Політичні процеси та політична діяльність: таємниці політичного дійства

Основи сучасної політології

У третьому питанні теми розглядаються політичні явища, процеси, спектр діяльності політичних інститутів, різних суб'єктів політики, з яких і складається політичне буття, що представляє собою певну таємницю для непосвячених у тонкощі політичного дійства.

Почнемо з політичних процесів, притаманних нашому сьогоденню, тобто актуальному політичному буттю. Відомі політологи М. Томенкота С. Рябов визначають ці елементи політичного буття як "залученість людей до політичного процесу", коли люди роблять певні дії, цілеспрямовані вчинки, що виражають їх політичні уподобання.

Звернемось до масових форм політичної залученості, які найчастіше визначають політичне буття.

Політичні вибори — така демократична процедура, завдячуючи якій відбувається передача влади від основного джерела (народу) до механізму її фактичного здійснення через обраних народних представників, згідно доктрини представницької демократії, завдячуючи чому формуються органи державної влади всіх рівнів. Вважається, що вибори є сучасною, легітимною, цивілізованою, демократичною формою здобуття чи зміни політичної влади.

Ідея виборності влади була закладена у часи античності як протилежність довічній владі кесарів і у сучасному світові протистоїть положенню щодо монархічного способу правління, при якому влада передається у спадок.

Деякі теоретики політичних процесів у визнанні значення виборів у демократичній системі йдуть ще далі - стверджується, що змагальні вибори є суттю демократії. Й. Шумпетер у книзі "Капіталізм, соціалізм і демократія" (1942 р.) стверджував, що демократія вимагає інституціонального механізму, у якому при конкурентній боротьбі за голоси виборців замішувались державні посади, але більшість вчених-політологів погоджуються з тим, що норми і традиції, процедури виборів дійсно мають велике, хоча й не вирішальне значення у впровадженні демократії.

Вибори мають принаймні два аспекти—перший аспект визначається буквально англійською мовою "сhоісе", тобто вибір одного з кандидатів — претендентів на владні посади, а другий аспект - "election"— означає передачу влади тому, кого обрали для делегування повноважень, наділення його реальною владою.

Політичні вибори не зводяться до голосування (обрання та наділення владою обранця), а являють собою цілу демократичну кампанію, у якій важить все, бо вона має відповідати демократичним критеріям — визначення дати виборів (відзначимо масові протести щодо неправильно визначеної дати у Бірмі на початку 2007 року, гострі дискусії в Україні відносно дати дострокових парламентських виборів); визначення виборчих округів, утворення виборчих комісій (Центральної—ЦВК, окружних, районних, дільничних).

Складання списків виборців, реєстрація кандидатів, проведення передвиборчої агітації та пропаганди, власне голосування, підрахунок голосів, оприлюднення результатів, оскарження результатів виборів та проведення повторного голосування є важливими складовими політичних виборів. Революційні події в Україні наприкінці 2004 року, у Мексиці всередині 2006 р. показують наскільки важливим є кожен елемент виборчої процедури. Рішення Верховної Ради України після оголошення Указу Президента про її розпуск стосовно призначення нового складу ЦВК (пізніше знову-таки відміненого самою Верховною Радою) варто на увагу не тільки з огляду його законності чи нелегітимності та суперечливості відносно положень Конституції 1996 року, а і з врахуванням важливості зміни складу ЦВК для кожної політичної сили.

На наш погляд, значення політичних виборів встановлюється конкретно-історично: для країн „старої" демократії Європи—це рутинна подія, а для країн „молодої" демократії, як для України, це школа набуття політичної культури, майстерності пропаганди, політичної соціалізації.

Виникають такі важливі практично-політичні проблемні питання:

• 1) які посади мають бути виборними?

• 2) на які категорії громадян поширюється право участі у виборах, при тому, що обмеження участі у виборах за статтю, кольором шкіри, віросповідання йшли у небуття?

• 3) як відбувається подача голосів?

