Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Основи сучасної політології


Тема 1.1. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна



Політологія - інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна


У першому питанні теми ми маємо визначити історико-науковий аспект утворення політології та встановити соціальний статус цієї науки та навчальної дисципліни, показати її місце у фаховій підготовці сучасного спеціаліста і громадянина демократичної держави, обґрунтувати у цьому відношенні важливість інституювання політології, яка входить до лона суспільних наук, визначити її функції та соціальну роль у формуванні загальної політичної культури демократичного суспільства.

Політологія - відносно молода суспільна наука і вона не може похвалитись такою древністю походження як інші гуманітарні галузі знання - філософія чи теологія, хоча рефлексія над проблемами держави, організації у ній публічної влади, захисту суспільства, керівництва загальними справами спільноти відмічена ще із стародавніх часів і з'явилась вона саме у межах філософського та релігійного знання, піднімаючись серед буденних явлень про належне керівництво у державних справах.

Рефлексія, дискусії, суперечки щодо місця політичної науки для політичного лідера, фахівця у будь-якій суспільній сфері, пересічного громадянина продовжуються в новому столітті і тисячолітті. Але ще найдревніші письмові пам'ятки III - II тисячоліть до н.е. свідчать про усталеність уявлень щодо бажаного характеру влади, суспільно-громадського порядку та їх захисту. Ці протополітичні ідеї цікаві для нас тим, що вони засвідчують про центральне місце політичних аспектів життя ще зі стародавності, про привернення уваги людей до питань джерел, таємниць і механізму влади, захисту усталеного політичного устрою.

За словами Платона, Сократ у діалозі "Алкивіад" примушував погодитись свого опонента у суперечці з тим ствердженням, що афіняни збираються на збори радитись щодо суспільних справ, "з ким заключити мир, а з ким слід воювати і яким чином".

Офіційною появою політології прийнято вважати прочитаний курс лекцій з нагальних проблем політики професора Френсіса Лібера, американця німецького походження, до речі, засновника ще однієї галузі соціо-гуманітарного знання, пов'язаної з політичними проблемами - міжнародного гуманітарного права. Він розпочав свою роботу з викладання політичної науки у Колумбійському університеті (США) в 1857 році" а вже через три роки Джон Берджесс, який замінив на посаді Френсіса Лібера, створює Вищу школу політичної науки. Через деякий час аналогічні політологічні школи починають створюватись у інших американських університетах, а на початку XX століття, у 1903 році, року практичної інституалізації політології як самостійної галузі знання, її закріпленню серед суспільних наук сприяло ще й створення громадсько-наукової інституції - Американської Асоціації політичної науки ( ARSA).

У навчальній літературі рідко звертаються до соціальних причин виникнення та перетворення політології в самостійну галузь знання. На нашу думку, такими причинами стали:

• практична потреба у науковому забезпеченні справи керування актуальними політичними процесами (вибори, партійна політика, демократизація влади), задля того, як зауважував Д. Істон, щоб глибше зрозуміти політичне життя і реальні політичні дії.

• достатній обсяг накопичених знань у галузі осмислення держави, політики, влади;

• продовження диференціації суспільних наук, раніше передбаченої О.Контом та іншими соціологами, яка привела до того, що кожна із суспільних сфер почала досліджуватись окремо;

• розуміння того, що керівним осередком суспільства є політична влада, осмислення і виявлення таємниць якої потребує спеціальних наукових дослідницьких зусиль.

В колишньому СРСР політична наука (політична теорія) називалась буржуазною "псевдонаукою", бо вважалось, що актуальні соціально-політичні проблеми соціалістичного суспільства, начебто, можна було вирішувати у межах марксистського історичного матеріалізму. Крім того, аксіоматично вважалось, що "чистої соціально-політичної науки", позбавленої ідейних нашарувань, класового інтересу не може бути. Так, на заклик російського соціолога Пітірима Сорокіна до студентів Петербурзького університету з нагоди 103 річчя його заснування; "взяти з собою у життєву дорогу "чисту науку, обов'язкову для усіх... яка не схиляє покірно голову ні перед ким", радянська філософсько-соціологічна офіційна теорія накинулась із звинуваченнями у демагогії та науковій неспроможності цього непересічного соціально-політичного мислителя.

