Розділ 7. Ринковий механізм функціонування економіки

Згідно з індексом Герфіндаля-Гіршмана, безпечним у сенсі монополізованості вважається той ринок, на якому присутні не менше 10 конкуруючих фірм, при цьому частка найбільшої з них не повинна перевищувати 31% усіх продажів, частка двох найбільших — не більше 44%, трьох найбільших — не більше 54%, чотирьох — не більше 64%.

Між тим, кожна держава встановлює свій допустимий рівень економічної концентрації (монополізації) товарного ринку. Так, згідно із законодавством країн з розвиненою ринковою економікою монополістом вважають фірму, частка якої на ринку становить 60% (у США), 50% (в Японії), 33% (у Німеччині), 25% (у Франції та Норвегії), 20% (в Англії).

За зловживання монопольним становищем в економічно розвинених країнах передбачена доволі сувора відповідальність. Так, у США за такі дії антимонопольне законодавство передбачає для керівника фірми покарання у вигляді штрафу до 100 тис. дол. та трьох років ув'язнення, а для корпорації — штраф до одного млн. дол. Тамтешнє правосуддя не зробило виключення навіть для всесвітньо відомої компанії "Майкрософт", уже двічі покаравши її за зловживання монопольним становищем на ринку програмного забезпечення на суму у декілька десятків млрд. дол.

В Україні з 2001 р. вступив у дію новий антимонопольний Закон — "Про захист економічної конкуренції". Для нашої країни він є особливо актуальним. Адже половина найбільших промислових підприємств на початку 90-х рр. були єдиними виробниками свого виду продукції в країні, а 90% адміністративно-організаційних структур були монопольними. Сьогодні, за експертними даними, в Україні більш як половина товарів і послуг виробляється в умовах значної конкуренції, приблизно одна десята — за відсутності конкуренції, інші (майже 35%) — в умовах помірної конкуренції. Для порівняння: у розвинених країнах в умовах значної конкуренції виробляється понад 80% товарів, а за відсутності конкуренції — менше 2%. Як стверджують фахівці, стан монополізації українського ринку загалом нагадує той, який мав місце у США в 30-х рр. минулого сторіччя. Тобто, вітчизняний ринок з погляду конкурентності виглядає значно ліпше, аніж він був ще півтора-два десятиліття назад, але водночас він засвідчує і серйозне відставання нашої країни у поступі до ефективної ринкової економіки.

Наостанок зауважимо, що антимонопольну політику, здійснювану спеціалізованим державним відомством (у нашій країні таким є Антимонопольний комітет Україні), слід розглядати лише як одну із складових конкурентної політики уряду. Остання також передбачає здійснення системи державних заходів щодо максимального сприяння розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечення рівних умов господарювання для усіх економічних суб'єктів.