Методи теоретичних досліджень

Теорія і методика професійної освіти

Особливість індукції та дедукції, як методів пізнання дійсності, полягає в переході знання про одиничне й окреме в знання про загальне, і навпаки. Індукція нерозривно пов'язана з дедукцією.

Індукція - метод пізнання, згідно з яким на основі інформації про часткове роблять висновки про загальне. Метод індукції найчастіше застосовують для перевірки гіпотез. Розрізняють індукцію повну і неповну. Повна - коли на підставі властивостей елемента роблять висновок про наявність аналогічних властивостей у всіх елементів цього класу. Сутність неповної індукції полягає у висновках про наявність усіх властивостей у елементів певного класу на підставі наявності лише деяких властивостей у елементів цього класу. Недоліком індукції є неможливість чітко обґрунтувати загальне, адже розглядається лише частина сукупності.

Дедукція - метод пізнання, заснований на висновках про часткове на підставі інформації про загальне. Реалізація дедукції виявляється як виведення певних тверджень на підставі вихідних положень. Ці положення, відповідно до теорії, тлумачать як дедуктивні. Недоліками дедукції є неможливість чіткого обґрунтування загальної передумови.

Аналогія - метод пізнання, що ґрунтується на перенесенні однієї або кількох характеристик відомого явища на невідоме. Особливістю цього методу є конструювання висновків про можливу подібність предметів за одними ознаками на підставі їх подібності за іншими. Вважається, що аналогія є особливим випадком індукції. Важливість її виявляється у висуванні припущень у ході здобуття нового знання, формулювання гіпотез, нових ідей тощо. Цей метод сприяє влучному формулюванню проблеми й визначенню напряму дослідження, а також полегшує розуміння складних процесів, будучи підґрунтям наукового моделювання.

Моделювання - метод пізнання явищ і процесів, який ґрунтується на заміні, теоретичній або експериментальній, об'єкта досліджень (оригінала) подібним на нього (моделлю). Зазначений метод застосовують, якщо безпосереднє вивчення предметів, процесів, явищ неможливе або недоцільне. Використання методу моделювання дає змогу пізнавати недоступні для дослідників процеси та явища, чіткіше уявляти їх.

Вимірювання - подання властивостей реальних об'єктів у вигляді числової величини. Процес вимірювання полягає у встановленні величини об'єкта, явища, процесу в порівнянні цієї величини з одиницею вимірювання.

Експеримент. Сутність цього методу полягає в ініціюванні дослідником процесів і явищ, до яких він має науковий інтерес. Експеримент (лат. - проба, дослід) - метод пізнання об'єктивної дійсності завдяки науково організованому досліду, ініціюванню процесів, явищ. Він дає змогу з'ясовувати конкретні особливості об'єкта наукового інтересу за певних важливих для дослідника умов, які можуть бути як штатними, так і штучно організованими, і дають можливість спрогнозувати його стан, поведінку в різних ситуаціях.

Експеримент - основний метод наукових досліджень. Наукова значущість експериментальних досліджень залежить від їх спрямованості, змісту, рівня використання різних характерних ознак й одержання конкретних результатів. Проведення експерименту базується на знаннях про об'єкт, які дають змогу структурно визначити ті чи інші фактори, передбачають висунення і доведення гіпотез дослідження, контроль за ходом процедур, забезпечення його чистоти та можливості повторень. Все це є реально можливим у випадку розуміння сутності методу, його особливостей, додержання необхідних умов і вимог до отримання достовірної інформації про досліджувані процеси та явища.

Зазвичай в експерименті беруть участь групи досліджуваних - експериментальні і контрольні. В діяльність першої вводяться незалежні змінні (одна або декілька), в другу - не вводяться.

Залежно від умов діяльності зазначений метод буває лабораторний і природний.

Лабораторний експеримент проводиться у спеціально організованих умовах, що відрізняються від реальних. При цьому зазвичай використовують технічні засоби та спеціальну апаратуру. Природний експеримент проводять у реальних умовах при цілеспрямованому варіюванні деяких із них дослідником. Природний експеримент, спрямований на розв'язання завдань педагогіки і психології, називають психолого-педагогічним. За характером дій дослідника виокремлюють констатувальний і формувальний експерименти. Констатувальний експеримент передбачає виявлення наявних психічних особливостей або рівнів розвитку відповідних якостей, а також констатацію відношення ознак і наслідків. Формувальний експеримент - це активний, цілеспрямований вплив дослідника на досліджуваних з метою відпрацювання визначених якостей або властивостей.

Залежно від ступеня розробленості проблеми виокремлюють такі експерименти: пошукові (спрямовані на одержання принципово нових результатів у галузі, яка мало досліджена); уточнювальні (метою яких є визначення меж, у котрих діє означена теорія або закон); критичні (спростування наявної теорії або закону за допомогою нових фактів); відтворювальні (передбачають точне повторення попередніх експериментів щодо визначення вірогідності, надійності або об'єктивності результатів).

До основних етапів експериментальних досліджень належать: .теоретичний етап - визначення теми дослідження, попередня постановка проблеми, вивчення необхідної наукової літератури, уточнення проблеми, вибір об'єкта і предмета дослідження, формулювання гіпотези; підготовчий етап - складання програми експерименту, розробка способів фіксації й аналізу результатів, підготовка необхідного обладнання, складання інструкцій, формування вибірки і т. ін.; експериментальний етап - об'єднує всю зазначену вище сукупність дій з дослідження проблеми: від інструктування і мотивування до реєстрації результатів; інтерпретаційний етап - формулювання висновків.

Отже, найхарактерніша особливість емпіричних методів педагогічного дослідження полягає в пізнанні феноменів, їхніх зв'язків і відношень завдяки безпосередньому з'ясуванню їхніх параметрів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи теоретичних досліджень“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі

  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти

  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття

  • Консультація

  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання

  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень
  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних