• o картотеки спецслужб, поліції, органів юстиції, прокуратури та інших правоохоронних структур;
• o досьє податкової, митної, прикордонної служб;
• o бази даних ЕОМ державних банківських органів або приватних структур;
• o бази даних цивільних державних органів влади та управління, неурядових національних чи транснаціональних організацій.
Крім того, оперативні підрозділи спецслужб використовують спеціальні, так звані "маргінальні" засоби: 1) підслуховування, 2) прослуховування дротових, радіорелейних і сотових телефонних переговорів, 4) перлюстрації, 5) перехоплення факсів, телексних і телеграфних повідомлень; 6) негласні обшуки приміщень та особистих речей, 6) зовнішнє спостереження, 7) вивідування, опитування, анкетування тощо.
Підрозділи технічної розвідки займаються перехопленням радіоелектронних і електричних каналів зв'язку. Зі свого боку, інформаційно-аналітичні підрозділи спецслужб мають доступ до аналогічних "закритих" джерел у власній державі на режимних об'єктах контррозвіду вального захисту. "Закриті" відомості, отримані із зазначених джерел, мають різний рівень довіри та дозволу посилання на них у повідомленнях зацікавленим особам чи структурам, що знижує ефективність та точність висновків, а також їх доказовість у вихідних документах.
• 2. Відбір необхідної інформації для потреб правоохоронних, оборонних, зовнішньополітичних відомств, спецслужб, інших органів влади та управління держави у цілому з інших відкритих джерел. Мається на увазі, що, зокрема, 90% даних інформаційні підрозділи спецслужб отримують із відкритих джерел, доступних широкому загалові, а саме, із: 1) журналів, газет, інших джерел ЗМІ, оглядів, політичних дискусій, спеціалізованої літератури; 2) офіційних матеріалів владних, урядових та інших структур держави-об'єкту спрямувань (комісій, комітетів, рахункових, промислово-торговельних палат, рад із контрою за курсом валюти, інформаційних бюро та економічного прогнозування); 3) регіональних агентств наукової та технічної інформації; матеріалів колоквіумів, нарад, виставок, ярмарок; 4) доповідей за підсумками візитів державно-партійних та неурядових делегацій тощо; 5) з мережі Інтернет.
• 3. Обробка, накопичення первинної інформації та інших даних - це розклад інформаційних одиниць за відповідними класифікаціями та кодувальними словниками, зокрема: 1) по об'єктах спрямувань (проблемах) та проникнення (організаціях та особах); 2) по фактах, подіях і діях; 3) формалізація; 4) кодування і введення до відповідних баз накопичення і зберігання.
Процедура обробки інформації у вигляді класифікації, анотування, реферування, індексування, кодування - це підготовчий етап роботи з інформацією та її носіями перед введенням інформації до бази даних інформаційних систем (БДЮ).
Фіксація інформації - система заходів для реалізації змісту етапу операції збору і відбору: дії щодо конкретної "матеріалізації" отриманого інформаційного результату (продукту).
Процедура обробки інформації у вигляді формалізації та введення інформаційних одиниць в базу даних Ю - це надання інформації відповідної форми та безпосереднє її введення до БДІС для: 1) тривалого збереження у великій кількості, тобто закріплення ЇЇ на відповідному носії (нині - на електронних носіях) та 2) швидкого пошуку потрібної інформації в масі накопиченого матеріалу та її видачі замовникам; 3) проведення за відповідними модельними математичними програмами аналітичних досліджень інформаційних масивів з проблемних пошукових запитів з метою визначення тенденцій та взаємозв'язків між особами, організаціями, діями та подіями.
Нині проблема не у відсутності потрібних інформаційних даних, а у здатності інформаційних підрозділів навіть фізично обробляти інформаційні потоки, а також знаходити необхідну інформацію в базах даних.
Зазначені функції здійснюються за допомогою спеціальних сил І засобів, які використовують певні загальні для всіх спецслужб та інформаційних структур правила відбору, накопичення і реалізації інформації, тобто це певний персонал та технічні засоби, що здійснюють необхідні технологічні операції, а також комплекс прийомів та методів, які застосовуються в різних інформаційних процесах, створюють систему інформаційного обслуговування.
Основним технічним засобом у системі інформаційного обслуговування є інформаційно-пошукові системи, котрі за характером інформації, що обробляється, розподіляються на документографічні та фактографічні.
Документографічні інформаційно-пошукові системи видають споживачам Із маси інформації документи, що зберігаються, чи копії з них, відомості про факти, події та їх учасників (осіб та організації). Наприклад, інформаційно-пошукові системи широко використовуються іноземними розвідками для отримання адресів і характеристик на зацікавлених осіб, відомостей на організації та заклади, даних про ті чи інші сторони потенціалу об'єкта розвідувальних спрямувань (держави, іншого суб'єкта міжнародних правовідносин).
Реалізація накопиченої інформації здійснюється на основі запитів чи положення про обов'язковість інформаційних органів доводити до відома відповідних інстанцій (голови держави, уряду, парламенту тощо) інформацію певної категорії в міру її надходження. Використання для збереження оперативної інформації ПЕОМ дає змогу створювати великі інформаційні масиви та забезпечувати швидку видачу інформації. Таким чином:
Інформація (для ІАЗ) - це зведення про значимі факти (осіб, організації, дії, події), що є основою для прийняття рішень щодо проведення адміністративних, організаційних заходів, а також для підготовки пропозицій і рекомендацій. У філософському розумінні інформація забезпечує зменшення чи зняття невизначеності наших уявлень про досліджувані явища (процеси) в результаті одержання повідомлення (певного знака).
Інформаційні дані - задокументована інформація, інформація у вигляді відповідних офіційних документів, інформація на відповідних носіях.
Носії інформації - люди, речі; зразки пристроїв, приладів, техніки, зброї, боєприпасів; папір та його замінники; ксерокопії, магнітофонна, відео- чи кіноплівка, дискета, компакт-диск СО/ОМО, мікрограма тощо, - все те, що несе в собі інформацію.
Інформаційна робота - діяльність щодо забезпечення посадових осіб відомостями, необхідними для вирішення покладених на них завдань.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат“ на сторінці 2. Приємного читання.
