Самостійність мислення легше виявляється тоді, коли індивід зацікавлений проблемою, процесом і результатом її вирішення; коли особисте ставлення до знань, що здобуваються, має позитивне емоційне забарвлення. Цей момент дуже важливо враховувати викладачу у процесі підготовки майбутніх фахівців.
Традиційні, звичні способи дій у багатьох випадках, стають психологічним бар'єром у процесі мислення. Тому важливо прищепити студентам спосіб теоретичного мислення, що дає змогу йти від загального уявлення до деталей, охоплювати головне, ціле раніше, ніж окремі частини; а також планувати, контролювати процес рішення, знаходити і виправляти власні помилки в розмірковуваннях.
Метою навчання є передусім зміни у самому суб'єкті для того, щоб він, у свою чергу, міг позитивно перетворювати навколишній світ. Отже, в сучасних навчальних закладах професійної освіти необхідна така система навчання, яка має за мету навчити майбутнього фахівця не тільки сумі знань та вмінь, а й принципам самого процесу здобуття нових знань, вироблення вмінь, вирішення нестереотипних задач, закласти засади творчого мислення, розвитку професійних якостей.
Дидактичною системою, що забезпечує такі вміння, є система проблемного навчання. На думку М.І. Махмутова, не всі завдання, що ставляться перед студентами, можуть мати проблемний характер. Без репродуктивних завдань неможливо обійтися, у процесі пізнання нового потрібно отримувати інформацію з різних джерел і використовувати її як передумову для вирішення проблеми. Але коли узагальнюється суттєве, виявляються причинно-наслідкові зв'язки, проблемний підхід незамінний.
У пошуковій діяльності студентів одержані раніше знання поєднуються в єдине ціле, приводячи до переходу на новий рівень розуміння. Узагальнені знання й способи дій повинні засвоюватися шляхом вирішення проблем, тому що необхідною умовою розвитку мислення є засвоєння загального принципу інтелектуальної діяльності, яка відбувається шляхом абстрагування суттєвих відносин, що становлять закони. Не факти, а принципи мають утворювати логічну основу інтелекту.
Критеріями виокремлення навчальних проблем під час підготовки до занять можуть бути: світоглядні, суспільно-історичні, моральні, конкретні наукові суперечності та пошук шляхів їх вирішення в історії науки, мистецтва; провідні ідеї, поняття, методи науки; суперечності; проблеми.
Навчальне проблемне завдання має відповідати таким вимогам:
• 1) містити певні пізнавальні утруднення, пов'язані з об'єктивними суперечностями, властивими досліджуваному предмету, процесу;
• 2) зумовлюватися логікою пізнавального процесу;
• 3) передбачати можливість послідовного розподілу проблеми, формулювання часткових проблемних запитань, кожне з яких може бути сходинкою у вирішенні проблеми;
• 4) спрямовувати студентів на актуалізацію знань, необхідних для вирішення проблеми;
• б) спонукати студентів до активного пізнавального пошуку, викликати позитивне емоційне ставлення до процесу пошуку істини, зацікавленість змістом, бути посильним для студентів.
Об'єктивні суперечності проблеми мають стати суб'єктивно значущими для студентів під впливом майстерності викладача, тому що, коли викладач хоче, щоб студент не тільки запам'ятав певну суму знань, а й засвоїв і міг захистити та використати їх, то він створює умови, за яких виникає пізнавальна мотивація, бажання вирішити проблему, знайти відповідь самостійно.
Роль позитивної емоційної налаштованості на вирішення проблеми дуже важлива. Незвичайність, неочікуваність, оригінальність, нестандартність, краса, життєва важливість, практична значущість розкриття цих боків проблеми є шляхом посилення зацікавленості, пізнавального інтересу, без яких не можливий пошук рішення.
Розвиток самостійного мислення майбутнього фахівця, уміння знаходити вихід з нестандартних професійних ситуацій - це насамперед виховання здатності відчувати привабливість процесу прийняття нешаблонних рішень. Мета мислення - задоволення інтересу - досягнення цієї мети є нагородою за розумові зусилля.
Дидактична майстерність викладача полягає в тому, щоб за допомогою певної системи прийомів досягти того, що Студент дійсно відчує певне інтелектуальне утруднення; усвідомить (сформулює) проблему; захоче і зможе її вирішити.
Усі ці завдання розв'язуються за допомогою створення проблемних ситуацій, їх підґрунтям можуть бути суперечності між одержаними раніше знаннями і новими фактами, що порушують теорію; розуміння наукової важливості проблеми й недостатня теоретична база для її розв'язання; різноманітність концепцій та відсутність надійної теорії для пояснення явищ; практично доступний результат і неможливість обґрунтування фактів; суперечність між теоретично можливим способом розв'язання завдання та його практичною недоцільністю; суперечність між великою кількістю фактичних результатів і відсутністю методів їх обробки та аналізу1.
Для створення проблемних ситуацій або управління ними доцільно керуватися такими правилами:
• 1. Під час виконання проблемного завдання має бути визначене головне з того, що підлягає засвоєнню.
• 2. У завданні має бути одне невідоме, що є закономірністю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання“ на сторінці 2. Приємного читання.
