Полюс "абстрактності" співвідносять із високим вербальним інтелектом (за методикою Векслера), ког-нітивною складністю (за репертуарним тестом), низьким рівнем догматизму та авторитарності, поленезалежністю (за тестом "Включені фігури"), кращою успішністю в розв'язанні завдань на формування понять (за методикою Брунера), високими показниками креативності (за поєднанням оригінальності і реалістичної спрямованості).
Цей когнітивний стиль пов'язаний із структурною організацією понятійної сфери суб'єкта. На думку Ч. Нозала, конкретна концептуалізація означає тенденцію до ізолювання ідей, основану на дискретному, жорсткому, непересічному наборі понять; абстрактна - припускає існування взаємозв'язку понять, основаного на варіативному і гнучкому їх упорядковуванні. Відповідно перший стиль характеризується логікою окремих понять, тоді як другий - логікою семантичних просторів (Ч. Нозал).
Когнітивна простота - складність
Людина розуміє, інтерпретує, оцінює і прогнозує дійсність на'основі певним чином організованої системи особистісних кон-структів (Дж. Келлі). Конструкти як спосіб диференціації об'єктів можна застосувати для оцінювання іншої людини, самої себе, ситуацій, предметів.
Високий ступінь складності конструктивної системи означає, що людина будує сприйняття ситуації, виділяючи в ній безліч взаємопов'язаних аспектів, низький - що вона це робить у спрощеній формі, оперуючи обмеженою інформацією.
Дані про зв'язок когнітивної простоти - складності з різними особистісними і поведінковими проявами суперечливі. Одні автори зазначають, що полюс когнітивної складності пов'язаний із більшою точністю в оцінюванні себе та інших людей, ефективністю у спілкуванні, успішністю розв'язання завдань тощо, а інші співвідносять його з тривожністю, догматизмом, ригідністю, меншою соціальною адаптованістю. Такий самий неоднозначний і психологічний портрет когні-тивно простих суб'єктів.
Останнім часом у дослідженнях когнітивних стилів з'явилися нові тенденції. Насамперед розширився перелік тих індивідуальних відмінностей, які розглядають як когнітивні стилі. До них почали зараховувати: конвергентність - дивергентність (вузький, фокусований, логічний або широкий, відкритий, асоціативний спосіб розв'язання проблем); внутрішній - зовнішній локус контролю (відмінності в орієнтаціях на себе або чинники оточення); адаптивність - інновацій-ність (перевага конвенціональних, відомих процедур або схильність переформульовувати, виділяти нові перспективи при подоланні проблем) (Кіртон); вербалі-зацію - візуалізацію (надання переваги у використанні вербальної або візуальної стратегії в процесі перероблення інформації).
Розширюється значення терміна "стиль", виокремлюють стилі інтелектуальної діяльності, індивідуальні відмінності між людьми в характері постановки і розв'язання проблем (Р. Стернберг, Є. Григоренко), а також стилі учіння, що виявляються в наданні переваги певним способам навчальної діяльності школярів (Б. Лу Лівер).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вузькість - широкість категорії“ на сторінці 2. Приємного читання.
