Розділ 7. Ринковий механізм функціонування економіки

Рис. 7.2. Види цінової еластичності попиту

Варто зауважити, що коефіцієнт еластичності за ціною залежить не лише від виду товару, але й від ступеня його доступності. Зазвичай за незначних обсягів попиту коефіцієнт еластичності також незначний, тобто покупець слабо реагує на цінові зміни. По мірі насичення потреб він стає чутливішим і коефіцієнт збільшується. Важливе значення також має фактор часу.

Еластичність попиту за доходом (ЕБ) показує, наскільки зміниться обсяг попиту у разі зміни доходу на один відсоток.

де І0 та І — доходи покупців відповідно до і після їх зміни.

Коефіцієнт еластичності за доходом буде: а) додатним (ЕБ, - 0) для товарів, попит на які зростає в міру зростання доходів споживачів (їх називають нормальними товарами) та б) від'ємним (ЕБі < 0) для товарів, попит на які в міру зростання доходів споживачів зменшується (це так звані нижчі товари, до яких відносять неякісні товари, послуги щодо ремонту одягу, взуття тощо).

Перехресна еластичність попиту (ЕБ-) показує чутливість споживчого попиту на певний товар до змін цін на супутні, або споріднені, товари.

де ()А0 та ()А — обсяг попиту на товар А до і після зміни ціни на товар В; РВ0 та РВ — ціна товару В до і після її зміни.

Перехресна еластичність попиту стосується лише взаємозамінних і взаємодоповнюючих товарів. Для взаємозамінних товарів обсяг попиту на товар А змінюється прямо пропорційно зміні ціни на товар В ((ЕБху - 0). Для взаємодоповнюючих товарів обсяг попиту на товар А змінюється обернено пропорційно зміні ціни на товар В (ЕБщ, < 0).

Як бачимо, за ринковим попитом стоїть реальний покупець, а тому аналіз факторів і змін попиту розкриває нам його поведінку. Однак цей аналіз ринку є неповним і потребує відповідного аналізу й іншої сторони ринку — пропозиції.

7.2. Ринкова пропозиція та її фактори

На ринку покупець зустрічається з продавцем. Поставляючи товар на ринок, продавець, або виробник, керується власними інтересами. У нього свій вибір: який товар запропонувати споживачеві, скільки і за якою ціною.

Пропонуючи товар споживачеві, продавець відштовхується від понесених ним грошових витрат на виробництво і реалізацію цього товару, порівнюючи їх з ринковою ціною. Він розраховує на те, щоб його індивідуальні витрати були нижчими за ринкову ціну, або кількість грошей, яку покупці згодні платити за даний товар. Ця залежність між ринковою ціною та кількістю товару, що продають виражається економічним терміном "пропозиція".

Пропозиція — це готовність продавців продати певний товар.

Величина пропозиції визначається кількістю товару, яку продавці готові продати за даної ціни протягом певного періоду.

Зв'язок між обсягом товару, що продається, та ціною за його одиницю є стійким і має причинно-наслідковий характер. Це — закон пропозиції.

Закон пропозиції виражає пряму залежність величини пропозиції товару від рівня його ціни. За інших рівних умов підвищення ціни товару призводить до збільшення його пропозиції, а її зниження, навпаки.

Закон пропозиції графічно ілюструється кривою пропозиції (8) (рис. 7.3).

Крива пропозиції показує, що, приміром, у разі зростання ціни товару з 1 до 2 грошових одиниць, обсяг його пропозиції збільшується з 10 до 50 одиниць.

Зміна продажної ціни на графіку відобразиться лише переходом до іншої точки на кривій пропозиції, вказавши цим новий обсяг пропозиції. Однак на обсяг пропозиції реально впливають і інші, нецінові, фактори, котрі зміщують криву пропозиції вправо-вліво.

Рис. 7.3. Крива пропозиції товару