Федір Бурлацький — радянський політичний філософ і талановитий політичний публіцист - неодноразово ставив питання щодо необхідності запровадити досягнення наукової політології у політичну практику та у навчальний процес країни: 6 січня 1965 року у передовій статті "Про політичну науку" газети "Правда", яка небезпідставно вважалась квінтесенцією офіційної політичної доктрини радянського суспільства, він закликав поважати право вчених – суспільно-знавців на об'єктивний розгляд питань політики, влади та держави, на розробку ідей щодо модернізації радянського суспільно-політичного ладу на демократичних засадах, які виходили за межі евристичних можливостей догматичного історичного матеріалізму. Але тільки з розпадом СРСР та виникненням нових незалежних держав, у країнах СНД, у тому числі і в Україні, політологія набуває статусу повнокровної актуальної суспільної науки.

Коротко оглянемо історію виникнення політичного знання у концептуальному ключі, хоча у наступній лекції основні історичні етапи розвитку політичної думки буде висвітлено більш детально.

Перші донаукові спроби осмислити політичні явища, проблеми держави і влади, особливості ведення політики у різних суспільних сферах при порівнянні із загальнодержавною політикою, зафіксовано вже у третьому тисячолітті до н.е. У міфах більшості народів Близького Сходу, крім загальних життєво важливих проблем, мовилось про те, що спочатку Боги безпосередньо правили на землі, але надалі вони передали владу земним правителям і тим самим почали володарювати на Землі "антропоморфно" (антропос — людина), тобто через діяльність "богообраних" осіб, або богів-людей. Постать політичного володаря майже дорівнювала владі (можливостям) богів і недарма до єгипетських фараонів звертались: "О, Ти, Володар Землі і небес".

А у Сказанні "Про Атрахасиса (його ім'я означає "Премудрий")" мовилось:

"Да створить праматір рід людський,

Тягар богів на нього покладемо,

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП. СЛОВО ДО ЧИТАЧА

  • Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ
  • Методологічні засади, категорії та принципи політології

  • Основні парадигми політичного мислення

  • Функції політології. Її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина

  • Тема 1.2. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин)

  • Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки

  • Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя

  • Політичні концепції, вчення про державу і владу у період Відродження і Нового Часу

  • Політологічні теорії та політичні доктрини ХІХ-ХХ століть

  • Розділ другий. ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

  • Політична влада - вища політична реальність. Влада та безвладдя, способи здійснення влади

  • Політичні процеси та політична діяльність: таємниці політичного дійства

  • Тема 2.4. Політика як суспільно-історичне явище: типологія, структура і зміст

  • Типи, види політики та специфіка їх змісту

  • Тема 2.5. Політична свідомість та її складові. Політичні ідеології сучасності

  • Політична ідеологія та політична психологія

  • Основні ідейно-політичні течії сучасності

  • Тема 2.6. Політична система суспільства, її функціонування та вплив на характер суспільно-політичних відносин

  • Поняття, структура та основні концепції політичної системи в політологічній науці

  • Типи сучасних політичних систем

  • Політична система України та проблеми її реформування (трансформації) у контексті політично-правової реформи 2004-2007 рр.

  • Розділ третій. ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою

  • Тема 3.8. Партії у політичній системі суспільства. Спектр політичних партій сучасної України

  • Ознаки, сутність і функції партій в політичній системі

  • Типологія політичних партій. Типи партійних систем

  • Партійно-політичний спектр українських партій у суспільно-політичному житті країни

  • Тема 3.9. Демократія. Громадянське суспільство. Правова держава.

  • Загрози реальній демократії та її захист

  • Громадянське суспільство як царина демократії

  • Громадянське суспільство і правова держава

  • Тема 3.10. Поняття політичного лідерства. Керівник та політичний лідер

  • Основні концепції політичного лідерства. Типологія лідерства в сучасній політиці

  • Взаємовідношення понять політичній лідер та керівник

  • Тема 3.11. Політологічний аналіз війни та миру, сучасних форм соціального насильства

  • Політичний зміст сучасних форм соціального насильства: воєнно-політичні конфлікти, внутрішній та міжнародний тероризм

  • Мир як соціально-політичний стан суспільства

  • Тема 3.12. Політична культура громадян в демократичній державі

  • Структура, види, типи, форми прояву політичної культури

  • Політична культура керівника - системна громадянська якість

  • Тема 3.13. Геополітичні та міжнародно-політичні концепції нового світового порядку

  • Геополітика як галузь сучасного політичного знання

  • Основні школи і напрямки геополітики

  • Поняття нового світового порядку та місце воєнно-блокової політики в ньому

  • ВИСНОВКИ