• особистості (спрямовані на вивчення різних аспектів особистісного розвитку, таких як інтереси, мотиви, емоції, відносини та ін.);
• міжособистісні (передбачають оцінювання відносин у групі). За характером тестових завдань виокремлюють такі види тестів:
• вербальні (матеріал яких подано в усній формі);
• образні (малюнки, схеми);
• практичні (виконуються за допомогою маніпулювання реальними об'єктами);
• комбіновані (поєднують як вербальний, так і невербальний матеріал завдань).
За формою постановки завдань тести поділяють на бланкові (папір та олівець), апаратурні, усні й малюнкові. Залежно від кількості досліджуваних, тести класифікують як індивідуальні та групові.
Інтерв'ювання (з англ. interview - зустріч, бесіда) - метод одержання інформації під час усного безпосереднього спілкування. Також передбачає реєстрацію й аналіз відповідей на запитання та вивчення особливостей невербальної поведінки респондентів. Респондент (з англ. respond - відповідь) - людина, яка бере участь в опитуванні в ролі джерела інформації.
На відміну від звичайної бесіди, процедура інтерв'ювання має чітку мету, передбачає попереднє планування дій щодо збирання інформації й обробку одержаних результатів. За формою спілкування інтерв'ю класифікують на вільне, стандартизоване і напівстандартизоване.
Вільне інтерв'ю - це бесіда, в якій дослідник має можливість самостійно змінювати спрямованість, порядок і структуру запитань.
Стандартизоване інтерв'ю - це проведення опитування за чітко розробленою схемою, однаковою для всіх респондентів.
Напівстандартизоване інтерв'ю - засноване на використанні двох видів запитань, а саме: обов'язкових (загальних) і уточнювальних.
Анкетування - це процедура проведення опитування в письмовій формі за допомогою заздалегідь підготовлених бланків. Анкета (з фрав. enquête - список запитань) самостійно заповнюється респондентом.
Цей метод має такі переваги: висока оперативність; можливість організації масових досліджень; відсутність впливу особистості і поведінки дослідника на роботу респондентів.
Контент-аналіз (з англ. content - зміст) - метод виявлення й оцінювання характеристик інформації, що містяться в текстах і мовних повідомленнях. Цей метод включає: акцентування системи опорних понять (категорій аналізу); пошук їх індикаторів - слів, словосполучень, суджень тощо (одиниць аналізу); статистичну обробку. За своєю сутністю контент-аналіз передбачає переклад якісно поданої інформації на мову чисел.
Загальні етапи зазначеного методу: підготовчий (розробка програми аналізу матеріалу); виконавчий (сукупність процедур з виокремлення індикаторів категорій і реєстрації характеристик їх наявності в тексті); етап обробки даних (зміст його визначається метою дослідження).
Метод соціометрії (від лат. - суспільство) використовується для діагностики міжособистісних відносин у незначних (малих) контактних групах, які існують не менше 6 місяців. Соціометричний метод дослідження групи дає змогу виявляти: особливості систем неформальних відносин у групі; ступінь психологічної сумісності конкретних людей; внутрішньогруповий статус учасників процедури; якість психологічної атмосфери групи загалом.
Зазвичай одне запитання вимагає декілька відповідей (виборів). Соціометричний критерій - так звана конкретна ситуація вибірки, яка формулюється у вигляді письмового або усного запитання до всіх учасників діагностичної процедури. Основними вимогами до формулювання соціометричних критеріїв є: сенс питань має бути беззаперечним для всіх членів групи; усі ситуації вибору повинні описуватися максимально конкретно й точно; необхідно, щоб запитання викликали певний інтерес у більшості респондентів і мали значущість для них.
Важливою умовою проведення соціометрії є досить позитивні стосунки між дослідником і респондентами.
Порівняння. Основу цього методу становить порівняння окремих параметрів або сукупних ознак досліджуваних об'єктів, встановлення відмінностей і подібностей між ними. Порівняння - метод пізнання дійсності, має встановити спільні й відмінні параметри між процесами, явищами, об'єктами. Широко використовують порівняння для систематизації і класифікації понять, адже це дає змогу зіставляти невідоме з відомим, пояснити нове через вже наявні поняття і категорії. Роль порівняння в пізнанні не варто переоцінювати, оскільки воно, здебільшого, має поверховий характер, відображаючи лише перші етапи дослідження. Водночас порівняння є передумовою для проведення аналогії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи теоретичних досліджень“ на сторінці 3. Приємного читання.
