- "Основні ідеї і форми організації сільськогосподарської кооперації" (1927).
Головним предметом теоретичних досліджень О.В. Чаянова є сімейно-трудове селянське господарство в його взаєминах із навколишнім економічним середовищем.
Усю сукупність теоретичних поглядів О. В. Чаянова можна умовно поділити на три основні частини:
- концепцію трудового господарства окремої селянської родини; - теорію селянської кооперації;
- теорію організації аграрного сектору в цілому.
Визначаючи предмет свого дослідження, О. В. Чаянов у головній праці "Організація селянського господарства" писав: "Ми ... прагнемо зрозуміти, що собою являє селянське господарство з організаційної точки зору, яка морфологія того виробничого апарату, який називається трудовим селянським господарством... Нас цікавить не система селянського господарства та форми організації в їхньому історичному розвитку, а сама механіка організаційного процесу". Отже, перша стадія аналізу О. В. Чаянова стосується організації господарства окремої селянської сім'ї.
До числа парадоксальних ситуацій, пояснених Чаяновим, належать:
- сплата селянами дуже високих "голодних оренд" (з метою "завантажити вільні робочі руки");
- регулярна практика відхожих промислів (вони послаблювали власне землеробське господарство, але давали селянам можливість більш рівномірно розподілити трудові ресурси за порами року).
Демографічні чинники обумовлюють той факт, що динаміка трудового потенціалу селянської сім'ї, підкоряючись процесу її зростання й розпаду, має хвилеподібний характер.
Класифікація, що включає шість типів господарств:
- капіталістичні; - напівтрудові;
- заможні сімейно-трудові господарства; - бідняцькі сімейно-трудові; - напівпролетарські; - пролетарські.
Мета селянського господарства - забезпечити споживання відносно невеликої за розмірами сім'ї - несла в собі вельми помітні межі для розширення товарності й загального підйому виробництва.
Улітку 1917 р. вчений висунув чіткий план реконструкції аграрного сектору: - передача землі у власність трудового селянства, уведення трудової власності на землю (без права купівлі-продажу ділянок); - передача державі поміщицьких господарств і зразкових маєтків; - запровадження єдиного сільгоспподатку для часткового вилучення диференційної ренти.
О. В. Чаянов висунув вельми просту методику визначення оптимальних розмірів підприємства. Так, у землеробстві всі елементи собівартості він поділяв на три групи:
- зменшуються під час укрупнення господарств (адміністративні витрати, витрати з використання машин, устаткування, будівель);
- збільшуються під час укрупненні господарств (транспортні витрати, утрати, пов'язані з погіршенням нагляду за якістю праці);
- не залежать від розміру господарства (вартість насіння, добрив, вантажно-розвантажувальні роботи й т. д.).
В історію економічної думки О. В. Чаянов увійшов насамперед як теоретик трудового селянського господарства та сільськогосподарської кооперації. Саме у вченні про вертикаль селянської кооперації, здатної поєднувати високу мотивацію до праці окремої селянської сім'ї та переваги добровільно створюваних кооперативів, виявилися основні теоретичні досягнення цього економіста.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Краус Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9.2. Економічні дискусії 20-30-х років ХХ ст.“ на сторінці 3. Приємного читання.