатаною, вона виявляється у війнах, політичних, економічних та екологічних кризах, катастрофах, міжнародній напруженості, злочинності, занепаді моральності і т.д. Ця боротьба завершиться всесвітньою битвою - "армагеддоном", після чого настане Царство Боже - для праведників і єговістів, решта - "сатаністи" загинуть.

Усі труднощі суспільного розвитку й пороки суспільства єговісти пояснюють гріховністю людей і підступами Сатани. Вони виключають наукові шляхи вдосконалення суспільства, його революційне перетворення і, що дуже важливо, боротьбу за мир. Зразком державності вони визнають США.

Центр єговістської організації міститься в Брукліні (США). На чолі її стоїть "керівна корпорація" з її членів і комітет директорів на чолі з президентом та секретарем. Йому підпорядковані численні окружні бюро та філіали в багатьох країнах світу. Видаються журнал "Сторожова вежа" тиражем кілька мільйонів примірників, інша література 163 мовами світу. Місцеві організації здебільшого нелегальні, добре налагоджені конспіративні зв'язки з керівництвом, використовується величезна інформація від низових ланок.

Общинами свідків Єгови керує "корпорація старійшин" у складі затвердженого Бруклінським центром голови громади, служителя території (контролює місіонерську діяльність членів общини), керівника піонерського служіння (пошуки й залучення до еговізму неофітів), керівника повторних відвідувань (завершення вербувальної роботи), служителя теократичного навчання (контроль за вивченням і правильним трактуванням віруючими єговістської літератури), служителя літератури (бібліотекаря). Кожен член єговістської громади має конкретні завдання у тих чи інших галузях діяльності, щороку всі, у тому числі й старійшини, звітують про свою роботу, одержують оцінку, потім нове призначення чи завдання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія релігій» автора Лубський В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XVII. ПРОТЕСТАНТИЗМ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ І. ВИНИКНЕННЯ РЕЛІГІЇ

  • Теологічні теорії походження релігії

  • Традиціоналістична теорія

  • Теїстична теорія

  • Академічний теїзм

  • Перші спроби наукового пояснення походження релігії

  • Завдання учасникам студентського історичного наукового гуртка

  • Наукові теорії походження релігії

  • Історичний характер релігії

  • Поява релігії

  • Чому виникла релігія

  • Первісні вірування

  • Форми первісних вірувань

  • Розділ II. ПРЕДМЕТ, ОБ'ЄКТ І СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

  • Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства

  • Методи дослідження в релігієзнавстві

  • Методологічні принципи релігієзнавства

  • Структура релігії

  • Головні функції релігії

  • Класифікація релігій

  • Розділ III. РЕЛІГІЇ НАРОДІВ ДВОРІЧЧЯ

  • Загальні зауваження щодо історії релігії в стародавньому світі

  • Початок цивілізації в Дворіччі

  • Виникнення шумеро-аккадської релігії

  • Шумеро-аккадська міфологія

  • Релігійний культ у Дворіччі

  • Релігія Вавилону

  • Ассирійська релігія

  • Релігія нововавилонського царства

  • Розділ IV. РЕЛІГІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

  • Історичні умови виникнення і розвитку давньоєгипетської релігії

  • Давньоєгипетські боги

  • Міф про Осіріса

  • Душа. Поховальний культ

  • Храми і жрецтво

  • Розділ V. РЕЛІГІЇ НАРОДІВ МАЛОЇ АЗІЇ І СХІДНОГО СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я

  • Хетська релігія

  • Фригійська релігія

  • Сирійсько-фінікійська релігія

  • Халдейська релігія

  • Розділ VI. ЗОРОАСТРИЗМ.

