Особистісні типи

Диференціальна психологія

• інтроверсія - нейротицизм - психотицизм (Г.-Ю. Айзенк);

• комунікативна - предметна активність (В. Русалов);

• чутливість (Б. Теплов, В. Небилицин);

• тривожність (К. Спілберг).

Факторний аналіз матриці оцінок вираженості основних тенденцій у структурі поведінки суб'єкта, отриманих за допомогою опитувальника, дав змогу О. Лібіну виокремити вісім основних векторів (типів) поведінки, які є параметрами функціональної типології (табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Вектори поведінки як параметри функціональної типології

Вектори поведінки як параметри функціональної типології

Зіставлення цих векторів з даними використаних у дослідженні тестів ("Опитувальник структури темпераменту" (В. Русалов), "Тест надання переваги геометричним формам у конструктивних малюнках" (О. Лі-бін), "Рівень суб'єктивного контролю" (Є. Бажин), "Тест самоставлення" (С. Пантелєєв), "ММРІ - СМІЛ" (Л. Собчик), "16-факторний особистісний опитувальник Кеттела" та ін.) дало змогу О. Лібіну описати основні поведінкові симптомокомплекси, що характеризують вісім типів:

• 1) агостеніки (лат. ago - веду і грец. sthenos - сила) - "наділені достатньою силою, щоб вести інших за собою". Вони відзначаються рішучістю манер і змагальністю, орієнтовані на інших, у стосунках прагнуть до позиції лідера; схильні до професійного керівництва і педагогічної діяльності;

• 2) орстеніки (лат. ordo - порядок і грец. sthenos - сила) - "схильні впорядковувати невизначені ситуації" . Інтенсивна робота викликає роздратування, вони не можуть оперативно включитися у процес, потребують тривалого підготовчого періоду; віддають перевагу видам діяльності, пов'язаним з аналітичною роботою, зокрема консультуванню;

• 3) тоностеніки (грец. tonos - напруження) - "схильні трансформувати в уяві негативні тенденції". Такі люди прагнуть до оволодіння предметною сферою діяльності незалежно від того, як складаються стосунки з оточенням; схильні надавати перевагу художньо-мистецьким професіям;

• 4) емфостеніки (грец. emphasis - виразність) - "схильні перейматися переживаннями іншої людини". У них переважають мимовільна регуляція поведінки, спонтанне вираження емоцій у відповідь на зміни внутрішнього або зовнішнього середовища, стійкість переживань, товариськість, здатність налагоджувати міжособистісні стосунки; віддають перевагу професіям, пов'язаним зі спілкуванням;

• 5) констеніки (лат. contradico - суперечу) - "наділені силою багато що ставити під сумнів". їм властива емоційна нестабільність; нездатність швидко переробляти великі обсяги інформації. Компульсивність (суперечливість) поведінки є наслідком дії різноспря-мованих тенденцій; вони схильні до вибору медичних професій;

• 6) ілостеніки (лат. іі - всередині) - "наділені силою наполягати на своєму". Вони прагнуть бути незалежними у стосунках; егоцентрична спрямованість поведінки супроводжується підвищеним рівнем тривожності; рівень особистісної адаптованості знижений унаслідок неадекватного оцінювання ситуації;

• 7) інстеніки (лат. initium - початок) - "характеризуються легкістю в пробудженні активності". Такі люди швидко реагують на нові обставини; часто кидають почату справу, не довівши її до кінця; ефективність їхньої роботи зростає, коли є можливість переключатися з однієї справи на іншу;

• 8) аргостеніки (грец. ergon - праця) - "наділені достатньою силою витримувати навантаження ". Вони емоційно стабільні, переважно добре володіють собою; вважають себе відповідальними за власні успіхи і невдачі; орієнтовані на предметну діяльність і віддають перевагу індивідуальним формам організації роботи; схильні до технічних професій.

Ці стійкі симптомокомплекси поведінкових ознак пов'язані зі специфічними патернами надання переваг - від вибору стилю міжособистісного спілкування і відповідної соціальної ролі до переваг у сприйнятті, наприклад, семантики основних геометричних форм при виконанні конструктивних малюнків. Лібін виявив такі зв'язки між поведінковими типами і наданням переваги основним архетипічним формам: І тип - трикутні, IV тип - округлі, VIII тип - квадратні. У решти типів також наявна тенденція до фіксування переваг. Описані вісім векторів поведінки утворюють середній рівень поведінкової ієрархії, а на наступних рівнях розташовані, відповідно, 24 - 36 - 64 тощо поведінкових стратегій, що описують більш вузькоспрямовані аспекти взаємодії суб'єкта із середовищем.

Аналіз поведінкових стратегій за даними, отриманими при дослідженні змішаної за статтю і віком вибірки в дві тисячі осіб, виявив стійкі взаємозв'язки діагностованих особливостей поведінки із наданням переваги професійним видам діяльності. Порівняння різних професійних груп (керівники всіх рангів, педагоги, актори і режисери, літературознавці, художники, військові льотчики, філософи, технічно орієнтовані фахівці) за частотою стимулів, які превалюють, дало змогу виявити типові для кожної групи стратегії надання переваги.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Диференціальна психологія» автора Палій А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особистісні типи“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Теоретико-методологічні засади диференціальної психології

  • Зародження науки про індивідуальні відмінності

  • Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології

  • Принципи і методи диференціальної психології

  • Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології

  • Психогенетичні методи

  • Історичні методи

  • Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях

  • Математичні методи і продуктивність їх застосування

  • Лонгітюдні, порівняльно-вікові та генетико-моделювальні дослідження

  • Канали отримання інформації про індивідуальність

  • Вплив середовища і спадковості на людину

  • Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології

  • Людина як представник біологічного виду Homo sapiens

  • Організм як чинник індивідуальності

  • Особистість - психологічний носій соціальних властивостей

  • Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей

  • Формальні і змістові властивості індивідуальності

  • Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту

  • Конституційні теорії темпераменту

  • Конституційна типологія особистостей В. Шелдона

  • Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми

  • Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка

  • Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим

  • Психологічні теорії темпераменту

  • Структура темпераменту в теорії В. Русалова

  • Диференціальна психологія міжстатевих відмінностей

  • Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності

  • Еволюційна теорія статевого диморфізму В. Геодакяна

  • Етологія статі

  • Міжстатеві відмінності у психологічних якостях

  • Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок

  • Диференціація характеру

  • Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру

  • Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації

  • Типологічний підхід до характеру особистості

  • Особистісні типи
  • Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом

  • Ідіографічний підхід до особистості

  • Факторна структура особистості

  • П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)

  • Диференціальна когнітологія

  • Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності

  • Диференціація уявлень і уяви

  • Індивідуальні особливості уваги і пам'яті

  • Стильові характеристики мислення

  • Диференціальна психологія здібностей

  • Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей

  • Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю

  • Типи інтелектуальних здібностей

  • Дивергентні здібності (креативність)

  • Пізнавальні стилі

  • Типи інтелектуальної обдарованості

  • Психічні механізми компетентності, таланту і мудрості як форм інтелектуальної обдарованості

  • Талант як реалізація екстраординарних можливостей особистості

  • Мудрість як форма інтелектуальної зрілості

  • Геніальність як прояв обдарованості

  • Розумова відсталість і деменція

  • Тестування здібностей особистості

  • Диференціально-психологічні характеристики інтелекту

  • Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту

  • Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення

  • Багатофакторні теорії інтелекту

  • Експериментально-психологічні теорії інтелекту

  • Генетичний підхід до вивчення інтелекту

  • Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту

  • Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту

  • Освітній підхід до вивчення інтелекту

  • Інформаційний підхід до вивчення інтелекту

  • Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту

  • Регуляційний підхід до розуміння інтелекту

  • Онтологічний підхід до розуміння інтелекту

  • Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей

  • Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей

  • Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту

  • Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності

  • Зв'язок інтелекту з енергетичними та інформаційними параметрами особистості

  • Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей

  • Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів

  • Теорія когнітивного темпу

  • Психологічна характеристика основних когнітивних стилів

  • Вузькість - широкість категорії

  • Взаємозв'язки когнітивних стилів і їх співвідношення з продуктивними аспектами інтелектуальної діяльності

  • Когнітивні стилі у структурі індивідуальності

  • Диференціальна специфіка феномену креативності

  • Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту

  • Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту М. Воллаха і Н. Когана

  • Основні концептуальні підходи до креативності

  • Зв'язок креативності з душевними розладами і геніальністю

  • Механізми і чинники креативності

  • Детермінанти міжтрупових відмінностей

  • Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище

  • Вплив статусного рівня на інтелект

  • Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів

  • Специфіка крос-культурних досліджень

  • Культурні відмінності і їх вияви

  • Література