Характеристика виконавчих суб'єктів

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Крім того, інформаційна війна ліквідує значення відстані стосовно розгортання та застосування бойових засобів.

МО США узагальнило результати секретних ігор з ведення ІВ, дійшовши таких висновків:

• o більшість існуючих систем не відповідають вимогам безпеки у випадку проведення інформаційної війни;

• o необхідно створювати резервні системи телекомунікацій та автоматизованої обробки даних;

• o системи, які використовуються для обробки секретної інформації, слід ізолювати від загальнодоступних телекомунікаційних мереж;

• o необхідно посилити заходи безпеки при розробці програмного та апаратного забезпечення, зокрема ввести як обов'язкове правило взаємного контролю двох груп провідних програмістів, що вже робиться при розробці програмного забезпечення для міжконтинентальних балістичних ракет.

Як відзначалося вище, характерною рисою стратегічної ІВ є розмитість традиційних державних кордонів. Однак для неї, як і для будь-якого іншого виду воєнних дій, існує своє "поле бою", представлене нині телекомунікаційними мережами, які найбільш широко використовуються іноземними спецслужбами, іншими організаціями під час підготовки та здійснення акцій ІВ.

Концепція "інформаційного стримування"

У США триває активна розробка концепції "інформаційного стримування", розрахована на управління кризовими ситуаціями за допомогою превентивних акцій з інформаційного впливу на населення і владні структури в зонах конфліктів. Однак відповідні фахівці зіткнулися з непростими проблемами військового, соціального та науково-технічного характеру.

На думку американських експертів, боротьба з супротивником лише через комп'ютерні мережі в багатьох випадках не гарантує, що йому буде завдано збитків. Насамперед це пов'язано з достатньою кількістю даних про вражаючі властивості кіберзброї, а також із тим, що розглянуті як об'єкти впливу незаконні збройні формування, організована злочинність, нарко-мафія та тоталітарні режими мають слабку залежність від функціонування комп'ютерних систем. Крім того, таємність подібних операцій додатково ускладнює швидке досягнення "ефекту залякування" і створення у супротивника відчуття невідворотності відплати.

На цьому етапі найбільша увага в ІВ, як і раніше, приділяється ЗМІ, особливо електронним. Могутня радіо- і телеіндустрія США, керівництво якої традиційно підтримує дії уряду в "гарячих точках", здатна забезпечувати успіх. Паралельно через агентурно-оперативні можливості американських розвідувальних та інших спецслужб також планується використовувати ЗМІ держав, об'єктів таємних операцій. Найбільша увага має приділятися державам з високим ступенем соціального розшарування, де значна частина населення перебуває на грані убогості, у стані "соціального песимізму" і "втрати загальнонаціональних духовних цінностей", а тому легко піддається впливу через ЗМІ.

Виходячи з того, що організація спеціальних інформаційних акцій впливу справа трудомістка, а сучасні конфлікти відрізняються високою динамікою, автори концепції рекомендують проводити психологічні операції в кризових зонах заздалегідь з так званою профілактичною метою. При цьому відзначається, що зазначені заходи взагалі можуть виявитися безрезультатними в тоталітарних державах, де поведінка правлячої еліти мало залежить від громадської думки.

Однак американські фахівці вважають, що "інформаційне стримування" у доступній для огляду перспективі здатне стати рівнозначним "військовому стримуванню", особливо "ядерному", у зв'язку з чим у США активно розробляються засоби наступальної та оборонної ІВ. У даному контексті російські аналітики висловлюють думку, що інтереси безпеки Росії та її союзників по СНД вимагають створення механізмів виявлення, попередження і припинення як таємних, так і відкритих масованих інформаційно-психологічних атак, проведення яких може мотивуватися наявністю великої кількості вогнищ реальних і потенційних збройних конфліктів на пострадянському просторі. Українській правлячій еліті доцільно прислухатися до ідеї створення механізму відповідної регіональної системи безпеки та протидії АЗА та СЮ, від яких ще з часів холодної війни потерпає українське суспільство.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика виконавчих суб'єктів“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів
  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері