Розділ. 9. Капітал, витрати та прибуток підприємства

Зауважимо, що розрахунок цих показників ґрунтується на співвідношенні величин, виражених в однорідних одиницях (вартісних або кількісних).

Основні показники ефективності (продуктивності) виробничої діяльності фірми:

Капіталовіддача характеризує ступінь продуктивності (віддачі) основних виробничих засобів, тобто показує скільки продукції випускається на одиницю вартості цих засобів.

Капіталомісткість є оберненим показником до капіталовіддачі і характеризує витрати основних засобів у розрахунку на одиницю вартості продукції.

Візьмемо умовний приклад. Одне підприємство випускає за рік продукції на суму 20 млн. грн., при цьому середньорічна вартість його основного виробничого капіталу становить 5 млн. грн. Друге підприємство виробляє продукції на 40 млн. грн., маючи основний капітал у 20 млн. грн. Провівши відповідні розрахунки побачимо, що перше підприємство ефективніше використовує свій основний капітал: капіталомісткість у нього нижча — 0,25 грн. (5:20), у другого — 0,5 грн. (20:40); капіталовіддача відповідно 4 грн. (20:5) та 2 грн. (40:20). Випуск продукції в розрахунку на одиницю основного капіталу на першому підприємстві удвічі перевищує цей показник на другому.

Матеріаломісткість характеризує вартість поточних матеріальних витрат на одиницю виготовленої продукції.

Матеріаловіддача, як обернений показник до матеріаломісткості, показує, скільки в середньому виготовлено продукції на одиницю витрат матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, електроенергії тощо).

Продуктивність праці характеризує випуск продукції на одного зайнятого працівника або одиницю робочого часу (відпрацьовану людино-годину, людино-день).

Трудомісткість, як обернений показник до продуктивності праці, дає змогу визначити, скільки робочого часу потрібно для виготовлення одиниці продукції, а також оцінити динаміку цього співвідношення (зміну за певний період, наприклад, рік чи кілька років).

Як бачимо, усі показники економічної ефективності фірми характеризують не просто досягнуті нею результати, а дають важливу інформацію для поліпшення управління її діяльністю, удосконалення організації праці і виробництва, підвищення технічного рівня виробництва і матеріальної заінтересованості працівників, врахування потреб споживачів тощо.

Важливим показником економічної ефективності діяльності публічної (відкритої) акціонерної компанії є ринкова (біржова) вартість її акцій. Вартість акцій на ринку постійно змінюється під впливом попиту на них та їхньої пропозиції, відхиляючись від вартості реального (фізичного) капіталу компанії у той чи інший бік. Коливання ринкової вартості акцій можуть мати різні наслідки для компанії. Якщо компанія перебуває у скрутному фінансовому становищі, то ринкова вартість її акцій падає і сама компанія (права власності на неї) може бути придбана за порівняно невелику ціну, значно меншу за вартість її реального капіталу. У цьому випадку найбільш "полохливими" стають дрібні (міноритарні) акціонери, які, не маючи змоги впливати на рішення зборів акціонерів, можуть "голосувати ногами". Звісно, масова втеча акціонерів негативно позначається на репутації компанії і може перетворити останню в легку здобич для конкурентів. Ось чому публічні акціонерні компанії заінтересовані у підвищенні ринкової вартості своїх акцій.

Ринкова вартість акцій значною мірою залежить від розміру отримуваного компанією прибутку та від того, як він наразі розподіляється. Що більші прибутки має компанія, то більша вартість її акцій. Після того, як сплачено податки, чистий прибуток розподіляється у дивідендний, інвестиційний і резервний фонди. Що більші і стабільніші виплати дивідендів, то, за інших рівних умов, вище цінуються на ринку акції компанії. Ця обставина зобов'язує основних акціонерів і вище керівництво компанії шукати оптимальний варіант розподілу прибутку: по-перше, щоб виплата дивідендів відповідала інтересам усіх своїх акціонерів і, по-друге, щоб сама компанія отримувала достатні для її розвитку інвестиції. Таким чином, через ринкову (біржову) ціну акцій суспільство в особі наявних і потенційних інвесторів оцінює економічну ефективність діяльності акціонерної компанії та змушує її власників і керівників постійно дбати про її підвищення.

Конкретними показниками ефективності акціонерної компанії, а значить і привабливості її акцій для інвесторів, слугують, зокрема, такі:

— прибуток, що припадає на одну акцію (відношення різниці між чистим прибутком та дивідендами, виплаченими по привілейованих акціях, до загальної кількості звичайних акцій в обігу);

— частка виплачуваних дивідендів (відношення дивіденду, що припадає на одну акцію, до чистого прибутку на одну акцію). Цей показник не повинен перевищувати одиниці.