• 4) чи являються політичні вибори дійсно змагальними?

• 5) як правильно має проводитись підрахунок голосів? Зауважимо, що при пошуку відповідей на ці питання слід зважати на те, що в СРСР та інших країнах соціалістичного табору вибори проводились на безальтернативній основі, ув'язнені не допускались до виборів, а останні вважались обов'язковими (і тепер у Австралії, Бельгії та Італії участь у виборах є обов'язком громадян). Вибори у Південній Кореї (КНДР) влітку 2007 року так і проводились: у бюлетені була проставлена одна кандидатура від правлячої комуністичної партії з явкою виборців більше 95%.

Політичні вибори у демократичному суспільстві проводяться, як правило, таємним голосуванням (так званий "австралійський бюлетень" з 1858 р. який забезпечує "чесність" виборів), що сприяє запобіганню корупції, залякуванню виборців, шахрайству.

Політологи США заявляють про існування декількох „теорій голосування", згідно з якими відбувається:

• ідентифікація виборця з партією, коли перші постають людьми, що підтримують „свою" партію, це начебто сприяє стабільності та традиціоналізму;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Політичні процеси та політична діяльність: таємниці політичного дійства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП. СЛОВО ДО ЧИТАЧА

  • Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Методологічні засади, категорії та принципи політології

  • Основні парадигми політичного мислення

  • Функції політології. Її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина

  • Тема 1.2. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин)

  • Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки

  • Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя

  • Політичні концепції, вчення про державу і владу у період Відродження і Нового Часу

  • Політологічні теорії та політичні доктрини ХІХ-ХХ століть

  • Розділ другий. ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

  • Політична влада - вища політична реальність. Влада та безвладдя, способи здійснення влади

  • Політичні процеси та політична діяльність: таємниці політичного дійства
  • Тема 2.4. Політика як суспільно-історичне явище: типологія, структура і зміст

  • Типи, види політики та специфіка їх змісту

  • Тема 2.5. Політична свідомість та її складові. Політичні ідеології сучасності

  • Політична ідеологія та політична психологія

  • Основні ідейно-політичні течії сучасності

  • Тема 2.6. Політична система суспільства, її функціонування та вплив на характер суспільно-політичних відносин

  • Поняття, структура та основні концепції політичної системи в політологічній науці

  • Типи сучасних політичних систем

  • Політична система України та проблеми її реформування (трансформації) у контексті політично-правової реформи 2004-2007 рр.

  • Розділ третій. ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою

  • Тема 3.8. Партії у політичній системі суспільства. Спектр політичних партій сучасної України

  • Ознаки, сутність і функції партій в політичній системі

  • Типологія політичних партій. Типи партійних систем

  • Партійно-політичний спектр українських партій у суспільно-політичному житті країни

  • Тема 3.9. Демократія. Громадянське суспільство. Правова держава.

  • Загрози реальній демократії та її захист

  • Громадянське суспільство як царина демократії

  • Громадянське суспільство і правова держава

  • Тема 3.10. Поняття політичного лідерства. Керівник та політичний лідер

  • Основні концепції політичного лідерства. Типологія лідерства в сучасній політиці

  • Взаємовідношення понять політичній лідер та керівник

  • Тема 3.11. Політологічний аналіз війни та миру, сучасних форм соціального насильства

  • Політичний зміст сучасних форм соціального насильства: воєнно-політичні конфлікти, внутрішній та міжнародний тероризм

  • Мир як соціально-політичний стан суспільства

  • Тема 3.12. Політична культура громадян в демократичній державі

  • Структура, види, типи, форми прояву політичної культури

  • Політична культура керівника - системна громадянська якість

  • Тема 3.13. Геополітичні та міжнародно-політичні концепції нового світового порядку

  • Геополітика як галузь сучасного політичного знання

  • Основні школи і напрямки геополітики

  • Поняття нового світового порядку та місце воєнно-блокової політики в ньому

  • ВИСНОВКИ