Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Основи сучасної політології

Політична антропологія, демографія та етнографія вивчають зв'язок політики з біосоціальними, етнонаціональними, інтелектуальними, релігійними та іншими характеристиками людини. Так, демографія, зокрема, досліджує кількісні та якісні характеристики змін народонаселення, а її дані лягають у основу демографічної політики, яка є конкретною для кожної держави. Президент України В. Ющенко неодноразово наголошував, що Україна є однією з численніших країн континенту, а її демографічна політика має бути активною. Водночас слід зважати нате, що тепер Україна поступається чисельністю Франції, ФРН, Італії, Великій Британії, і навпаки, Європейський союз (ЄС) налічує у своїх лавах 25 країн загальною чисельністю 460 мли. чол. Ми відкидаємо політичні спекуляції навколо штучного прискорення демографічних проблем України у змаганнях політичних сил напередодні дострокових парламентських виборів 2007 року надати більше грошової допомоги сім'ям за народження 1 -2-3-ї дитини.

Наукова етнополітологія - це галузь знання щодо закономірностей взаємодії етнонаціональної та політичної сфер життя суспільства. Вона актуалізується з огляду нате, що циклічні процеси загострення національних відносин вимагають конкретно наукової відповіді.

Політична етика з'ясовує проблеми взаємозв'язку політичної поведінки та загальнолюдської моралі, можливості оцінки політичної лінії поведінки з точки зору чесності, прозорості, блага нації чи навпаки, або як такої, що кваліфікується як безчесна, аморальна, згубна. Авантюристична державна політика є водночас і аморальною, ницею, штовхаючи народ і країну до ганебного стану. В цілому можна спостерігати світову тенденцію пред'являти більше моральних вимог до політичних лідерів: після засудження аморальної поведінки колишнього президента США Б. Клінтона в поле критичного зору як кандидат у президенти від демократичної партії попала його дружина X. Клінтон. Американські мислителі (С. Хантінгтон) вважають, що специфічним для американської політики є її легітимація через моральність.

Таким чином, сучасне політичне знання все більше набуває цілісного і структурованого вигляду і може бути представлене таким чином:

• 1. Загальна теорія політики, яка вивчає історію політичних вчень та теорію політики, розробляє теоретичні засади та методологічні основи для інституалізації та функціонування інших галузей політологічного знання;

• 2. Політична теорія так званого середнього, соціологічного рівня, яка зосереджується на питаннях природи влади, політичної системи, з'ясовує сутність політичного керівництва, особливості еліт, лідерства, тенденції політичних процесів тощо у сучасному світі;

• 3. Конкретно-специфічні політичні наукові дисципліни, такі як: політична географія, політична економія, політична психологія і політична антропологія; політична соціологія та етнополітика, воєнна політологія та інші.

Варто зауважити, що вищенаведена структура політичної науки не є застиглою, вона відображає процеси диференціації та диференціації галузей політологічного знання і водночас зважає на зворотній вплив загальнотеоретичних настанов на галузі політологічного знання, на формування політичних концептів, на особливості вирішення проблематики "галузевої політології". Річ у тому, що висновки і положення конкретно-політологічних галузей знання часто-густо слугують основою для теоретичних узагальнень.

З точки зору глибини проникнення у сутність політичних процесів ми можемо виділити чотири рівня пізнання і тим самим відповісти на запитання, яким можливе бути політологічне знання?

Перший рівень складають буденні уявлення про поточну політику і природу влади у державі. Як правило, будь-яка людина, свідомий громадянин має хоча б примітивні знання у цій галузі, хоча масова культура і ЗМІ у сучасному світі звужують проблемне поле політичного знання пересічного громадянина, а зарубіжні аналітики з сумом зауважують, що багато з американців не знають прізвище Держсекретаря США, натомість знають більшість імен "поп — зірок".

Другий рівень створюють ідеологічно викривлені знання щодо політики і здійснення влади у власній держави, що сформувались і деформуються під впливом партійної чи загальнодержавної пропаганди. Мовиться про те, що, наприклад, комуністи чи "націоналісти" ставляться до нових політичних явиш з певних ідеологічних позицій, які заважають об'єктивному виваженому погляду.

