TextBook У сільському господарстві країни ААА здійснювала скорочення виробництва з відповідною компенсацією з боку держави та за її рахунок. Це сприяло зростанню цін на сільськогосподарську продукцію, що в цілому позитивно вплинуло на розвиток великих господарств.
Важливим досягненням цього періоду в історії США є проведені в 19331936рр. соціальні реформи.
- Збільшення заробітної плати робітників.
- Скорочення тривалості робочого дня (для 2 млн робітників).
- Уведення оплачуваних відпусток (для 1 млн робітників).
- Уведення закону про соціальне страхування (пенсії робітникам, які досягли 65-річного віку, державна допомога хворим та інвалідам). - Створення державних органів боротьби з безробіттям, що сприяли збільшенню кількості робочих місць або організовували оплачувані громадські роботи для безробітних. - Легалізація страйків, пікетів, професійних спілок.
У 1937 р. розпочалася нова світова економічна криза, від якої США зазнали найбільш жорстких ударів.
- Обсяг промислової продукції скоротився на третину. - Кількість безробітних сягнула 16,6 млн чоловік. - Упав курс долара, скоротились соціальні виплати.
Внутрішній стан відбився на міжнародній позиції США. В умовах насування Другої світової війни й зростання загрози німецького фашизму США не виявили необхідної наполегливості в боротьбі за створення єдиного фронту миролюбних держав.
Великобританія
На початку ХХ ст. Великобританія марно намагалася повернути промислову першість і монополію на світовому ринку, утрачені нею наприкінці минулого століття. Головна причина полягала в тому, що політика протекціонізму, яку проводив уряд, закрила внутрішній ринок Англії для іноземних товарів, позбавивши англійську промисловість конкуренції.
| Сільське господарство | Роль сільського господарства зменшувалася в економіці країни. На початку ХХ ст. воно давало лише 6 % національного прибутку. - Скоротилися площі сільськогосподарських культур, оскільки більшість земель належала багатим лендлордам, які здавали їх в оренду фермерам, були байдужі до стану цих земель. - Різко знизилися ціни на сільськогосподарську продукцію, оскільки на ринках Європи було вдосталь дешевої пшениці із США, Канади, Аргентини. |
| Промислове виробництво | - Промислове виробництво скоротилося вдвічі й становило 1,5 % на рік. - Англійські підприємці стали на шлях прискореної концентрації виробництва й капіталу, технічного прогресу, пошуку нових ринків і колоніальної експансії. - З'являлися нові галузі промисловості. - Важка промисловість витісняла легку. - У традиційних галузях застосовувалися сучасні технології. |
| Текстильна промисловість | - У текстильній промисловості почали застосовуватися сучасні технології. - Відкриття нових ринків збуту стимулювало розвиток текстильного району Ланкашир. - Собівартість продукції в текстильній промисловості залишалася високою. - Технічне переоснащення проводилося повільно. |
| Машинобудування | - З'явилися нові галузі - автомобілебудування, електротехнічна й хімічна промисловість. - Виникають могутні концерни у військовій промисловості - Віккерса й Армстронга. - Створено англо-іранську компанію з видобутку нафти. |
| Суднобудування | - Суднобудування стало головною галуззю промисловості Великобританії. - Прийнято закон про флот, згідно з яким різко зросли витрати на його розвиток. - Суднобудування та флот становили основу економічного процвітання й політичного панування Англії у світі. - Великобританія намагалася утримати свою морську монополію. |
| Великобританія у світовому експорті | - Частка Великобританії у світовому експорті постійно зменшувалася, хоча вона й залишалася найбільшим експортером. - Зростала конкуренція її товарам. - Увезення продукції й сировини з інших країн перевищило вивезення промислової продукції (вугілля, текстильних виробів, морських суден, машин тощо). |
| Колоніальна політика | - Ринки збуту в колоніях давали можливість утримати провідні позиції в експорті традиційних галузей англійської промисловості. - В Австралію та Африку вивозилася більша частина англійського взуття й одягу. - Текстильні вироби вивозились в Індію. - Колонії залишалися головними постачальниками продовольства й сировини в метрополію. - У колонії вкладався англійський капітал. |
Причини зниження промислового виробництва
- Поступове фізичне й матеріальне старіння виробничої бази британської промисловості, що вимагало технічної модернізації й великих коштів. Англійські підприємці й банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон у колонії та залежні країни, у яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки.
Наслідки Першої світової війни
| Людські втрати | 743 тис чол. загинули, 1 млн 693 тис поранено. |
| Матеріальні витрати | 10 млрд фунтів стерлінгів, що склало майже третину національного багатства країни. Державний борг зріс до 7,829 млн фунтів стерлінгів. |
| Скорочено | Експорт товарів на 30-15 %. |
| Посилився | Національно-визвольний рух у колоніях і залежних від Великобританії країнах. |
| Поширився | Страйковий рух робітників, відбувалися повстання в армії. |
| Погіршився | Життєвий рівень населення. |
- Інтенсивний процес індустріалізації в США, Німеччині, Росії, Японії призвело до виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту, а німецькі й американські товари, дешеві та кращі, почали потрапляти на внутрішній ринок Англії.
У 1918 р. відбулися парламентські вибори, унаслідок яких переважну більшість голосів отримала консервативно-ліберальна коаліція. Лідер Д. Ллойд-Джордж зайняв посаду прем'єр-міністра. Найважливішим завданням уряду стало виведення країни з економічної кризи, яка розпочалася в 1920р.
Економічні кризи у Великобританії (1920-1939)
Внутрішня політика урядів Великобританії (1918-1939)
| Уряд Економічна політика Соціальна політика | |||||
| Ліберально-консервативний Д. Ллойд-Джорджа (1918-1922) | - Уряд намагався провести реформи, посилити контроль держави над економікою, націоналізувати деякі галузі (наприклад вугільну), але зазнав поразки. | - Підвищена заробітна плата 6 млн робітників. - Скорочений робочий тиждень 6,5 млн робітників. - Уведений 7-годинний робочий день для шахтарів. - Для демобілізованих солдат та звільнених із військових підприємств робітників установлені матеріальні допомоги. | |||
| Консервативний Е. Бонар-Лоу та С. Болдуїна (1922-1923) | - Частково вдалося вивести країну з економічної кризи, відновити фінансову першість, потіснити конкурентів на світовому ринку, надати допомогу національним монополіям. - Надані державні субсидії металургійній, машинобудівній та ряду інших галузей. | - Скорочені витрати на соціальну сферу. - Придушені революційні виступи робітників. | |||
| Лейбористський Р. Макдональда (січень-жовтень 1924 р.) | - Уряд не встиг втілити в життя виголошенні економічні реформи, спрямовані на обмеження влади монополій, посилення державного контролю над економікою й націоналізацією шахт та залізниць. | - Підвищені розміри пенсій та допомог. - Знижені податки на деякі продовольчі товари. - Збільшені субсидії на будівництво житла. - Використані більш демократичні методи переговорів із страйкарями. | |||
| Консервативний С. Болдуїна (1924-1929) | - Проводилися заходи щодо стабілізації економіки, підтримки національних монополій. На початку 1929 р. за обсягами випуску продукції промисловості Великобританія вперше досягла показників 1913 р., відновила довоєнний рівень капіталовкладень за кордоном та прибутків від них. | - Прийнято закон "Про конфлікти в промисловості та профспілки" (1927), що забороняв страйки, пікетування та ін., утруднював діяльність профспілок. - Знижені витрати на соціальну сферу. | |||
| Лейбористський Р. Макдональда (1929-1931) | - Уряд не зміг вивести країну з економічної кризи. | - Значно скорочені всі види соціальних виплат. | |||
| "Національний " уряд (консервативно-ліберальний) Р. Макдональда (1931-1935) | - З метою виведення країни з кризи створено стерлінговий блок із країн, валюти яких залежали від фунта стерлінгів. - Скасовано свободу торгівлі, протекціонізм для внутрішнього ринку від іноземної конкуренції (у тому числі й ринки домініонів Англії). | - Уведений закон про "економію" (закон Мея), відповідно до якого зменшувалися соціальні виплати, збільшувалися непрямі податки. | |||
| Консервативний Н. Чемберлена (1937-1940) | - Проводив курс на мілітаризацію економіки. - Здійснював заходи, що сприяли виведенню країни з економічної кризи 1937 р. на засадах зміцнення приватного капіталу, монополій. | - Скорочені витрати на соціальні потреби. | |||
Франція
Наслідки Першої світової війни
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Краус Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 7. Світове господарство та економічна думка на початку XX ст.“ на сторінці 5. Приємного читання.