Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення

Диференціальна психологія

Стандартні прогресивні матриці Дж.Равена

Наслідком подальшого розроблення ідеї цілісності людського інтелекту було створення ієрархічних теорій інтелекту. Так, Ф. Вернон на основі факторного аналізу отримав фактор %і який охоплює приблизно 52% всіх інтелектуальних функцій. Фактор розпадається на два основні групові фактори:

• V:ЕВ (вербально-рахунково-освітній) - відображає вияв знань і навичок, набутих переважно в школі;

• К:М (механіко-просторово-практичний) - практично-технічні здібності.

Вони, охоплюють так звані другорядні групові фактори, які характеризують окремі інтелектуальні здібності, їх також поділяють на певну кількість специфічних факторів, що є найнижчим, четвертим рівнем цієї інтелектуальної ієрархії.

А. Ягер у межах своєї Берлінської моделі структури інтелекту, побудованої на основі обстеження 545 студентів з використанням 191 тесту, виокремив два виміри інтелектуальної діяльності: операції (у тому числі швидкість, пам'ять, креативність і складні процеси переробки інформації) і зміст (зокрема й вербальний, цифровий, образно-наочний). Загальний інтелект, на його думку, є продуктом взаємоперехрещень усіх типів операцій і всіх типів змісту.

Наявність загального фактора інтелекту визнавав і Векслер. На його думку, інтелект - це здатність діяти цілеспрямовано, думати раціонально і взаємодіяти зі своїм оточенням ефективно. Він розробив шкалу для вимірювання інтелекту дорослих (Wechsler Adult Intelligence Scale - WAIS), вперше замість показника "розумовий вік" запровадивши вікові норми інтелектуального виконання. Також передбачав, що загальний інтелект охоплює такі компоненти, як вербальний і невербальний (виконавчий) інтелект. Подальші дослідження факторів довели, що насправді WAIS містить три фактори: вербальне розуміння (субтести "Обізнаність", "Розуміння", "Схожість", "Словниковий запас"), просторову організацію (субтести "Кубики Косса", "Складання фігур"), оперативну пам'ять/увагу (субтести "Арифметичний", "Шифрування", "Запам'ятовуванняцифр").

Оброблення й інтерпретування результатів може відбуватися на таких рівнях:

• 1) підрахування й інтерпретування балів загального інтелекту, вербального і невербального інтелектів;

• 2) аналіз профілю оцінок виконання субтестів випробовуваними на основі підрахунку відповідних коефіцієнтів;

• 3) якісна інтерпретація індивідуального профілю із залученням даних спостереження за поведінкою випробовуваного у процесі обстеження та іншої діагностичної інформації.

Стандартний варіант оброблення полягає у підрахунку первинних, "сирих" балів за кожним субтестом, які потім переводять у стандартні й відображають у вигляді профілю. "Сирі" оцінки окремо за вербальною і невербальною частинами підсумовують, а потім знаходять за таблицями відповідні показники загального, вербального і невербального 19 (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 Класифікація ІО-показників за Векслером

показникРівень інтелектуального розвиткуВідсоток виявлення (вибірка - 1,7 тис. осіб від 16 до 64 років)
130 і вищеДуже високий інтелект2,2
120-129Високий інтелект6,7
110-119Достатня норма16,1
90-109Середній рівень50,0
80-89Понижена норма16,1
70-79Прикордонний рівень6,7
69 і нижчеРозумовий дефект2,2

. Додатковим є індекс вікового зниження інтелекту. Згідно з даними Векслера, всі субтести його батареї поділяються на дві групи: основні, успішність виконання яких мало залежить від віку; субтести, результати виконання яких з віком погіршуються. До основних належать "Словниковий", "Обізнаність", "Складання фігур", "Виявлення деталей, яких бракує", до субтес-тів - "Відтворення цифр", "Виявлення схожості", "Шифрування" й "Кубики Косса".

Головним результатом цих досліджень стало визнання загального інтелекту як єдиної основи, більшою чи меншою мірою представленої в різних видах інтелектуальної діяльності.

