Виходячи з вищезазначених положень, можна визначити політичне буття як сукупність всіх проявів вільної людської діяльності в сфері політики, яка існує у формі політичних відносин, влади, діяльності політичних інститутів, політичних лідерів, вона проявляється у вигляді політичних процесів і особливих станів, таких як війна, політична боротьба, воєнно-політичні конфлікти, заколоти, демонстрації, вибори, лобіювання, бунти.
Зауважимо, що у більшості підручників в Україні питання політичного буття або не розглядається взагалі, або його торкаються лише побіжно у контексті політичної реальності.
Загальну характеристику політичного буття особистості на тлі його відмінностей від інших форм суспільного буття у літературно-художній формі надав письменник М. Латишев — це яскраве, різке, засноване на динамічних зіткненнях та контрастах буття, на відмінну від буття споглядально-філософського відношення до світу. Мовилось про реальне буття-життя письменників колишнього СРСР, що були засуджені за політичними мотивами та відбували покарання. Вони по-різному облаштовували своє тюремне "буття" — філософське у Ю. Домбровського, політичне у О. Солженіцина та Левка Лук'яненка, своє приватне у інших.
До феноменів, до видимих, але не завжди прояснених (експлікованих) форм політичного буття ми відносимо:
* Політичні явища
* Політичну боротьбу у всіх формах
* Політичний вплив
• Політичні дії
• Політичну свідомість
• Політичний вибір
• Політичну модернізацію
• Політичну ситуацію
• Політичний розвиток
• Політичну символіку
Одним з найбільш загальних понять, які виражають динамічність політичного буття, є політичний процес—це сукупність усіх змін, які відбуваються у бутті політичних інститутів та їх відносин, взаємин держави і суспільства, у функціонуванні політики як цілого.
Нормальний політичний процес відбувається за умов, коли на більшості його етапів політична система функціонує у звичайному режимі, структура інститутів влади та основний зміст звичайних і протестних форм діяльності не змінюється. Такий стан є основою політичної стабільності — бажаний стан для багатьох владних кіл. Реформування політичних відносин — такий особливий вид політичного процесу, коли при збереженні основи соціально-політичного устрою, відбуваються часткові зміни у політичному житті, у дотриманні усталених норм і традицій. Деструктивні політичні процеси, за визначенням відомого російського політолога початку XX століття Бориса Струве, є основою занепаду, загибелі, регресивної метаморфози політики. Вони пов'язані з бунтами, насильницькими революціями, заколотами, громадянськими війнами, акціями громадянської непокори тощо.
До найбільш виразних форм політичного буття ми маємо всі підстави віднести, перш за все, політичну боротьбу у контексті аналізу поточної політики.
Політична боротьба — це більш широке за змістом поняття, ніж війни та політичні конфлікти, і вона складається з таких форм політичної діяльності, у яких на перший план виходять аспекти протиборства та протистояння різних соціальних сил та їх політичних організацій. Громадянам України останніх років добре відоме це політичне явище, яке ніяк не поступиться конструктивному політичному діалогу різних гілок влади та роботі по врядуванню "розколотою" державою. Так, політична боротьба щодо конституційної реформи 2004 -2007 рр., навколо статусу Кабінету Міністрів України, повноважень Президента, утому числі й у сфері національної безпеки, зрештою дійшла до Конституційного Суду та вилилась у дострокові парламентські вибори. Відсутність консолідованості політичних сил і загострення політичної боротьби ми не можемо вважати позитивним явищем, хоча прибічники "конструктивно-функціонального конфлікту" (Л. Козер) стверджують інше. Недарма у Священному Корані вустами Пророка нагадувалось про горе народам, коли "різноголосять партії серед них".
У відносно мирних формах протистояння у Франції впродовж 2005 -2007 років, коли відбувалися масові виступи французів — емігрантів зі Сходу та Африки, проявився високий рівень насильства, що спонукало уряд Французької республіки спеціально розглянути заходи по гамуванню насильства силами поліції, жандармерії, підрозділами інших силових структур. У Парижі та його околицях було спалено не менше 9 тисяч машин. Таким чином, між мирними та насильницькими формами діяльності у реальному політичному процесі — бутті граничні межі доволі умовні, як так звана "тонка червона лінія" між війною і миром, як колись вказував американський письменник Норман Мейлер.
Зауважимо, що деякі одіозні фігури в історії XX століття перебільшували значення політичної боротьби та їх особистого внеску у перебіг між партійної боротьби (Л. Троцький, А. Розенберг, А. Гітлер та ін.) У останнього сама назва твору "Моя боротьба" підкреслює головне для політичної діяльності лідера націонал-соціалістичної партії та фюрера.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ другий. ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА“ на сторінці 2. Приємного читання.