  • Виникнення зороастризму

  • Заратуштра

  • Авеста

  • Віровчення зороастризму

  • Зороастрійська мораль

  • Зороастрійський культ

  • Культ Мітри

  • Розквіт зороастризму

  • Маніхейство

  • Маздакізм

  • Доля і заслуги зороастризму

  • Розділ VIІ. Іудаїзм

  • Біблійний іудаїзм

  • Іудейська Біблія

  • Іудейське віровчення

  • Елліністичний іудаїзм

  • Іудейські обряди

  • Єврейські свята

  • Рабиністичний іудаїзм. Талмуд

  • Хасидизм

  • Сучасний іудаїзм

  • Розділ VIII. РЕЛІГІЇ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ

  • Ведична релігія

  • Веди - священні книги давньоіндійських релігій

  • Головні особливості ведичної релігії

  • Віровчення брахманізму

  • Брахманістський культ

  • Розділ IX. ІНДУЇЗМ

  • Віровчення та основні напрями індуїзму

  • Вішнуїзм

  • Шиваїзм

  • Індуїстський культ

  • Реформізм і індуїзм

  • Джайнізм

  • Сикхізм

  • Еволюція сикхізму

  • Сикхський фактор у суспільно-політичному житті

  • Розділ X. БУДДИЗМ

  • Будда - засновник нової релігії

  • Історичні умови буддизму

  • Махаяна і хінаяна. Тантризм

  • Філософська концепція буддизму

  • Вчення Будди

  • Етичний аспект буддизму

  • Буддійський культ

  • Поширення буддизму

  • Розділ XI. РЕЛІГІЯ В СТАРОДАВНЬОМУ КИТАЇ

  • Стародавня китайська релігія

  • Конфуцій

  • Філософські концепції конфуціанства та даосизму

  • Даосизм

  • Буддизм у Китаї

  • Релігія в історії Китаю

  • Розділ XII. РЕЛІГІЯ В ЯПОНІЇ

  • Синтоїстський культ

  • Буддизм у Японії

  • Дзен-буддизм

  • Релігійний синкретизм у Японії

  • Розділ XIII. РЕЛІГІЯ АНТИЧНОГО СВІТУ

  • Релігія крито-мікеноької культури

  • Релігія грецького полісу

  • Стародавньогрецька міфологія

  • Релігійний культ стародавніх греків

  • Релігія аттичної Греції

  • Релігія в епоху еллінізму

  • Започаткування римської релігії

  • Релігія в республіканському Римі

  • Стародавня римська релігія в імперії

  • Розділ XIV. ПОХОДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • Час і місце виникнення християнства

  • Історичні умови виникнення християнства

  • Релігійні попередники

  • Філософська підготовка

  • Проблема особи Ісуса. Євангельська концепція

  • Міфологічна концепція

  • Історична концепція

  • Ісус Христос, його біографія

  • Апостол Павло

  • Еволюція християнства в процесі його формування

  • Новий Завіт

  • Євангелія

  • Дії апостолів

  • Послання

  • Утворення християнської церкви

  • Перші віки християнства Християнство в Римі

  • Гоніння

  • Апологетика

  • Впорядкування християнського віровчення

  • Ранні єресі

  • Монтанізм

  • Гностицизм

  • Антитринітаризм

  • Маніхейство

  • Новатіанство

  • Аріанство

  • Отці церкви

  • Розбудова християнського культу

  • Таїнства і обряди

  • Свята і пости

  • Храми

  • Виникнення чернецтва

  • Християнська церква - державна

  • Завдання для учасників наукового гуртка

  • Остаточне утвердження християнства

  • Несторіанство

  • Монофізитство

  • Християнство в часи розпаду імперії

  • Утворення сучасних напрямів християнства

  • Розкол у християнстві

  • Особливості календаря християнських свят

  • Християнське віровчення

  • Християнський культ

  • Християнські таїнства

  • Християнські свята

  • Храмові свята

  • Розділ XV. ПРАВОСЛАВ'Я

  • Церкви Вселенського православ'я

  • Давні вірування та християнство в Україні. Дохристиянські вірування українського народу

