Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей

Диференціальна психологія

• 1) вербальний інтелект (великий запас слів, читання з високим рівнем розуміння тощо);

• 2) розв'язання проблем (здатність будувати плани, застосовувати знання тощо);

• 3) практичний інтелект (уміння досягати поставленої цілі, інтерес до світу тощо).

Однак ці прототипи настільки абстрактні, що термін "інтелект" фактично залишається "порожнім".

Диспозиційне трактування інтелекту породило ще одну суперечність. Якщо інтелект - це схильність суб'єкта виконувати певні завдання інтелектуально, то саме завдання є "виявом" цієї диспозиції. Однак у цьому разі йдеться радше про діагностування стилю відповіді, яку здебільшого визначає природа тестового завдання, а не діагностування властивого суб'єктові типу когнітивної організації. Інтелект знову потрапляє за межі традиційного тестологічного дослідження.

Змістово-етична причина кризи тестологічних теорій інтелекту пов'язана зі зміною ціннісного ставлення до людини. Спротив IQ -методиці та ідеї коефіцієнта інтелекту почався з уявлень про людину як об'єкт, впливаючи на який і реєструючи реакції, можна приймати рішення про його переміщення в той або інший соціальний осередок (потік шкільного навчання, тип вищого навчального закладу, галузь предметної діяльності). Отримані за допомогою тестів дані мають психологічний сенс тільки з урахуванням багатьох ситуаційних і психологічних обставин. Психологу, який отримав інформацію про людину, особливо під час індивідуального діагностування, потрібно обґрунтувати, що він виміряв (цим "що" далеко не завжди є реальні інтелектуальні можливості).

Психологи-практики не можуть обійти увагою деякі аргументи представників тестологічної опозиції:

• 1) тести надто фрагментарні, щоб виміряти інтелект як єдине ціле;

• 2) інформація, що міститься в оцінках за інтелектуальними тестами, недостатня для пояснення спостережуваного рівня виконання; жоден тест інтелекту не може вказати на причини відмінностей у його виконанні;

• 3) у тестових показниках і результатах факторного аналізу інтелект не відображається, про нього свідчать інші дані, зокрема показники успішності реальних видів діяльності;

• 4) інтелектуальні тести допомагають вирізнити індивідів з дуже низькими результатами, проте за їх допомогою не можна відрізнити менш обдарованих від більш обдарованих.

Отже, сформувавшись як наука про інтелект, тестологія випустила з поля зору інтелект як предмет дослідження. Намагаючись будувати теорії інтелекту, тестологи описували своєрідну психологічну квазіреальність, унаслідок чого сформувалася ілюзія "зникнення" інтелекту як реального психічного утворення.

Труднощі ідентифікації результатів інтелектуального тестування змусили прихильників тестологічного підходу перейти до операційного визначення інтелекту (інтелект - те, що вимірюють тести інтелекту) або до диспозиційного (інтелект - схильність суб'єкта поводитися інтелектуально в певній ситуації). Це розмежування було спричинене деонтологізацією інтелекту, запереченням його існування як психічної реальності.

Функціонування нормального, розвиненого інтелекту супроводжується яскраво вираженою варіативністю проявів (властивостей) інтелектуальної діяльності, тому складно сформувати несуперечливе уявлення про нього як психічну реальність. Більш того, чим вищий рівень розвитку інтелектуальних можливостей суб'єкта, тим варіативнішими та непередбачуванішими є прояви його інтелекту (інтелектуальних здібностей), тим менше зв'язків між ними виявляється на рівні кореляційного аналізу. Усвідомлення є одним із підсумків багаторічного дослідження інтелекту - методом опису його властивостей. Справжньою феноменологією інтелекту є не його властивості, а особливості складу І будови індивідуального ментального досвіду, які "зсередини" зумовлюють прояви інтелектуальної діяльності.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Теоретико-методологічні засади диференціальної психології

  • Зародження науки про індивідуальні відмінності

  • Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології

  • Принципи і методи диференціальної психології

  • Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології

  • Психогенетичні методи

  • Історичні методи

  • Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях

  • Математичні методи і продуктивність їх застосування

  • Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

  • Канали отримання інформації про індивідуальність

  • Вплив середовища і спадковості на людину

  • Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології

  • Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

  • Організм як чинник індивідуальності

  • Особистість - психологічний носій соціальних властивостей

  • Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей

  • Формальні і змістові властивості індивідуальності

  • Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту

  • Конституційні теорії темпераменту

  • Конституційна типологія особистостей В. Шелдона

  • Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми

  • Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка

  • Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим

  • Психологічні теорії темпераменту

  • Структура темпераменту в теорії В. Русалова

  • Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей

  • Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності

  • Еволюційна теорія статевого диморфізму В. Геодакяна

  • Етологія статі

  • Міжстатеві відмінності у психологічних якостях

  • Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

  • Диференціація характеру

  • Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру

  • Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації

  • Типологічний підхід до характеру особистості

  • Особистісні типи

  • Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом

  • Ідіографічний підхід до особистості

  • Факторна структура особистості

  • П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)

  • Диференціальна когнітологія

  • Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності

  • Диференціація уявлень і уяви

  • Індивідуальні особливості уваги і пам'яті

  • Стильові характеристики мислення

  • Диференціальна психологія здібностей

  • Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей

  • Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю

  • Типи інтелектуальних здібностей

  • Дивергентні здібності (креативність)

  • Пізнавальні стилі

  • Типи інтелектуальної обдарованості

  • Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості

  • Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості

  • Мудрість як форма інтелектуальної зрілості

  • Геніальність як прояв обдарованості

  • Розумова відсталість і деменція

  • Тестування здібностей особистості

  • Диференціально-психологічні характеристики інтелекту

  • Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту

  • Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення

  • Багатофакторні теорії інтелекту

  • Експериментально-психологічні теорії інтелекту

  • Генетичний підхід до вивчення інтелекту

  • Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту

  • Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту

  • Освітній підхід до вивчення інтелекту

  • Інформаційний підхід до вивчення інтелекту

  • Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту

  • Регуляційний підхід до розуміння інтелекту

  • Онтологічний підхід до розуміння інтелекту

  • Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей
  • Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей

  • Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту

  • Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності

  • Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості

  • Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей

  • Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів

  • Теорія когнітивного темпу

  • Психологічна характеристика основних когнітивних стилів

  • Вузькість - широкість категорії

  • Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності

  • Когнітивні стилі у структурі індивідуальності

  • Диференціальна специфіка феномену креативності

  • Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту

  • Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана

  • Основні концептуальні підходи до креативності

  • Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю

  • Механізми і чинники креативності

  • Детермінанти міжтрупових відмінностей

  • Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище

  • Вплив статусного рівня на інтелект

  • Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів

  • Специфіка крос-культурних досліджень

  • Культурні відмінності і їх вияви

  • Література