• 3. "Об'єкт і предмет психології". Якщо об'єкт психології репрезентує психічну реальність, то предмет цієї науки несе в собі уявлення про те, що складає квінтесенцію психічного, визначає його якісну своєрідність. ***
• 4. "Об'єкт і метод психології". Метод науки повинен бути релевантним тій реальності, яку передбачається з його допомогою вивчати. Тобто, якщо об'єктом науки є психіка, то метод її повинен бути власне психологічним, не зредукованим до методів фізіології, соціології, філософії і інших наук.***
• 5."Суб'єкт і метод психології". Завдання психології як суб'єкта пізнання не тільки констатувати необхідність відповідності методу її об'єкту, але і конституювати, відкрити, провести і застосувати його в науковій практиці. Тому, метод як і предмет е функцією суб'єкта, продуктом його творчих зусиль, що змінюється і розвивається.*** Розвиток методології може стимулювати розвиток теорії, успіх в розробці методу науки може зумовити нове бачення нею свого предмету. ***.
*** Значні відмінності, що виникли за останній час в теоретичних поглядах і методологічних підходах, загальне зниження інтересу до всякого роду "філософствування" і "теоретизування" у зв'язку із зростанням прагматичних орієнтацій, призводять до того, що уявлення про предмет і метод психології в своїй сукупності складають сьогодні щось таке, до чого, скажімо, важко застосувати слово "гештальт". ***
Наочне значення категорії суб'єктності полягає в тому, що в ній може згортатися і з неї може розгортатися весь психічний всесвіт, Вона вбирає в себе, "знімає в собі" всі сутнісні визначення психічного у всій його повноті і різноманітті проявів.
"Сходь - сходячи", - учив відомий Індійський філософ і психолог Шрі Ауробіндо Гхош. Дана формула допомагає наочно представити зв'язок, який існує між об'єктом і предметом психологічної науки. "Сходячи" в свій об'єкт, психологія занурюється в бездонні глибини психічного життя, відкриваючи там для себе все нові феномени, встановлюючи нові закономірності, одночасно уточнюючи і пояснюючи відкрите раніше. ***
Вища суть психічного відкривається психології не відразу і не у всьому. Не виключено, що до кінця ця суть ніколи і не буде осягнута, бо таємниці психіки мають тенденцію не тільки ховатися, але і множитися у міру її розвитку. Проте, залежно від розуміння граничної сутнісної характеристики психічного як сущого одержують певну інтерпретацію всі відомі психічні феномени. Так, сказавши собі, що суть психічного - в його здатності відображати об'єктивну реальність, ми наше психічне життя можемо обмежити рамками пізнавальної активності. Якщо додамо до віддзеркалення ще і регуляцію, - то психічне з'явиться перед нами як механізм, що дозволяє людині орієнтуватися і пристосовуватися до природного, соціального середовища, досягати рівноваги з самим собою. Якщо на новому рівні психологічного пізнання сутнісною межею психічного встановлюється свідома перетворююча, творча душевно-духовна діяльність людини, то саме ця межа виступає головним критерієм оцінки наявних знань і головним орієнтиром в подальших психологічних дослідженнях.
"'Останнім часом в психологи набула розвитку тенденція розведення понять діяльності і її суб'єкта, прагнення представити їх як єдність, але не тотожність. Це означає вимогу за проявами будь-якої діяльності бачити діяча, за актами творчості - творця. І, якщо дійсно "спочатку була справа", то психології не може бути не цікаво, хто цю справу зробив, якщо вчинок або подвиг, то хто їх зробив, а якщо слово, то хто його сказав, коли, кому і навіщо. Не психіка взагалі, а той в ній, що з часом досягає рівня обізнаного себе суб'єкта, є носієм, центратором і рушійною силою психічного життя. Він вирішує що, як, з ким, навіщо і коли слід робити. Він оцінює результати своєї активності і інтегрує їх у власному досвіді. Він вибірково І ініціативно вступає у взаємодію зі світом. ***
Суб'єктна специфіка методу психологічної науки полягає в тому, що вона не тільки споглядає, не тільки досліджує всіма доступними нею засобами і способами наявну психічну реальність, але, кінець кінцем, на вищих рівнях прагне осягнути цю реальність шляхом творіння її нових форм і тим самим сходить до дослідження власних можливостей науково-психологічної творчості (ВБ.Рубцов). ***
Достовірно гуманістичний і, неодмінно, оптимістичний погляд на природу людини, віра в позитивну перспективу його особистого і історичного зростання відкриває, на наш погляд, можливість і робить необхідним суб'єктне тлумачення предмету і методу психології як самостійної науки. ***
Татенко В.А. Об'єкт, предмет і метод психології як суб'єкта пізнання // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах" (соціологія, психологія, педагогіка): 36. наук, праць. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2004. - С. 60-66.
А. А. Смирнов. Внесок ш.сеченова у розвиток наукової психології в Росії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна психологія: Хрестоматія» автора Скрипченко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПЕРЕДМОВА“ на сторінці 2. Приємного читання.
