Смисл системного підходу до політичної системи
При розгляді першого питання теми зважимо на те, що у XX столітті з'являються нові методологічні підходи до осмислення політичної сфери життя суспільства, які були запозичені з досягнень методології природничих наук, зокрема, здобутки у галузі електроніки і кібернетики. Одним з ефективних, ключовим методом у вивченні складних соціально-політичних явищ став системний підхід, опрацьований фахівцями Чикагської школи США (Д. Істон, Г. Алмонд, В. Мітчелл) у 30-х роках минулого століття.
В загальнонауковому плані система — це достатня кількість взаємопов'язаних елементів, що утворюють стійку цілісність, які мають певні інтегративні якості, притаманні саме цій спільності елементів. У навколишньому світі існують різноманітні системи, не обов'язково всі вони соціальні, зокрема, є системи "людина —машина", "людина —природа" тощо, а однією з найважливіших серед соціальних систем є політична система.
Філософія науки визначає систему (грец. — цілісність, яка утворена з частин) як органічну єдність сукупності елементів (структура) та зв'язків між ними.
Із загально філософських уявлень та положень сучасного наукового знання щодо системи ми обрали такі, прикладні, необхідні для політологічної роботи положення:
* Ціле в системі головує над її частинами і не зводиться до суми всіх частин (І.Кант);
* Принципова незводимість якості системи до якостей складових її частин, саме тому окремі елементи набувають особливої, так званої системної якості;
* Взаємозалежності системи і оточуючого середовища та їх взаємодія;
* Поділ систем нашого світу на матеріальні, ідеальні (духовні), абстрактні, системи символьні тощо;
* Єдність аспектів динамічності та статичності системи, яка може і видозмінюватись, і водночас залишатись сама собою, тобто виступати системою відносин.
У правовій сфері, тісно пов'язаній з політичною, система є „структурно-інтегрований засіб цілісного впливу на суспільні відносини" (Тихомиров), включаючи межі і принципи правового регулювання. Вказано, що це об'єктивне, історичне явище, коли регулятивні елементи суспільства тяжіють до об'єднання і врешті решт утворюють політично-правову систему.
Політична система являється однією з центральних категорій політології. Вона дає загальне цілісне уявлення про організацію та функціонування політичного життя суспільства, його структуру, функції тощо.
Основними ознаками політичної системи є:
• 1. Органічний взаємозв'язок всередині групи елементів;
• 2. Утворення цими елементами певної цілісності;
• 3. Внутрішня взаємодія всіх елементів;
• 4. Прагнення до самозбереження, стабільності та водночас динамізму;
• 5. Здатність вступати у взаємовідносини з іншими системами і утворювати мета-систему.
• 6. Ієрархічність (субординація) елементів політичної системи означає, що певні підсистеми, окрім держави, можуть набувати особливого значення, наприклад політичний рух „Солідарність" у Польщі 80-х років XX століття;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2.6. Політична система суспільства, її функціонування та вплив на характер суспільно-політичних відносин“ на сторінці 1. Приємного читання.
