Дальші досліди Виготського, що стосувалися розвитку наукових понять у дитячому віці, були проведені разом з Ж. І. Шіф на шкільному матеріалі. Спираючись на результати цих дослідів, Л.С.Виготський заперечив думку Ж.Піаже і інших зарубіжних психологів, ніби наукові поняття не мають власної історії розвитку в мисленні дитини, ніби в їх засвоєнні не виявляються особливості її думки. Він слушно вважав, що вивчення розвитку наукових понять - ключ до всієї історії розумового розвитку дитини, який здійснюється під провідним впливом навчання. Учні засвоюють наукові поняття, спираючись на наявний у них життєвий досвід. Засвоєння їх вимагає активної мислительної діяльності, яка відбувається у співробітництві з педагогом. Між навчанням і розвитком понять існують складні відношення. Розвиток понять характеризується не тільки збагаченням їх змісту, а й прогресивним їх усвідомленням. Упродовж шкільного віку відбувається перехід від неусвідомлених до усвідомлених понять. Усвідомлення понять зв'язане з їх систематизацією і узагальненням. Тільки в системі поняття набуває усвідомленості. Міра загальності визначає сукупність можливих операцій з даним поняттям. Тому з розвитком узагальнень (наприклад, при переході школярів від арифметичного до алгебраїчного числа) розвивається у них і "свобода" розумових дій. Кожній структурі узагальнення відповідає і своя структура можливих при даній структурі логічних операцій мислення. В цьому полягає один із важливих законів розвитку понять, в якому виявляється єдність поняття і можливих операцій з ним.
П. П. Блонський зробив спробу накреслити на основі зібраних ним дослідних даних загальну картину розвитку уявлень і понять школярів про предмети і явища навколишньої дійсності. За його даними, цей процес іде від часткових до загальних уявлень, а через них - до конкретних і абстрактних понять. У зв'язку з цим змінюється І характер мислення школярів.
Р. Г. Натадзе досліджував експериментальне утворення нових понять у школярів на основі сприймань об'єктів і раніше утворених понять. Він прийшов до висновку, що конститутивним моментом цього процесу є пошук і відображення в понятті Істотних ознак об'єкта. Процес узагальнення поняття являє собою не збіднення його змісту, як про це стверджує формальна логіка, а його поглиблення.
Останнє досягається синтезуванням диференшйних, видових ознак у родовому понятті. На протязі шкільного віку цей процес проходить цілий ряд ступенів, серед яких, виділяються два кардинальних зрушення: перше на ступені 4, друге - на ступені 7 класу. Основними досягненнями на ступені 4 класу є усвідомлення Істотних ознак поняття, виникнення можливості оволодіння поняттями, даним у словесному контексті визначення, без унаочнення, та розвиток здатності синтезувати видові поняття в родовому понятті, оволодіти логічною залежністю між поняттями однієї системи. Слабкістю понятійного мислення на цьому ступені є неповне ще оволодіння функцією істотної ознаки поняття, порівняно мало розвинена здатність синтезувати видові поняття при їх узагальненні (школярі не роблять цього з власної ініціативи). На ступені 7 класу учні в ході експерименту вироблюють як конкретні, так і відносні поняття, цілком оволодівають їх системою незалежно від того, яким шляхом відбувається утворення цих понять (з наочного матеріалу чи словесним визначенням без опори на наочність). На цьому ступені досягається високий рівень усвідомлення значення істотних ознак поняття, розуміння залежності між поняттями (їх системи). Школярі самі, з власної ініціативи синтезують видові поняття (при їх узагальненні) в змісті родового поняття і усвідомлюють узагальнююче значення синтезуючих ознак щодо часткових ознак.
Формування природничих уявлень і понять у дітей у процесі навчання було об'єктом досліджень П. Р. Чамати. Дослідження стосувалось старших дошкільників і молодших школярів. Автор їх показав, що протягом цього часу відбувається перехід дітей від уявлень про навколишні живі й неживі об'єкти до понять про НИХ.
Поняття розвиваються у дітей нерівномірно: одні швидше, інші повільніше. Це зумовлюється передусім тим, з якими явищами живої і неживої природи діти знайомляться у процесі навчання в молодших класах і як учителі керують їх пізнавальною діяльністю
Костюк Г. С. Вопросы психологии мышления. / Психологичекая наука в СССР. - Т.І. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. - С. 37-44.
А. Б. Коваленко. Психологія розуміння творчих задач
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія: Хрестоматія» автора Скрипченко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вікові аспекти розвитку процесу мислення“ на сторінці 3. Приємного читання.
