Розділ другий. ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

Основи сучасної політології


Тема 2.3. Політичне буття суспільства



Політичне буття як наявний спектр політичних реалій, тенденцій і перспектив, його структура і зміст


У першому питанні теми відзначимо, що відтепер потрібні певні методологічні новації для того, щоб розкрити видимі та утаємничені аспекти політичного буття, яке за радянських часів, як вважалось у суспільних науках, не мало статусу "реального" буття. Реальний статус буття мали лише матеріальні економічні відносини, а політичні процеси серед інших ідеальних відносились до так званих "похідних", до надбудовних явищ, до вторинних, що повністю залежали від перших, матеріальних відносин.

Примарність політичного буття намагались стверджувати і політологи західної течії політичної думки вже з інших методологічних позицій. Так німецький теоретик політики М. Хеттіх вказує: "Можна навіть сказати, що ніякої політичної реальності не існує взагалі і що політичне радше привноситься людьми у соціальну реальність", бо вона, начебто, існує у вигляді обговорення владних відносин. На нашу думку, у цьому ставленні до політики абсолютизується суб'єктивність політики, бо її об'єктивна сторона випливає з реальності владних взаємин на рівні великих соціальних груп і держав. Крім того, концепція "політичного ідеалізму" виходить з того, що в основі політики покладені моральні, ідеальні мотиви з метою покращити існуючий стан відносин.

Представники марксистської парадигми політичного мислення заперечували реальність політичного буття з інших методологічних позицій, ніж прибічники "політичного ідеалізму".

К. Маркс та Ф. Єнгельсу "Німецькій ідеології" зауважували, шоу надбудовних явищах — у політиці, культурі, моралі, мистецтві відсутня власна історія, бо люди, які розвивають матеріальне виробництво, виробничі відносини і матеріальне спілкування (матеріальні засади історії) розвивають тим самим своє мислення і відповідно змінюють вищезгадані продукти мислення (культуру, ідеологію, зрештою - політику).

Стосовно нової методології політично-правових явиш має сенс звернутись до дослідження українського правника О. Мережко, у якому серед інших методів дослідження політично-правової сфери окремо виділено "політико-орієнтований підхід". Згідно останнього, "життям права є боротьба, боротьба націй, державної влади, класів, груп інтересів та індивідів", а тому і політичне життя є наскрізь боротьба. Трансформуючи цю ідею у політичні доктрини та концепції, будемо зважати на боротьбу і у царині ідей, політичних доктрин, можливо, ще більш запеклу, ніж у практичних політичних відносинах.

Іншою методологічною новацією слід вважати намагання дослідити мереживо суспільних відносин, де на поверхні кидається в очі вертикальна владна лінія, тоді як інші "горизонтальні" зв'язки, приховані і суттєві, ігнорувались.

Відтепер найважливішим завданням політичної теорії в новітній час, справедливо вказує сучасний російський політолог А. С. Панарін, постає реабілітація житійного статусу політики, розкриття її незалежного, подеколи від бажань мільйонів людей, фактичного реального життя. Цей буттєвий статус політики влучно охарактеризував німецький політичний мислитель Макс Вебер: коли ми не цікавимось політикою, вона цікавиться нами і тоді хиттю-мимохиттю ми відчуємо реальність політики, її вельми докучливе буття. Коли вказують, що в Україні люди втомились від політики, то це доволі точне визначення вищезгаданого не привабливого, однак невідворотного політичного буття.

Ліон Фейхвангер у романі "Вигнання" показав у літературно-художній формі, як головний герой роману намагався позбутись всеохоплюючого впливу агресивної фашистської політики на власне приватне буття, що проходило у нього, у німця, в Парижі, однак і у еміграції це було неможливо.

