TextBook - Китай спромігся забезпечити населення продуктам харчування (це надто серйозна проблема для такої густонаселеної країни, де мешкає 20 % населення Землі);
- країна вийшла на друге місце за темпами економічного зростання (12-18 % на рік).
Таким чином, реформи вивели Китай із соціально-економічної кризи. Але всевладдя КПК, відсутність демократичних і політичних свобод, а також низький рівень життя викликають невдоволення багатьох китайців. Успіх проведенні реформ зміцнили міжнародні позиції Китаю, який прагне розвивати взаємовигідні стосунки з різними країнами світу.
Після Другої світової війни в Індії розпочався масовий рух проти колоніальної залежності під проводом ІНК (Індійський національний конгрес) та Мусульманської ліги. Мусульманська ліга вимагала, щоб на частині землі Індії було утворено мусульманську державу Пакистан. ІНК виступав за збереження цілісності і єдності країни.
У 1947 р. з Індії виведено британські війська, водночас віце-король на підставі закону, прийнятого парламентом Великобританії, виголосив утворення нових держав на теренах Індії - Індійського союзу (Індії) та Пакистану.
Індія у 1950-1989 рр.
| 1950 р. | - Почалась земельна реформа (часткова ліквідація поміщицького землеволодіння). |
| 1951 р. | - Тривала земельна реформа (відчужувались за викуп землі поміщиків, знижувалась рента, поліпшувались умови оренди тощо). |
| 1951-1956 рр. | - Здійснювалась часткова націоналізація (транспорт, засоби зв'язку, банки, великі підприємства, гідроенергетичні й зрошувальні системи). - Упроваджувалось п'ятирічне планування державного сектору економіки. - Держава підтримувала підприємництво. - У 1955 р. на сесії ІНК прийнято програму побудови соціалізму, але при збереженні приватної власності на засоби виробництва. |
| 1960-1962 рр. | - Уряд ішов на поступки великому капіталу, давав згоду на створення в деяких галузях монополій, послаблював контроль за приватним сектором, надавав пільги іноземним інвесторам. - Уведення максимуму приватного землеволодіння сприяло збереженню поміщицьких земель. |
| 1963-1966 рр. | - У 1966 р. прем'єр-міністром Індії стала Індіра Ганді - дочка Дж. Неру (більше 10 років очолював уряд країни, був одним із лідерів ІНК. Помер у 1964 р.). - Розпочалась економічна криза, відбулась девальвація рупії. |
| 1971 р. | - СРСР надав Індії значну матеріальну допомогу, брав участь у спорудженні заводів, шахт, електростанцій. - Курс Індії на побудову соціалізму зміцнився. |
| 1972-1979 рр. | - У 1973 р. розпочалась світова енергетична криза, що викликала різке погіршення економічного становища Індії. |
| - У 1975 р. у зв'язку з економічною кризою в країні оголошено надзвичайний стан. | |
| 1984 р. | - І. Ганді вбита сикхськими терористами. Уряд очолив її син - Раджив Ганді. Уряд Р. Ганді залишився вірним курсу І. Ганді, незважаючи на протидію опозиції. |
| 1989 р. | - Тамільські терористи вбили Р. Ганді; уряд очолив лідер ІНК (І) - Н. Рао. Обстановка в країні лишалась важкою. Уряд намагався вивести країну з економічної кризи, нескінченних воєнних конфліктів, зміцнити єдність країни, але вирішити ці проблеми остаточно й повністю не вдалося. |
Країни Південно-Східної Азії
Після Другої світової війни в Індокитаї та Індонезії тривала національно-визвольна боротьба. Франція й Нідерланди не відразу пішли на поступки своїм колоніям і, лише усвідомивши безперспективність протидії, визнали незалежність В'єтнаму, Лаосу, Камбоджі (французькі колонії), Індонезії (нідерландська колонія).
Набувши юридичної незалежності, країни Південно-Східної Азії не стали фактично незалежними, а перетворилися на арену боротьби за сфери впливу між СРСР і США. СРСР за підтримки КНР докладав зусиль до того, щоб у Південно-Східній Азії утворився соціалізм. США всіма засобами протидіяли цьому, маючи на меті утвердження тут подоби західної демократії.
