До змісту виховання належить формування у вихованців системи морально-духовних цінностей, що регулюють ставлення до суспільства і держави, до людей, природи, мистецтва, науки, праці, до себе і свого місця в суспільстві. Виховання дітей та молоді, як зазначено у проекті Закону України "Про виховання дітей та молоді", передбачає оптимальний розвиток здібностей та обдаровань кожного члена суспільства; формування наукового світогляду, патріотизму, шанобливого ставлення до родини, народних традицій і звичаїв, державної і рідної мови; формування свідомого ставлення до власного здоров'я як до найвищої соціальної цінності, навичок здорового способу життя; набуття молоддю суспільно цінних етичних, естетичних, екологічних, трудових орієнтирів.
Виховання здійснюється в індивідуальній, груповій та масовій формах, які взаємодоповнюють одна одну, забезпечуючи цілісність навчально-виховного процесу.
Індивідуальні форми виховання передбачають психолого-педагогічний супровід, допомогу і підтримку в становленні дитини як індивідуальності, особистості і громадянина України.
Групові форми виховання спрямовані на формування комунікативних умінь вихованців, збагачення їх соціального досвіду, розвиток творчих здібностей, створення умов для їх самореалізації та самоутвердження, гармонізації інтересів особистості і колективу.
Масові форми виховання спрямовані на формування в дітей та молоді громадянськості, національної свідомості, мотивів соціально значущої діяльності (миротворчої, природоохоронної, фізкультурно-оздоровчої, спортивної, художньо-естетичної, дозвільної тощо).
Виховання здійснюється диференційовано, відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців, їх сенситивних і психофізіологічних особливостей, у різноманітних організаційних формах, які забезпечують функціонування безперервного виховного процесу.
Безперечно, що виховний процес у професійних закладах освіти має будуватися з урахуванням поєднання пізнавальних, навчальних і професійних інтересів молоді, що сприятиме професійному становленню вихованців. Формувати стійку професійну спрямованість особистості можна тільки на основі педагогічного наслідування у вихованні в школі, ПТУ, на виробництві за умови злагодженої і спільної праці педагогічного колективу училища, колективу підприємства, для якого ці кадри готуються, а також тісних контактів їх з батьками учнів.
Сьогодні виховання значною мірою є особистісно-соціальним феноменом і у такому розумінні необхідне для забезпечення життя людини й організованого функціонування суспільства. Воно здійснюється в певних конкретно-історичних умовах завдяки спеціально організованим, педагогічно доцільним виховним взаєминам дітей і дорослих на підставі певних суспільних відносин і способу життя суспільства (за A.M. Бойко).
Значну роль у вихованні A.M. Бойко відводить самовихованню. Зокрема, вона підкреслює, що ефективність виховання прямо залежить від самовиховання, визначається інтересами і потребами само-творення конкретної особистості, тобто її життєвою самоактивністю. Самоактивність особистості вона розуміє як систему змін під впливом передусім внутрішніх, властивих їй суперечностей і потреб, а також змін, опосередковано зумовлених зовнішніми впливами.
У професійних закладах освіти процеси формування професійних та громадянських якостей фахівця органічно поєднані. І навчальний, і виховний процеси мають на меті підготовку високоосвічених фахівців з глибокою національною і загальноцивілізаційною свідомістю, широкою правовою, мовною, морально-естетичною культурою, почуттям господарської відповідальності, підприємливістю та ініціативою, сучасним економічним та екологічним мисленням. Це повинні бути випускники, які знають свої професійні обов'язки, вільно орієнтуються у фаховій галузі діяльності, її перспективах. B.C. Журавський вважає, що такий фахівець однаковою мірою повинен репрезентувати соціальні якості громадянина. Він має орієнтуватися в історії власного народу, знати його роль у світових процесах. Звідси має сформуватися усвідомлення сучасної України як великої європейської держави з багатою історією, її місця та ролі у світовому економічному, політичному, духовно-культурному розвитку3.
Провідна виховна позиція, на думку І.Д. Беха, має спрямовуватися на створення такого соціокультурного середовища, яке забезпечило б оптимальні можливості для самовизначення вихованця, його самоутвердження, прояву його таланту.
Особливості професійної освіти в різних країнах
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виховний процес у закладах професійної освіти“ на сторінці 3. Приємного читання.
