– символічний (букви, знаки, цифри);
– семантичний (значення слів);
– поведінковий (дії і вчинки).
• 3) різновиди кінцевого продукту:
– одиниці об'єктів (вписати потрібні букви у слова);
– класи об'єктів (розсортувати предмети на групи);
– відносини (встановити зв'язки між поняттями);
– системи (виявити закономірність в організації багатьох елементів);
– трансформації (змінити і перетворити заданий матеріал);
– імплікації (передбачити результат у межах ситуації "Що буде, коли...").
Для визначення рівня інтелектуального розвитку конкретної людини у всій повноті Гілфорд вважав необхідним використовувати 120 тестів. Він категорично заперечував наявність загального фактора інтелекту, посилаючись, зокрема, на низькі кореляції між результатами виконання різних інтелектуальних тестів. Однак перевірка структурної моделі продемонструвала: при контролі надійності використаних ним тестів до 98% всіх тестових показників позитивно корелюють між собою на різних рівнях значущості; показники незалежних вимірювань об'єднуються в загальніші фактори, зокрема, для оцінювання можливостей семантичної пам'яті потрібно враховувати всі різновиди кінцевих продуктів, а для вимірювання ефективності семантичних процесів - усі типи операцій і продуктів.
Р. Мейлі, зіставивши ідеї і методи тестологічного дослідження (структурну модель інтелекту Дж.-П. Гілфорда) з теоретичними позиціями гештальтпсихології (положенням про вирішальне значення процесу структуризації сприйнятого матеріалу), звернув увагу на такі фактори інтелекту: складність (здатність диференціювати і пов'язувати елементи образу ситуації), пластичність (здатність швидко і гнучко перебудовувати образ), глобальність (здатність із неповного набору елементів вибудовувати цілісний осмислений образ), побіжність (здатність до швидкого породження багатьох різноманітних ідей щодо початкової ситуації).
Спираючись на інструментарій когнітивної психології, зокрема на положення про роль процесу перероблення інформації, Дж. Керрол виокремив 24 фактори інтелекту.
Ідею про наявність багатьох самостійних інтелектуальних здібностей реалізовано у багатофакторній теорії інтелекту Гарднера, який розмежовував лінгвістичний, музичний, логіко-математичний, просторовий, тілесно-кінестетичний, міжособистісний, внутріособистісний типи інтелекту.
Загалом у численних дискусіях щодо природи інтелекту прихильники ідеї загального інтелекту переконалися, що це - не більше ніж формально-статистична абстракція стосовно різних проявів інтелектуальної діяльності; ідеї інтелекту як комплексу здібностей - вплив певного загального фактора, представленого в різноманітних типах інтелектуального виконання. У всіх тестологічних теоріях інтелекту (двофакторній, багатофакторній, ієрархічній, кубічній) фігурує уявлення про наявність від 2 до 120 його факторів. Однак питання, є ці фактори реальними інтелектуальними утвореннями на зразок первинних розумових здібностей чи лише формою класифікації тестових завдань, досі відкрите.
Експериментально-психологічні теорії інтелекту
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Багатофакторні теорії інтелекту“ на сторінці 2. Приємного читання.