Але соціалізм і західна демократія виявилися однаково недосяжними для надто відсталих В'єтнаму, Камбоджі, Лаосу. Дещо більш сприятлива ситуація склалася в Індонезії, що спромоглася в 1970-і рр. здійснити низку реформ, які вивели країну з відсталості і злиднів.
Реформи в СРВ (Соціалістична Республіку В'єтнам) почались у 1986 р. У ході реформ скасовані обмеження на утворення приватних підприємств, селяни одержали право вільного продажу сільгосппродукції, припинено примусове кооперування. - Приділена увага розвитку міжнародної торгівлі.
- Реформи дещо поліпшили економічне становище В'єтнаму, але рівень розвитку країни і рівень життя населення лишалися низьким.
| 1950-1960 рр. | - Проводяться реформи в дусі "індонезійського соціалізму". |
| 1968-й - кінець 1990-х рр. | - Почали проводитись ринкові реформи. - У 1970-1990-і рр. Індонезія досягла значних економічних успіхів (наприклад, прибуток на душу населення зріс у 4 рази, приріст національного продукту щорічно зростав на 7 %). - У 1998 р. Індонезію охопила важка економічна криза. Виявилися факти величезної корупції, біля витоків якої знаходився генерал Сухарто (президент) і його "родина". Режим Сухарто був скинутий масовими народними виступами. Економіка Індонезії була відкинута далеко назад. |
Країни Близького та Середнього Сходу в 1945-ому - 1990-хрр.
Країни Африки
Після Другої світової війни розпочався процес деколонізації Африки. Вирішальним став 1960 р., що набув назви "Рік Африки". Саме в цей рік здобули незалежність 17 країн континенту. Напередодні 1990 р. всі країни Африки стали незалежними.
Довгий час Африка була об'єктом суперництва СРСР і США. Провідні держави світу надавали африканським країнам економічну допомогу в обмін на обіцянку йти запропонованим шляхом розвитку (соціалістичним або капіталістичним). Деякі африканські країни досягли певних успіхів у розвитку економіки (Алжир, Марокко, Єгипет, Ангола, Зімбабве, Південно-Африканська Республіка, Нігерія, Кенія), переважна частина - лишилися на вкрай низькому рівні розвитку.
Після розпаду СРСР інтерес до долі Африки катастрофічно зменшився, скоротилась допомога африканським країнам. Це сприяло загостренню внутрішньополітичного становища, виникненню хаосу й безладдя в певних регіонах "Чорного континенту".
Проблеми Африки в 1990-і рр.
| Проблеми Факти | |
| Економічна, соціально-політична, культурна відсталість | - Частка Африки в обсязі світової торгівлі становить 3 %. - Значна частина країн мають украй низький рівень розвитку економіки. - Середній показник виробництва продукції на душу населення в 15 -20 разів нижчий, ніж у розвинутих країнах. - Близько 80 % населення Африки - неписьменні, нездатні оволодіти сучасними професіями, засвоїти соціально-політичні норми, загальноприйняті в розвинутих країнах. |
| Голод, хвороби, екологічні катастрофи | - Близько 150 млн жителів Африканського континенту голодують. - Медичної допомоги, лікувальних препаратів не одержує 70 % населення африканських країн. - Кожний п'ятий житель Африки інфікований СНІДом. У ряді районів Тропічної Африки ВІЛ-інфікованим є все населення. - Безперервно розширюється зона пустелі, з сільськогосподарського обороту щорічно виводиться значна кількість земель. - У Тропічній і Південній Африці середня тривалість життя становить 30-Ю років. |
Країни Латинської Америки
Країни Латинської Америки (1945 - 1990-і рр.)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Краус Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 8. Тенденції розвитку національних економічних систем та основні напрями економічної думки в глобальному середовищі (50-ті роки XX ст. - початок XXI ст.)“ на сторінці 4. Приємного читання.