Форми здійснення цього методу: самостійне вивчення додаткової літератури, технічної документації, творів мистецтва; збирання практичного матеріалу для міні-дослідження, написання курсових та дипломних робіт. Керівна роль викладача при використанні цього найбільш складного методу полягає у спрямуванні думок студентів до правильних висновків, формуванні вміння відкидати другорядне, знаходити алгоритм рішення. Підказки мають сприяти спробам вирішити проблему, а не випереджати їх.
Ефективності проблемного навчання сприяють такі прийоми:
• 1) під час постановки проблеми викладачу доцільно демонструвати власну емоційну зацікавленість;
• 2) у ході обговорення викладачу не слід поспішати висловлювати свою думку;
• 3) на початку вирішення проблеми доцільно звертатися до найбільш зацікавленого, емоційно залученого студента;
• 4) для пожвавлення, активізації дискусії корисно ставити провокаційні запитання, виявляти увагу, невербальну підтримку (лагідний погляд, подяка за висловлення) самостійним думкам студентів;
• 5) допомагати у формулюванні думок, висновків, що стосуються суті проблеми.
Отже, проблемне навчання розвиває самостійність мислення, уміння формулювати, висловлювати й аргументовано захищати власний погляд, а також сприяє формуванню адекватної самооцінки, оскільки учень бачить результати свого розумового пошуку порівняно з товаришами, а не тільки оцінку викладача.
Організація самостійної роботи студентів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання“ на сторінці 4. Приємного читання.
