Поняття, структура та основні концепції політичної системи в політологічній науці

Основи сучасної політології

Друге питання теми продемонструє нам неоднозначність підходів до виявлення суттєвих ознак та місця системи політичного життя. У політичній науці склалось декілька наукових концепцій політичної системи.

Марксистська політологічна парадигма виходила з того, що політична система соціалістичного суспільства має своїм ядром комуністичну партію, навколо якого, так би мовити, "обертались" держава, професійні союзи, комуністичні молодіжні організації, а також деякі інші, дозволені радянською владою громадські організації. Тим самим стверджувалось важливість, незамінність головного "системоутворюючого" чинника — Комуністичної партії.

У енциклопедичних виданнях радянських часів стверджувалось, що політична система соціалістичного суспільства - це комплекс засобів реального здійснення народовладдя, а її функціонування, у основі якого є діяльність комуністичних партій, виступає запорукою ефективного керівництва всім суспільством. Політична система, таким чином, визначала легалізацію тоталітарного комуністичного політичного режиму.

Концепція політичної системи представленої у вигляді "чорного ящика "Дж. І стона та Г. Алмонда засновувалась на тому, що рішення, які приймаються всередині системи, залишаються не зрозумілими для пересічних громадян, "закритими" для більшості учасників політичного процесу, ми знаємо тільки те, що рішення приймаються у відповідь на наші вимоги — імпульси, які поступають на вхід політичної системи. Розшифровуючи термін "імпульс", ми виходимо з того, що це:

• а) соціально-політичні вимоги народу до представників влади - економічні, політичні, моральні, соціальні, військові тощо;

• б) підтримка влади у вигляді виконання громадянами прийнятих нею законів, її розпоряджень тощо.

• в) сигнали про певні негаразди у суспільстві;

• г) інформація щодо необхідності внесення змін у стан системи.

Водночас імпульси (вимоги), які поступають на вхід системи, є стимулом прийняття відповідних рішень всередині політичної системи, а рішення влади, знов-таки, впливають на характер вимог (імпульсів) як зворотній зв'язок між входом та виходом політичної системи - "чорного ящика".

Політична система, на думку Д. Істона, є цілісною множиною багатьох елементів, кожний з яких складається з простіших явищ і процесів. Політичне життя є неврівноваженою системою, у якій увесь час відбуваються порушення балансу і робляться спроби встановити рівновагу. Тому політичні системи бувають стійкими і нестійкими. Д. Істон вважає, що принципово стабільність політичної системи недосяжна, поки політична система живе.

Структуру (лат. внутрішня будова) політичної системи складають такі основні компоненти:

• політичні відносини - взаємини суб'єктів політики з приводу здобуття та здійснення влади (міжособистісні, між-групові, внутрішньо-групові, міжнаціональні, міждержавні);

• політична організація суспільства - це підсистема політичних інститутів, в межах яких відбувається політичне життя суспільства; вона складається з держави, політичних партій, політичних рухів, груп політичних інтересів, політизованих організацій (народні рухи, профспілки), "квазіполітичних" організацій (об'єднання груп людей за інтересами);

• засоби масової інформації (ЗМІ) - розгалужена мережа установ, які займаються збором, обробкою, поданням у відповідній формі і поширенням інформації, пропагуючи вироблені політичні та правові норми, цінності, ідеали;

• політичні принципи та норми, які впливають на політичну поведінку та свідомість людини відповідно до цілей і завдань даної політичної системи;

• політична свідомість - сукупність політичних поглядів, ідей, концепцій, що відображені у політичних документах, програмах партій, у політично-правових нормах, у інших документах, наприклад, в Універсалі національної єдності 3 серпня 2006 року;

• політична діяльність, яка визначає наявний стан політичного буття у мирних (ненасильницьких) та у немирних, озброєних (насильницьких) формах, так, політичний переворот є особливим видом політичної діяльності;

• політична культура — складова загальнолюдської культури, це сукупність уявлень про різні аспекти політичного життя та достатньо високий рівень опануванням політичними процесами.

Частину з цих елементів ми розглянули вже у попередніх темах — політичну діяльність, політичну свідомість, політичну владу, а інші — державу, партії, політичну культуру, відносини лідерства ще належить осмислити.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття, структура та основні концепції політичної системи в політологічній науці“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП. СЛОВО ДО ЧИТАЧА

  • Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Методологічні засади, категорії та принципи політології

  • Основні парадигми політичного мислення

  • Функції політології. Її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина

  • Тема 1.2. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин)

  • Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки

  • Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя

  • Політичні концепції, вчення про державу і владу у період Відродження і Нового Часу

  • Політологічні теорії та політичні доктрини ХІХ-ХХ століть

  • Розділ другий. ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

  • Політична влада - вища політична реальність. Влада та безвладдя, способи здійснення влади

  • Політичні процеси та політична діяльність: таємниці політичного дійства

  • Тема 2.4. Політика як суспільно-історичне явище: типологія, структура і зміст

  • Типи, види політики та специфіка їх змісту

  • Тема 2.5. Політична свідомість та її складові. Політичні ідеології сучасності

  • Політична ідеологія та політична психологія

  • Основні ідейно-політичні течії сучасності

  • Тема 2.6. Політична система суспільства, її функціонування та вплив на характер суспільно-політичних відносин

  • Поняття, структура та основні концепції політичної системи в політологічній науці
  • Типи сучасних політичних систем

  • Політична система України та проблеми її реформування (трансформації) у контексті політично-правової реформи 2004-2007 рр.

  • Розділ третій. ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою

  • Тема 3.8. Партії у політичній системі суспільства. Спектр політичних партій сучасної України

  • Ознаки, сутність і функції партій в політичній системі

  • Типологія політичних партій. Типи партійних систем

  • Партійно-політичний спектр українських партій у суспільно-політичному житті країни

  • Тема 3.9. Демократія. Громадянське суспільство. Правова держава.

  • Загрози реальній демократії та її захист

  • Громадянське суспільство як царина демократії

  • Громадянське суспільство і правова держава

  • Тема 3.10. Поняття політичного лідерства. Керівник та політичний лідер

  • Основні концепції політичного лідерства. Типологія лідерства в сучасній політиці

  • Взаємовідношення понять політичній лідер та керівник

  • Тема 3.11. Політологічний аналіз війни та миру, сучасних форм соціального насильства

  • Політичний зміст сучасних форм соціального насильства: воєнно-політичні конфлікти, внутрішній та міжнародний тероризм

  • Мир як соціально-політичний стан суспільства

  • Тема 3.12. Політична культура громадян в демократичній державі

  • Структура, види, типи, форми прояву політичної культури

  • Політична культура керівника - системна громадянська якість

  • Тема 3.13. Геополітичні та міжнародно-політичні концепції нового світового порядку

  • Геополітика як галузь сучасного політичного знання

  • Основні школи і напрямки геополітики

  • Поняття нового світового порядку та місце воєнно-блокової політики в ньому

  • ВИСНОВКИ