• 1) вербальний інтелект (великий запас слів, читання з високим рівнем розуміння тощо);
• 2) розв'язання проблем (здатність будувати плани, застосовувати знання тощо);
• 3) практичний інтелект (уміння досягати поставленої цілі, інтерес до світу тощо).
Однак ці прототипи настільки абстрактні, що термін "інтелект" фактично залишається "порожнім".
Диспозиційне трактування інтелекту породило ще одну суперечність. Якщо інтелект - це схильність суб'єкта виконувати певні завдання інтелектуально, то саме завдання є "виявом" цієї диспозиції. Однак у цьому разі йдеться радше про діагностування стилю відповіді, яку здебільшого визначає природа тестового завдання, а не діагностування властивого суб'єктові типу когнітивної організації. Інтелект знову потрапляє за межі традиційного тестологічного дослідження.
Змістово-етична причина кризи тестологічних теорій інтелекту пов'язана зі зміною ціннісного ставлення до людини. Спротив IQ -методиці та ідеї коефіцієнта інтелекту почався з уявлень про людину як об'єкт, впливаючи на який і реєструючи реакції, можна приймати рішення про його переміщення в той або інший соціальний осередок (потік шкільного навчання, тип вищого навчального закладу, галузь предметної діяльності). Отримані за допомогою тестів дані мають психологічний сенс тільки з урахуванням багатьох ситуаційних і психологічних обставин. Психологу, який отримав інформацію про людину, особливо під час індивідуального діагностування, потрібно обґрунтувати, що він виміряв (цим "що" далеко не завжди є реальні інтелектуальні можливості).
Психологи-практики не можуть обійти увагою деякі аргументи представників тестологічної опозиції:
• 1) тести надто фрагментарні, щоб виміряти інтелект як єдине ціле;
• 2) інформація, що міститься в оцінках за інтелектуальними тестами, недостатня для пояснення спостережуваного рівня виконання; жоден тест інтелекту не може вказати на причини відмінностей у його виконанні;
• 3) у тестових показниках і результатах факторного аналізу інтелект не відображається, про нього свідчать інші дані, зокрема показники успішності реальних видів діяльності;
• 4) інтелектуальні тести допомагають вирізнити індивідів з дуже низькими результатами, проте за їх допомогою не можна відрізнити менш обдарованих від більш обдарованих.
Отже, сформувавшись як наука про інтелект, тестологія випустила з поля зору інтелект як предмет дослідження. Намагаючись будувати теорії інтелекту, тестологи описували своєрідну психологічну квазіреальність, унаслідок чого сформувалася ілюзія "зникнення" інтелекту як реального психічного утворення.
Труднощі ідентифікації результатів інтелектуального тестування змусили прихильників тестологічного підходу перейти до операційного визначення інтелекту (інтелект - те, що вимірюють тести інтелекту) або до диспозиційного (інтелект - схильність суб'єкта поводитися інтелектуально в певній ситуації). Це розмежування було спричинене деонтологізацією інтелекту, запереченням його існування як психічної реальності.
Функціонування нормального, розвиненого інтелекту супроводжується яскраво вираженою варіативністю проявів (властивостей) інтелектуальної діяльності, тому складно сформувати несуперечливе уявлення про нього як психічну реальність. Більш того, чим вищий рівень розвитку інтелектуальних можливостей суб'єкта, тим варіативнішими та непередбачуванішими є прояви його інтелекту (інтелектуальних здібностей), тим менше зв'язків між ними виявляється на рівні кореляційного аналізу. Усвідомлення є одним із підсумків багаторічного дослідження інтелекту - методом опису його властивостей. Справжньою феноменологією інтелекту є не його властивості, а особливості складу І будови індивідуального ментального досвіду, які "зсередини" зумовлюють прояви інтелектуальної діяльності.
Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей“ на сторінці 2. Приємного читання.
