Інформаційна перевага (домінування) одних геополітичних суб'єктів над іншими досягається, в тому числі, такими способами:
• o створенням умов щодо втягування суб'єкта геополітичної конкуренції в інформаційну залежність від припливу (надходження) інформаційних ресурсів, технологій та ідеологічних настанов від геополітичного суб'єкта - інформаційної домінанти (донорно-акцепторний зв'язок);
• o установленням повного чи часткового контролю над його інформаційно-телекомунікаційною структурою і національними ЗМІ, нарощування присутності власних ЗМІ в інформаційній сфері об'єкта експансії;
• o культурним і духовним проникненням, пропагандою власних цінностей і способу життя;
• o дестабілізацією ситуації всередині держави (геополітичного суб'єкта) шляхом створення умов виникнення соціальної напруги та ініціювання множинних локальних інформаційно-психологічних конфліктів у суспільстві даного суб'єкта, які вноситимуть елементи хаосу в структуру національного інформаційно-психологічного простору, що має призвести до руйнації окремих елементів системи регулювання суспільних відносин, до розриву внутрішніх прямих і зворотних зв'язків, порушення і паралічу діяльності окремих елементів інформаційно-психологічного простору, перекидання інформаційних ресурсів із ключових напрямків розвитку суспільства на другорядні та відволікання основних сил суспільства на негідний об'єкт, створення умов для нав'язування зовнішньої допомоги у керуванні антикризовими заходами.
Одним із методів створення умов, необхідних для організації прихованого управління діяльністю геополітичного суб'єкта, є зовнішня інформаційно-психологічна експансія - сукупність спрямованих дій щодо досягнення національних інтересів методом безконфліктного проникнення у сферу соціальних і духовних відносин суспільства об'єкта посягань з метою поступової, плавної, непомітної для членів суспільства зміни системи соціальних відносин за зразком системи джерела експансії, витиснення постулатів національної ідеології та національної системи цінностей, поступове заміщення їх іноземними, тобто запланованими ініціатором експансії, цінностями та ідеологічними настановами, збільшення ступеня свого впливу за рахунок власної присутності в інформаційно-психологічних відносинах і встановлення контролю над стратегічними ресурсами об'єкта агресії.
На стадії експансії в умовах лише опосередкованого входження у зіткнення інформаційно-психологічних інтересів (стадія небезпеки) відносини все ще мають мирний (партнерський) характер, але виявляється тенденція до інтенсивності і різкого зростання протиріч на тих напрямках конкурентної боротьби, котрі конфлікт визначив як потенційне зіткнення державних інтересів.
На стадії експансії в умовах безпосереднього входження у пряме зіткнення відносини стають конкуруючими (стадія ризиків): дії сторін, що протидіють одна одній, стають більш різкими у поведінці, а спонукання одними учасниками конфлікту інших до здійснення дій в інтересах опонента (приховане управління) може набувати радикальних форм (стадія викликів) - приміром, у вигляді провокації.
На стадії конфронтації (стадія загроз) дії сторін набувають найагресивнішого характеру. Тут відбувається поділ учасників інформаційно-психологічного конфлікту на агресорів та їх жертви. На цій стадії експансія як спосіб досягнення політичних цілей відходить на другий план і поступається місцем СЮ або агресії-діям, що є наслідком жорсткої, непохитно несхильної до пошуку компромісів позиції агресора щодо вирішення конкретних спорів, які супроводжуються локальним за своїм масштабом застосуванням сили (інформаційно-психологічного впливу, інформаційної блокади тощо). З моменту застосування СЮ закінчується стадія загрози, а з моменту розгортання заходів агресії - потенціалу опонента завдається вибіркова локальна шкода.
На стадії інформаційно-психологічної війни (стадія безпосереднього завдання значної шкоди аж до знищення потенціалу опонента) вихідний локальний конфлікт розростається до глобальних масштабів, до нього залучаються нові суб'єкти та сфери діяльності, які раніше не зачіпалися вихідним зіткненням інтересів, а засобом нападу, завдання і відбиття ударів в інформаційно-психологічному просторі стає інформаційна зброя.
Таким чином, політика геополітичного суб'єкта по встановленню свого панування в інформаційно-психологічному просторі може складатися з таких напрямків, які плавно переходять один в інший в міру зростання напруженості його відносин з іншими суб'єктами геополітичної конкуренції:
• 1. Приховане управління (через приховану експансію) процесами усередині системи інформаційно-психологічних відносин держави-конкурента, що досягається за допомогою створення умов, які спонукають державну владу об'єкта посягань до тих чи інших дій не стільки у власних, скільки - у чужих інтересах.