Згодом ідея загального інтелекту трансформувалася в уявлення про можливість оцінювати рівень загального інтелекту на основі підсумовування результатів виконання тестів. Такими є інтелектуальні шкали, що охоплюють набір вербальних і иевербальних субтестів (наприклад, інтелектуальна шкала Векслера для дорослих включає 11 субтестів, інтелектуальна шкала Амтхауера - 9 субтестів). Індивідуальну оцінку рівня загального інтелекту визначають як суму балів успішності виконання всіх субтестів. Однак при цьому відбувається підміна понять: вимірювання загального інтелекту перетворюється на вимірювання інтелекту в середньому.

Отже, однофакторний (двофакторний) ієрархічний підхід до такого неоднорідного за своєю структурно-функціональною організацією феномену, як інтелект, не зміг розкрити його сутнісні детермінанти, міжфунк-ціональні зв'язки і якісні відмінності. Тестові процедури дослідження при вимірюванні давали лише кількісний результат - але не могли пояснити, чому часто особи з меншими показниками інтелектуального коефіцієнта були ефективнішими і соціально успішнішими в багатьох видах діяльності. Ця суперечність спонукала до подальшого наукового пошуку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Теоретико-методологічні засади диференціальної психології

  • Зародження науки про індивідуальні відмінності

  • Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології

  • Принципи і методи диференціальної психології

  • Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології

  • Психогенетичні методи

  • Історичні методи

  • Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях

  • Математичні методи і продуктивність їх застосування

  • Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

  • Канали отримання інформації про індивідуальність

  • Вплив середовища і спадковості на людину

  • Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології

  • Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

  • Організм як чинник індивідуальності

  • Особистість - психологічний носій соціальних властивостей

  • Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей

  • Формальні і змістові властивості індивідуальності

  • Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту

  • Конституційні теорії темпераменту

  • Конституційна типологія особистостей В. Шелдона

  • Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми

  • Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка

  • Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим

  • Психологічні теорії темпераменту

  • Структура темпераменту в теорії В. Русалова

  • Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей

  • Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності

  • Еволюційна теорія статевого диморфізму В. Геодакяна

  • Етологія статі

  • Міжстатеві відмінності у психологічних якостях

  • Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

  • Диференціація характеру

  • Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру

  • Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації

  • Типологічний підхід до характеру особистості

  • Особистісні типи

  • Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом

  • Ідіографічний підхід до особистості

  • Факторна структура особистості

  • П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)

  • Диференціальна когнітологія

  • Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності

  • Диференціація уявлень і уяви

  • Індивідуальні особливості уваги і пам'яті

  • Стильові характеристики мислення

  • Диференціальна психологія здібностей

  • Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей

  • Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю

  • Типи інтелектуальних здібностей

  • Дивергентні здібності (креативність)

  • Пізнавальні стилі

  • Типи інтелектуальної обдарованості

  • Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості

  • Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості

  • Мудрість як форма інтелектуальної зрілості

  • Геніальність як прояв обдарованості

  • Розумова відсталість і деменція

  • Тестування здібностей особистості

  • Диференціально-психологічні характеристики інтелекту

  • Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту

  • Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення
  • Багатофакторні теорії інтелекту

  • Експериментально-психологічні теорії інтелекту

  • Генетичний підхід до вивчення інтелекту

  • Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту

  • Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту

  • Освітній підхід до вивчення інтелекту

  • Інформаційний підхід до вивчення інтелекту

  • Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту

  • Регуляційний підхід до розуміння інтелекту

  • Онтологічний підхід до розуміння інтелекту

  • Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей

  • Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей

  • Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту

  • Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності

  • Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості

  • Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей

  • Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів

  • Теорія когнітивного темпу

  • Психологічна характеристика основних когнітивних стилів

  • Вузькість - широкість категорії

  • Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності

  • Когнітивні стилі у структурі індивідуальності

  • Диференціальна специфіка феномену креативності

  • Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту

  • Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана

  • Основні концептуальні підходи до креативності

  • Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю

  • Механізми і чинники креативності

  • Детермінанти міжтрупових відмінностей

  • Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище

  • Вплив статусного рівня на інтелект

  • Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів

  • Специфіка крос-культурних досліджень

  • Культурні відмінності і їх вияви

  • Література