Третій рівень пізнання політичної сфери спирається на знання законів, категорій, тенденцій науки і він наближений до науково-теоретичного підходу, притаманного науковцям, політичним лідерам, ідеологам партій. Це власне і є політологічні знання, якщо грецький термін "логос" перекладати як знання - закономірність - наука.

Четвертий рівень складає осмислення політики в системі знання щодо політики (політології) і може бути позначений як "мета-науковий" або як філософія політики.

Філософія політики, як мета-науковий рівень осмислення проблем диференціації та інтеграції політологічного знання, демонструє нам можливість і важливість ставлення до наук про політику з позицій най ширшого філософського узагальнення. Тоді виявляється, що політологія займає специфічне місце у системі соціального знання, бо вона звертається до проблеми упорядкування та керування всім соціумом.

Примітка: не всі підручники з політології виокремлюють тему, присвячену політології як науці та системі різнорівневого, диференційованого знання, що можна розцінювати як певну парадигму осмислення політики переважно не з логіко-раціональних підходів, а з якихось інших позицій.

Таким чином: головним центром дослідження політології є сфера політики, політична дійсність, політичне життя суспільства, владних відносин та позиція участі особи в ній. Політична сфера вивчається й аналізується у поєднанні з врахуванням особливостей зв'язків її з економічною, правовою, моральною, духовною сферами суспільства. Сучасне політологічне знання виступає у інтегральному (синтетичному) вигляді та у процесах диференціації та створення галузей політологічного знання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП. СЛОВО ДО ЧИТАЧА

  • Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ
  • Методологічні засади, категорії та принципи політології

  • Основні парадигми політичного мислення

  • Функції політології. Її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина

  • Тема 1.2. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин)

  • Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки

  • Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя

  • Політичні концепції, вчення про державу і владу у період Відродження і Нового Часу

  • Політологічні теорії та політичні доктрини ХІХ-ХХ століть

  • Розділ другий. ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

  • Політична влада - вища політична реальність. Влада та безвладдя, способи здійснення влади

  • Політичні процеси та політична діяльність: таємниці політичного дійства

  • Тема 2.4. Політика як суспільно-історичне явище: типологія, структура і зміст

  • Типи, види політики та специфіка їх змісту

  • Тема 2.5. Політична свідомість та її складові. Політичні ідеології сучасності

  • Політична ідеологія та політична психологія

  • Основні ідейно-політичні течії сучасності

  • Тема 2.6. Політична система суспільства, її функціонування та вплив на характер суспільно-політичних відносин

  • Поняття, структура та основні концепції політичної системи в політологічній науці

  • Типи сучасних політичних систем

  • Політична система України та проблеми її реформування (трансформації) у контексті політично-правової реформи 2004-2007 рр.

  • Розділ третій. ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою

  • Тема 3.8. Партії у політичній системі суспільства. Спектр політичних партій сучасної України

  • Ознаки, сутність і функції партій в політичній системі

  • Типологія політичних партій. Типи партійних систем

  • Партійно-політичний спектр українських партій у суспільно-політичному житті країни

  • Тема 3.9. Демократія. Громадянське суспільство. Правова держава.

  • Загрози реальній демократії та її захист

  • Громадянське суспільство як царина демократії

  • Громадянське суспільство і правова держава

  • Тема 3.10. Поняття політичного лідерства. Керівник та політичний лідер

  • Основні концепції політичного лідерства. Типологія лідерства в сучасній політиці

  • Взаємовідношення понять політичній лідер та керівник

  • Тема 3.11. Політологічний аналіз війни та миру, сучасних форм соціального насильства

  • Політичний зміст сучасних форм соціального насильства: воєнно-політичні конфлікти, внутрішній та міжнародний тероризм

  • Мир як соціально-політичний стан суспільства

  • Тема 3.12. Політична культура громадян в демократичній державі

  • Структура, види, типи, форми прояву політичної культури

  • Політична культура керівника - системна громадянська якість

  • Тема 3.13. Геополітичні та міжнародно-політичні концепції нового світового порядку

  • Геополітика як галузь сучасного політичного знання

  • Основні школи і напрямки геополітики

  • Поняття нового світового порядку та місце воєнно-блокової політики в ньому

  • ВИСНОВКИ