• 2. Інформаційно-психологічна агресія - дії, спрямовані на завдання супротивнику конкретного, відчутного збитку в окремих областях його діяльності, які супроводжуються обмеженим у часі та локальним застосуванням сили (засобів інформаційно-психологічного впливу, крім найбільш небезпечних його видів, що не дають змоги надійно контролювати значні розміри збитку, завданого інформаційною зброєю). Інформаційно-психологічна агресія завжди обмежена за своїми масштабами (стосується не всієї інформаційно-психологічного простору держави-жертви, а тільки його частини), у цілях (переслідує тактичні, локальні, частки мети, кінцевого результату) і у часі (як правило, агресія припиняється після повного досягнення агресором усіх поставлених конкретних тактичних цілей і рідко набуває затяжного характеру).
СЮ, АЗА та ІВ дуже часто ведуться в мирний час без офіційного оголошення війни. Можна умовно розділити вплив СЮ, АЗА та ІВ за ступенем небезпеки (безпека - небезпека - ризик - виклик - загроза) для жертви агресії та світу в цілому; за ступенем завданого збитку (моральний - матеріальний, незначний, середньої тяжкості - тяжкий - великої тяжкості); за масштабами явищ, що стосуються різних сфер життя суспільства, і за низкою інших якостей. Однак, експансія, СІО, АЗА може протікати неявно, приховано від сторонніх очей (у тому числі - від держави, яка стала жертвою нападу, і може й не знати про це аж до завершення проведеної проти неї інформаційно-психологічної операції), що заважає на початкових етапах виявити її мету та оцінити небезпеку для об'єкта посягань. Оцінка інформаційно-психологічного впливу по вже завданому йому збитку (по факту) допоможе визначити, що це було - війна, агресія, СІО чи окремий оперативний захід спецслужб, але ніяк не допоможе державі-жертві організувати відсіч таємному впливові агресора і уникати запланованого збитку. Масштаби проведення інформаційно-психологічної операції на її початковій стадії оцінити простіше, ніж рівень небезпеки та її наслідки для жертви посягань. Одночасно, через те, що основні дії СІО розгортаються в інформаційно-психологічній сфері, яку не можна виміряти в милях, верстах або кілометрах, з огляду на те, що ефективність роботи національних засобів ТКЗ і КМ важко оцінити в кілометрах оптико-волоконних проводів, а інтелектуальний потенціал сил СІО - у багнетах, з цим теж можуть виникнути певні складності.
Однак, розглядаючи війну як збройну форму агресії, можна вважати, що в інформаційно-психологічній сфері агресія переростає у війну в тому випадку, якщо одна зі сторін конфлікту починає застосовувати проти своїх супротивників інформаційну зброю. Цей критерій може виявитися простим і надійним способом виділення з усього різноманіття процесів, що відбуваються в інформаційно-психологічному суспільстві, явищ, що становлять для його існування і (сприятливого) розвитку найбільшу небезпеку.
Очевидно, що критерії такого поділу, наведені в цьому розділі, можуть бути доповнені іншими. Залишається нез'ясованим важливе питання проте, які ознаки при зміні міждержавних відносин в інформаційній (інформаційно-психологічній) сфері можуть указувати на те, що проти даної держави готується відповідна недружні акція, оперативний захід спецслужби (СІО, АЗА та ІВ). На наш погляд, до них можна віднести такі ознаки:
• 1. Укрупнення геополітичних суб'єктів, створення нових союзів і коаліцій, в яких основною слушною метою об'єднання суб'єктів геополітичної конкуренції є спільна конкурентна боротьба за право переважного впливу на певні визначені частини інформаційно-психологічного простору і процеси, що відбуваються у них. При цьому основним завданням держави, яка виявила несподівану появу біля своїх кордонів такої коаліції, є визначення справжніх цілей її створення і причин, що спонукали різні геополітичні суб'єкти до такого об'єднання.
• 2. Створення сприятливих умов для виникнення усередині держави та на її кордонах нових квазінезалежних суб'єктів геополітичної конкуренції, здатних самостійно виходити з власними ініціативами на міжнародний рівень, а геополітичні інтереси яких не збігаються (в ідеалі - протилежні) інтересам держави в особі утворюючих його ядро суб'єктів і територій; ініціювання і підтримка інформаційно-психологічного і геополітичного сепаратизму.
• 3. Нарощування своєї присутності і впливу - фінансового, технологічного, Інформаційного, ідеологічного - над національними ОТКС і ЗМІ з метою встановлення повного чи тимчасового типового зовнішнього контролю над національними інформаційними ресурсами і психологічною сферою суспільства.
• 4. Уведення у дію комплексу заходів інформаційної (інформаційно-психологічної) блокади - інформаційна ізоляція, перекриття інформаційних потоків від міжнародних інформаційних ресурсів (або введення зовнішньої цензури на інформацію, що надходить до держави), блокування діяльності на території даної держави суб'єктів інформаційно-психологічного простору, які є щодо даної держави донорами інформаційних ресурсів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства“ на сторінці 2. Приємного читання.