  • Головні дохристиянські боги

  • Початок християнства на українських землях. Хрещення Київської Русі

  • Митрополія Київська і всієї Русі

  • Українська автокефальна православна церква (УАПЦ)

  • Українська греко-католицька церква

  • Розділ XVI. КАТОЛИЦИЗМ

  • Розділ XVII. ПРОТЕСТАНТИЗМ
  • Розділ XVIII. СХІДНІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ

  • Ассирійська церква сходу

  • Християни Апостола Хоми

  • Вірменська Апостольська Церква

  • Коптська Церква

  • Ефіопська Церква

  • Сірійська Церква

  • Маланкарська Сірійська Церква

  • Еритрейська Церква

  • Українська Православна Церква — Київський патріархат й Українська Автокефальна Православна Церква

  • Білоруська Автокефальна Православна Церква

  • Македонська Православна Церква

  • Старостильні Православні Церкви

  • Східно-католицькі церкви

  • ЦЕРКВИ, ЩО НЕ МАЮТЬ ПАРАЛЕЛЕЙ У ПРАВОСЛАВ'Ї

  • Маронітськая Католицька Церква

  • Італо-Албанська Католицька Церква

  • ЩО ВІДОКРЕМИЛИСЯ ВІД АССІРІЙСЬКОЇ ЦЕРКВИ СХОДУ

  • Халдейська Католицька Церква

  • Сіро-Малабарська Католицька Церква

  • Вірменська Католицька Церква

  • Коптська Католицька Церква

  • Ефіопська Католицька Церква

  • Сірійська Католицька Церква

  • Сіро-Маланкарська Католицька Церква

  • ЦЕРКВИ, ЩО ВІДОКРЕМИЛИСЬ ВІД ПРАВОСЛАВНОЇ

  • Мелькитська Католицька Церква

  • Українська Католицька Церква

  • Русинська Католицька Церква

  • Румунська Католицька Церква

  • Грецька католицька Церква

  • Греко-католики в колишній Югославії

  • Болгарська Католицька Церква

  • Словацька Католицька Церква

  • Угорська Католицька Церква

  • Східно-католицькі громади, які не мають ієрархії

  • Розділ XIX. ІСЛАМ

  • Виникнення і поширення ісламу

  • Соціально-історичні передумови поширення ісламу в Україні

  • Україна і мусульманські країни. Їхній зв'язок

  • Кримське ханство

  • Сучасний релігійний стан ісламу в незалежній Україні

  • Коран - священна книга мусульман

  • Історія світу та людства за Кораном

  • Сучасна соціально-політична доктрина ісламу

  • Есхатологія ісламу

  • Соціальна етика ісламу

  • Віровчення ісламу

  • Ісламські обряди

  • Свята в ісламі

  • Іслам про неминучість

  • Сунітське богослів'я (калам)

  • Школи ісламського права (мазхаби)

  • Шаріат

  • Приписи і заборони ісламу

  • Мечеті і школи

  • Напрями, течії ісламу

  • Сунізм

  • Шиїзм

  • Мусульманські релігійно-політичні рухи

  • Розділ XX. НЕТРАДИЦІЙНІ РЕЛІГІЇ

  • Бум "нових релігій"

  • Неохристиянство

  • Релігії орієнтального напряму

  • Синтетичні релігії

  • Езотеричні об'єднання і течії

  • Неоязичництво

  • Саєнтологічні рухи

  • Розділ XXІ. СЕКУЛЯРНІ ВЧЕННЯ РЕЛІГІЙНОГО ХАРАКТЕРУ

  • Агностицизм

  • Індиферентизм

  • Нігілізм

  • Фаталізм

  • Соціалізм

  • Індивідуалізм

  • Імперіалізм

  • Релігія людства і космізм

  • Християнський соціалізм

  • Ніцшеанство

  • Нерелігійні вірування

  • СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШИХ ТЕРМІНІВ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи