Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

oдезінформування "від зворотного" відбувається шляхом надання правдивих відомостей у перекрученому вигляді чи в такій ситуації, коли вони сприймаються об'єктом спрямувань як неправдиві. Внаслідок застосування подібних заходів виникає ситуація, коли об'єкт фактично знає правдиву інформацію про наміри чи конкретні дії протилежної сторони, але сприймає її адекватно, не готовий протистояти негативному впливу;

o термінологічне "мінування" полягав у викривленні первинної правильної суті принципово важливих, базових термінів і тлумачень загальносвітоглядного та оперативно-прикладного характеру.

В узагальненому вигляді акції дезінформування можуть проводитися шляхом створення видимості випадкового витоку закритої інформації, успіхів розвідки іноземних партнерів, використання засобів масової інформації, включаючи власні інформаційні агентства, теле-, радіокомпанії, друковані видання та окремих "кишенькових" журналістів.

Пропаганда - поширення різних політичних, філософських, наукових, художніх, інших мистецьких ідей з метою їх упровадження у громадську думку та активізацію, тим самим використання цих ідей у масовій практичній діяльності населення. Водночас до пропаганди належать повідомлення, які поширюються для здійснення вигідного впливу на громадську думку, провокування запрограмованих емоцій та зміни ставлення або поводження певної групи людей у напрямку, безпосередньо чи опосередковано вигідному організаторам.

За своєю суттю пропаганда розподіляється на "білу", "сіру" та "чорну". Так, "біла" пропаганда репрезентує відверто лояльну щодо об'єкта спрямувань позицію, проводиться через будь-які ЗМІ офіційними каналами без приховування її спрямованості та джерела. "Сіра" - не лояльна до адресата пропаганда, здійснюється через ЗМІ офіційними каналами, але з приховуванням її джерела та достовірної спрямованості. "Чорна" пропаганда проводиться офіційними каналами через оперативні можливості спецслужб від імені неіснуючих чи спеціально створених під відповідними легендами підпільних опозиційних організацій.

Методи проведення пропаганди:

• o пропаганда способу життя (соціологічна) - натуральний показ досягнень, переваг, перспектив тощо конкретної держави;

• o використання ЗМІ та друкованих наукових і художніх видань;

• o коректування існуючих думок, а не формулювання та створення нової ("резонансна").

Диверсифікація громадської думки - розпорошення уваги правлячої еліти держави на різні штучно акцентовані проблеми і відволікання тим самим від вирішення нагальних першочергових завдань суспільно-політичного та економічного розвитку для нормального функціонування суспільства і держави.

Методи диверсифікації громадської думки:

• o дестабілізація обстановки в державі чи окремих її регіонах;

• o активізація кампанії проти політичного курсу правлячої еліти держави та окремих її лідерів різними міжнародними установами;

• o ініціювання антидемпінгових кампаній та іншого роду скандальних судових процесів, застосування міжнародних санкцій з інших причин.

Психологічний тиск - вплив на психіку людини шляхом залякування, погроз із метою спонукання до певної запланованої моделі поведінки.

Методи психологічного тиску.

• o доведення до об'єкта відомостей про реальні чи позірні загрози та небезпеки;

• o прогнози щодо репресій, переслідувань, убивств тощо;

• o шантажування;

• o здійснення вибухів, підпалів, масових отруєнь, захоплення заручників, інші терористичні чи диверсійні акції.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії
  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері