Розділ. 8. Підприємництво та види підприємств

Лізинг (від англ. leasing — оренда) — це система довгострокової оренди, за якої спеціалізована лізингова компанія (іноді великий банк) надає у платне користування орендарям власне майно (машини, обладнання, господарські приміщення тощо). Об'єкти такої оренди часто купуються лізинговою компанією на замовлення орендаря. Це ефективна форма інвестування дрібних і середніх підприємств: орендар, уникаючи великих одномоментних витрат, стає володарем реального капіталу, що приносить прибуток; лізингодавець же, у свою чергу, мінімізує ризик, позаяк зберігає за собою право власності. Завершення лізингового контракту може передбачати: а) викуп майна орендарем за залишковою вартістю, б) пролонгацію (від лат. prolongare — подовжувати) контракту або в) повернення майна лізинговій компанії.

Технопарк (технологічний парк) — це корпоративна структура (або мережа структур), створена на базі потужного наукового центру, яка своєю діяльністю забезпечує, з одного боку, інтеграцію реальних знань і високих технологій, а з другого, — комерціалізацію науково-технологічних розробок. Використовуючи передові наукові досягнення, науковці та інженерно-технічні працівники великого науково-дослідного центру та/або провідного університету створюють малі і середні фірми, які зазвичай працюють на умовах оренди приміщень і устаткування цього центру (університету) та інших фінансових відносин із ним. Таким чином технопарк є своєрідним інкубатором з розведення малих (середніх) фірм, які перетворюють науково-дослідні розробки в комерційний продукт. Технопарки успішно діють за належного сприяння з боку держави (податкового, митного, кредитного тощо). У світі наразі налічується близько трьох тисяч технопарків.

Як бачимо, в сучасних умовах великі і малі фірми не тільки конкурують, а й тісно співпрацюють. Окрім зазначеного вище, малі фірми часто виробляють і постачають великим фірмам окремі вузли і деталі майбутніх виробів. Така співпраця великого і малого бізнесу особливо поширена в Японії, де кожна з великих компаній-виробників складної техніки має в середньому до сотні дрібних постачальників. З одного боку, вузька спеціалізація таких постачальників робить їх дуже залежними від головної компанії, яка, користуючись цим, диктує певні умови; а з другого, — така система забезпечує високу якість виробів і сприяє розширенню сфери зайнятості населення.