Громадянське суспільство і правова держава

Основи сучасної політології

Четверте питання теми аналізує зміст поняття "правова держава" та її взаємодію із громадянським суспільством.

Концепція правової держави органічно пов'язана з ідеєю громадянського суспільства, вона, до речі, з'явилась у розвиненому виді майже одночасно з першою. Одним із засновників теорії правової держави був Джон Локк, який у 1690 році у „Двох трактатах про політичне правління" запропонував ідеї самообмеження державної влади законом, який стоїть над владою

У самому загальному вигляді правова держава - це тип держави, основними ознаками якої є : верховенство права і правового закону; поділ влади на основі конституції (закону), юридична рівність всіх громадян, правовий захист особи, рівність людини і держави.

Більш розгорнуте визначення правової держави пропонується таке - це суверенна, політико-територіальна організація публічної влади на принципах поваги до особистості, недоторканості її прав і свобод, рівності всіх перед законом, верховенства права, дотримання норм закону у повсякденному житті.

Сутність правової держави полягає у тому, що держава зв'язана правом, влада організована правом, може здійснюватись лише у правових межах і формах.

У структурному відношенні правова держава є системою органів та інститутів, які гарантують та охороняють правове функціонування громадянського суспільства.

За Конституцією 1996 року (ст. 1) Україна оголошена суверенною, незалежною, демократичною, правовою, соціальною державою. Зрозуміло, що це положення віддзеркалює бажаний стан держави, якого ми маємо досягнути в процесі демократичного розвитку.

Витоки ідеї правової держави знайдено у античних мислителів. Платон писав, що державність можлива там, де панують закони, там "де закон - володар над правителями, а вони його раби". На сторожі законів має стояти правосуддя. Платон зауважує, що будь-яка держава перестає бути як такою, якщо немає належно організованих судів. У період античності зароджується ідея природного права - ідеальне, незалежне від держави право всіх вільних громадян, яке випливає з повелінь природи, здорового глузду, людського розуму (софісти Горгій, Гіппій, Фрасімахта інші.)

У подальшому теоретичні підвалини концепції правової держави, які формувалися разом з поняттям громадянського суспільства, закладали: англійський правник А. Дайсі (панування права на відміну від свавілля, рівність всіх перед правом); Ш.-Л. Монтеск 'є (концепція конституційного розподілу влади), Ж.-Ж. Руссо (ідея народного суверенітету і рівність всіх), /. Кант (концепція держави як об'єднання людей, що підкоряються правовим законам) та ін.

З іменем останнього пов'язують розвинену теорію правової держави. Імануїл Кант обґрунтував тези, що благо і призначення держави у досконалому праві, у максимальній відповідності устрою та політичного режиму держави принципам моралі і права тощо. 1. Кант постійно підкреслював необхідність для держави опиратися на право, узгоджувати з ним свої дії. Держава, яка не забезпечує прав і свобод, не забезпечує охорони свого позитивного законодавства, ризикує втратити довіру та повагу своїх громадян.

Верховенство народу, проголошене І. Кантом, обумовлює свободу, рівність, незалежність усіх громадян у державі. "Правова держава" Канта базувалася на принципі поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову. Громадяни правової держави мали такі основні повноваження, як свобода, рівність, незалежність (в економічному плані).

Згідно з ідеєю правової держави громадяни можуть робити все те, що не заборонено законом, держава може робити тільки те, що передбачено законом, правосуддя має бути незалежним і має ґрунтуватися на презумпції невинності особи. Для правової держави найважливішим є панування права у формі законів у взаєминах між державою та людиною. Причому права людини повинні мати пріоритет над правами будь-якої спільноти (наші, класу), а права нації мають бути пріоритетними над правами держави, на відміну від концепції колективної демократії Ж.-Ж. Руссо.

Сучасні російські політологи вказують на такі принципи побудови правової держави:

• Держава спирається на стабільну конституцію і законодавство, що не суперечать ідеї природного права:

• Встановлена відповідальність держави перед громадянином і відповідно громадян перед державою, в результаті чого людина є захищеною від свавілля поточної влади і водночас сама вона має достатню правосвідомість (право-слухняність);

• Самообмеження держави відбувається вищим законом, який не може переступити ніхто;

• Оголошується рівність всіх перед законом;

• Встановлюється верховенство конституції (Основного закону) над іншими державними правовими актами;

• Наявність ефективної системи правоохоронних органів, які підкоряються тільки закону та виконують с все пряме призначення, яке й випливає з назви — охороняти право через закони:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Громадянське суспільство і правова держава“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП. СЛОВО ДО ЧИТАЧА

  • Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Методологічні засади, категорії та принципи політології

  • Основні парадигми політичного мислення

  • Функції політології. Її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина

  • Тема 1.2. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин)

  • Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки

  • Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя

  • Політичні концепції, вчення про державу і владу у період Відродження і Нового Часу

  • Політологічні теорії та політичні доктрини ХІХ-ХХ століть

  • Розділ другий. ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

  • Політична влада - вища політична реальність. Влада та безвладдя, способи здійснення влади

  • Політичні процеси та політична діяльність: таємниці політичного дійства

  • Тема 2.4. Політика як суспільно-історичне явище: типологія, структура і зміст

  • Типи, види політики та специфіка їх змісту

  • Тема 2.5. Політична свідомість та її складові. Політичні ідеології сучасності

  • Політична ідеологія та політична психологія

  • Основні ідейно-політичні течії сучасності

  • Тема 2.6. Політична система суспільства, її функціонування та вплив на характер суспільно-політичних відносин

  • Поняття, структура та основні концепції політичної системи в політологічній науці

  • Типи сучасних політичних систем

  • Політична система України та проблеми її реформування (трансформації) у контексті політично-правової реформи 2004-2007 рр.

  • Розділ третій. ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою

  • Тема 3.8. Партії у політичній системі суспільства. Спектр політичних партій сучасної України

  • Ознаки, сутність і функції партій в політичній системі

  • Типологія політичних партій. Типи партійних систем

  • Партійно-політичний спектр українських партій у суспільно-політичному житті країни

  • Тема 3.9. Демократія. Громадянське суспільство. Правова держава.

  • Загрози реальній демократії та її захист

  • Громадянське суспільство як царина демократії

  • Громадянське суспільство і правова держава
  • Тема 3.10. Поняття політичного лідерства. Керівник та політичний лідер

  • Основні концепції політичного лідерства. Типологія лідерства в сучасній політиці

  • Взаємовідношення понять політичній лідер та керівник

  • Тема 3.11. Політологічний аналіз війни та миру, сучасних форм соціального насильства

  • Політичний зміст сучасних форм соціального насильства: воєнно-політичні конфлікти, внутрішній та міжнародний тероризм

  • Мир як соціально-політичний стан суспільства

  • Тема 3.12. Політична культура громадян в демократичній державі

  • Структура, види, типи, форми прояву політичної культури

  • Політична культура керівника - системна громадянська якість

  • Тема 3.13. Геополітичні та міжнародно-політичні концепції нового світового порядку

  • Геополітика як галузь сучасного політичного знання

  • Основні школи і напрямки геополітики

  • Поняття нового світового порядку та місце воєнно-блокової політики в ньому

  • ВИСНОВКИ