Розділ «7.6. Російський проект електронного уряду»

Інформаційна політика

· Проект створення сучасної системи інформування громадськості щодо діяльності органів державної влади. Мова може йти про створення горизонтально і вертикально інтегрованих (у межах урядового порталу) повинних ресурсів, підтримуваних інформаційними підрозділами різних федеральних відомств і місцевих органів влади.

· 3 погляду мережевої підтримки, цікавим може стати створення спеціалізованого модуля онлайнової підтримки мережевих проектів для різних державних структур. Ідея порталу "narod.ru" для відкриття мережевих представництв державних органів і організацій може виявитися плідною.

· Онлайнові послуги для журналістів і редакцій засобів масової інформації. Мова може йти про створення систем віртуальної акредитації, яка забезпечуватиме онлайновий доступ журналістів (особливо це важливо для регіональних засобів масової інформації) на заходи, що проводяться в Будинку уряду, міністерствах і відомствах.

· Каталог мережевих ресурсів органів державної влади, що забезпечить повноцінні пошукові та інші послуги. Це не тільки корисно і зручно для користувачів, а й дасть змогу вести моніторинг ситуації у сфері державних мережевих ресурсів.

· Довідково-інформаційні бази даних урядових документів, що інтегрують тексти урядових документів з інтерфейсами, які забезпечують зручний пошук.

· Розвиток мережевої урядової інфраструктури, що дає змогу вирішувати завдання інформаційного забезпечення діяльності уряду, міністерств і відомств у нестандартних (кризових, проблемних) ситуаціях. Нові технологи дають змогу оперативно створювати віртуальні майданчики під завдання, досить легко їх адмініструвати. Але найголовніше – не створювати додаткові структури off-line.

· Створення мережевих механізмів діалогу (взаємодії) уряду (відомств) і громадян (співтовариств) у вигляді спеціалізованих онлайнових форумів з тих чи інших суспільно значимих проблем. З огляду на склад нинішньої аудиторії російського Інтернету, ці форуми могли б виконувати функції постійно діючих експертних співтовариств.

· Значну користь може давати онлайнова система навчання і професійної підготовки державних службовців.

Для впровадження зазначених послуг немає необхідності витрачати сили і засоби на проектування. У Мережі вже існують готові рішення, які можна адаптувати для завдання державних органів. Разом з тим, створюючи первинні мережеві структури і послуги, вкрай важливо надати процесу певної скоординованості. Адже в кінцевому підсумку потрібно вибудувати єдину державну мережеву інфраструктуру, зрозумілу і зручну для користувачів.

Державна мережева інфраструктура має бути гранично стійкою до будь-яких зовнішніх впливів і навантажень. У зв'язку з цим питання захисту й інформаційної безпеки мають бути пророблені із самого початку і формалізовані в конкретних документах.

Звичайно, на думку А. Кошкіна, сказане вищене означає, що все до дрібних деталей має бути уніфіковане. У різних державних органів і організацій різні функції і ресурси, що обумовлює достатню розмаїтість можливої мережної інфраструктури, контенту і послуг.

Окрім того, слід зазначити, що в Росії розроблено цілу низку програм, починаючи з Федеральної цільової програми "Електронна Росія (2002–2010 pp.)", закінчуючи Міською цільовою програмою "Електронна Москва" і Регіональною цільовою програмою "Електронний Петербург" тощо.


Федеральна цільова програма "Електронна Росія (2002 – 2010 роки)"


Зупинимося детальніше на розгляді Федеральної цільової програми "Електронна Росія (2002–2010 роки)", яка має забезпечити створення нормативної правової бази у сфері інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ), розвиток інформаційної і телекомунікаційної інфраструктури, сформувати умови для підключення до відкритих інформаційних систем (у тому числі за допомогою мережі Інтернет), а також забезпечити ефективну взаємодію органів державної влади й органів місцевого самоврядування з громадянами і суб'єктами господарювання на основі широкого впровадження ІКТ. У процесі виконання Програми будуть визначатися загальні напрямки розвитку ІКТ (основні принципи, стандарти і типові рішення з реалізації різних проектів) як одного з основних напрямків соціально-економічного розвитку країни.

Основними цілями Програми є створення умов для розвитку демократії, підвищення ефективності функціонування економіки, державного управління і місцевого самоврядування за рахунок впровадження і масового поширення ІКТ, забезпечення прав на вільний пошук, одержання, передачу, виробництво і поширення інформації, розширення підготовки фахівців з ІКТ і кваліфікованих користувачів.

Реалізація Програми дасть змогу:

· ефективно використовувати інтелектуальний і кадровий потенціал Росії у сфері інформаційних і комунікаційних технологій;

· забезпечити гармонійне входження Росії у світову економіку на основі кооперації й інформаційної відкритості;

· подолати відставання Росії від розвинених країн у сфері використання і розвитку інформаційних і комунікаційних технологій;

· забезпечити рівноправне входження громадян Росії у глобальне інформаційне співтовариство на основі дотримання прав людини, у тому числі права на вільний пошук, одержання, передачу, виробництво і поширення інформації, а також права на забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, яка охороняється законом, що розміщена в інформаційних системах.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7.6. Російський проект електронного уряду“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

  • Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності

  • 2.3. Основні прояви стратегій

  • 2.4. Стратегія як нетактика

  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим

  • 2.6. Стратегічні виклики Україні

  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи

  • Література

  • Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 3.3. Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури

  • 3.4. Канадський досвід побудови інформаційної магістралі

  • 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства

  • Література

  • Розділ 4. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

  • 4.2. Державна інформаційна політика України та шляхи її вдосконалення

  • 4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації

  • 4.4. Концепції державної інформаційної політики

  • Література

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 5.4. Законодавство про дифамацію

  • 5.5. Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет

  • Література

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

  • 7.2. Досвід створення електронного уряду в США

  • 7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"

  • 7.4. Електронний уряд Великої Британії

  • 7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)

  • 7.6. Російський проект електронного уряду
  • 7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України

  • Література

  • Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

  • 8.3. Пропагандистські дії в XX столітті

  • 8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції

  • 8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

  • 8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору

  • Література