Буття—одна з фундаментальних, доволі складних категорій філософії, яка позначає безпосередню дійсність багатоплановим чином:

• воно виступає як синонім існування ("політика є, тобто, реально, насправді існує"),

• як роздвоєна на не співпадаючі на явище і сутність реальність ("влада явлена нам у діяльності владних структур держави, а сутність її скрита, прихована, начебто вона знаходиться у "чорному ящику"),

• як протилежність ідеальній свідомості ("реальне, фактичне, матеріальне" політичне буття протистоїть політичній свідомості, особливо спеціально розробленим задля омани мас політичним міфам і міфологемам, які не мають відношення до дійсності, а створенні заради народження суспільних ілюзій).

Із загально-філософських настанов щодо смислу категорії буття ми виокремили ті положення, що мають методологічне значення для розкриття змісту і форм політичного буття:

• Форми та рівні буття не зводяться одна до одної, тобто буття живої і не живої природи, окремої людини та суспільства, економіки і

політики відбувається за різними законами, здійснюються за різними сценаріями і не випливають одне з одного;

* Відзначено три головні модуси (різновиди) буття — можливість, дійсність, необхідність, домінантною серед яких виступає дійсність як " тут і тепер";

* Буття людини і суспільства проявляється перш за все у вільному виборі можливостей (Сартр). Політика не існує там, де діє жорстка "суспільна необхідність", яка не залишає місця прояву активності, де результат політичних процесів відомий і навіть зрозумілий та прояснений передчасно.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ другий. ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП. СЛОВО ДО ЧИТАЧА

  • Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Методологічні засади, категорії та принципи політології

  • Основні парадигми політичного мислення

  • Функції політології. Її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина

  • Тема 1.2. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин)

  • Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки

  • Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя

  • Політичні концепції, вчення про державу і владу у період Відродження і Нового Часу

  • Політологічні теорії та політичні доктрини ХІХ-ХХ століть

  • Розділ другий. ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА
  • Політична влада - вища політична реальність. Влада та безвладдя, способи здійснення влади

  • Політичні процеси та політична діяльність: таємниці політичного дійства

  • Тема 2.4. Політика як суспільно-історичне явище: типологія, структура і зміст

  • Типи, види політики та специфіка їх змісту

  • Тема 2.5. Політична свідомість та її складові. Політичні ідеології сучасності

  • Політична ідеологія та політична психологія

  • Основні ідейно-політичні течії сучасності

  • Тема 2.6. Політична система суспільства, її функціонування та вплив на характер суспільно-політичних відносин

  • Поняття, структура та основні концепції політичної системи в політологічній науці

  • Типи сучасних політичних систем

  • Політична система України та проблеми її реформування (трансформації) у контексті політично-правової реформи 2004-2007 рр.

  • Розділ третій. ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою

  • Тема 3.8. Партії у політичній системі суспільства. Спектр політичних партій сучасної України

  • Ознаки, сутність і функції партій в політичній системі

  • Типологія політичних партій. Типи партійних систем

  • Партійно-політичний спектр українських партій у суспільно-політичному житті країни

  • Тема 3.9. Демократія. Громадянське суспільство. Правова держава.

  • Загрози реальній демократії та її захист

  • Громадянське суспільство як царина демократії

  • Громадянське суспільство і правова держава

  • Тема 3.10. Поняття політичного лідерства. Керівник та політичний лідер

  • Основні концепції політичного лідерства. Типологія лідерства в сучасній політиці

  • Взаємовідношення понять політичній лідер та керівник

  • Тема 3.11. Політологічний аналіз війни та миру, сучасних форм соціального насильства

  • Політичний зміст сучасних форм соціального насильства: воєнно-політичні конфлікти, внутрішній та міжнародний тероризм

  • Мир як соціально-політичний стан суспільства

  • Тема 3.12. Політична культура громадян в демократичній державі

  • Структура, види, типи, форми прояву політичної культури

  • Політична культура керівника - системна громадянська якість

  • Тема 3.13. Геополітичні та міжнародно-політичні концепції нового світового порядку

  • Геополітика як галузь сучасного політичного знання

  • Основні школи і напрямки геополітики

  • Поняття нового світового порядку та місце воєнно-блокової політики в ньому

  • ВИСНОВКИ