Щоб насолоджуватись свободою від тягаря життєвих обставин, власною незалежністю, якої не може бути, якщо особистість не відчуває відповідальності за все, що відбувається, людина навчається визнавати правомірність, законність існування інших, не завжди зрозумілих і не обов'язково позитивно сприйманих світів. ЇЇ відповідальність передбачає необхідність збереження унікальності, нетотожності кожного життєвого світу у всій його повноті. Кожний момент виходу за власні межі, у спілкування з іншими, стає водночас моментом заглиблення у спілкування з собою, у само зміни, що забезпечуються завдяки глибинному самоусвідомленню.
Особистість нетворча, моральний простір якої має закриті кордони, схильна до типових, звичних вчинкових дій. Вона береже порядок, виконує чужу волю. У ЇЇ психологічному просторі фіксується відсутність оптимальної дистанції між зовнішнім і внутрішнім, своїм і чужим, "Я" й "інші". Зміщення у бік зовнішнього призводить до інфантилізації, несамостійності суджень і поведінки, "флюгерності", нестабільності.
Існує чимало варіантів особистісної несвободи, зокрема несвобода егоцентризму, несамостійності, ціннісних ілюзій. Щоб життєвий світ міг удосконалюватись, а особистість - розвиватись, міра свободи має ставати дедалі більше. За Гегелем, природа не розвивається саме тому, що вона позбавлена свободи. Свобода щонайчастіше пов'язана з розвитком, творчим ставленням до життя, суб'єктним рівнем детермінації життєдіяльності.
Психологічний простір має певну центрацію, яка змінюється у процесі його структурування, розширення, здобуття своєрідності, індивідуалізації. Та чи інша цінність дістає всередині цього простору властивості центру, тобто абсолютну й безумовну владу поєднувати, завершувати формування структури значущих відносин.
Пригадаймо, що за традиційними уявленнями все позитивне розташовується у середині світу, а все зле - на його периферії, у недостатньо усвідомлюваних сферах. Ступінь тяжіння, що наближує до центру, залежить від близькості до нього, тому центрація стає однією з найважливіших якостей простору життєвого світу.
Що найчастіше знаходиться у центрі власного всесвіту? Ясна річ - єдине й унікальне власне Я. І хоча моральний простір будується за не дуже зрозумілими і непростими законами, цей факт як раз всім зрозумілий. Помірний егоїзм, як його називає Ю. Козелецький, грає фундаментальну роль як у житті особистості, так і в житті суспільства. Завдяки йому особистість зберігається, не втрачаючи індивідуальної своєрідності. Альтруїзм міг би редукувати індивідуальність та ідентичність особистості, знизив би різнобічність поведінкових проявів (1991, с. 40).
Особистісний розвиток передбачає поступову й помірну децентрацію морального простору, побудову його таким чином, щоб не порушуючи дистанції між своїм та чужим, сприймати партнера як рівного, творити поруч зі своїм центром його центр, який мав би теж високу валентність, був би теж значущим, сприяв би взаємності стосунків, розподіляв відповідальність. Таке структурування простору передбачає постійну взаємодію зустрічних векторів, спрямованих від центру до центру, які врівноважують взаємодію, забезпечуючи більш-менш рівномірну децентрацію, а отже й подолання егоцентризму.
Моральна координата життєвого світу являє собою обмінну взаємодію значущих стосунків, які відображають моральні цінності. Функції морального простору визначені його головними властивостями, зокрема наявністю полюсів "до-бра-зла", "свободи-залежності", 11 відкритості-закритості" "відповідальності-без-відповідальності", "центрації-децентрації", дистантний взаємовплив яких творить потенціал особистісного зростання.
Вибудовуючи власний психологічний простір, ми включаємо у нього значущих людей, створюємо близькі і більш віддалені кола спілкування, взаємовпливу. У кожному колі свої друзі й недруги, свої симпатії й антипатії. Немає у нашому життєвому просторі нічого випадкового, незначущого. Кожна людина по-своєму впливає, певним чином видозмінюючи наш кут зору на все, що відбувається у нашому житті, детермінуючи наші вчинки.
Введення категорії "життєвий світ" забезпечує справжню цілісність людини і світу, дає змогу вивчати саме психологічну реальність, у межах якої і розгортається кожне людське життя.
Якщо людина - креативна істота, якщо вона має сутнісну здатність творити, створювати, то створює передусім світ, в якому живе. Вона сміливо будує власний універсум, свою невеличку затишну планету, про яку розповідав маленький принц у казці А. Сент-Екзюпері. Цей світ у всій його унікальній своєрідності забезпечує людині таке важливе переживання справжньої суб'єктності, власної богообраності, адже творити Світ - це відчувати себе чимось більшим за самого себе з усіма своїми недоліками, більшим за своє сьогодення, навіть за все своє прожите й заплановане на майбутнє життя. Без тяжкої праці світоутворення життя втрачає сенс, стає безбарвним повсякденним Існуванням. Лише активність, відповідальність, самостійність живлять натхненне індивідуальне світоутворення. Лише постійне клекотіння особистісного буття забезпечує ту напругу саморозвитку, ту якість самопрояеів, якої ми всі прагнемо.
Створений за індивідуальним проектом всесвіт завжди має й загальнолюдський зміст, відтворюючи історичний шлях етносу, концентруючи життєвий досвід поколінь. Життєвий світ передбачає ціннісну ієрархізацію дійсності у відповідності до часу власного життя і ставлення до людей у моральному ракурсі. Структура життєвого світу, і передусім його просторово-часові параметри - це той спосіб особистісної організації життя, що стимулює або гальмує особистісне зростання. Діалог між моїм світом та світами значущих для мене людей, за яких я відчуваю відповідальність, без яких я не уявляю свого особистого життя, постійно потребує трансцендуеання, виходу за власні межі, долання своїх кордонів.
Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості у межах і за межами буденності. - К., Либідь, 2003. - 376 с. - С. 58 - 76-82.
С Б. Кримський. ЗАКЛИКИ ДУХОВНОСТІ XXI СТОЛІТТЯ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія: Хрестоматія» автора Скрипченко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Полюсність психологічного простору“ на сторінці 3. Приємного читання.
