Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

Лікар лікує... дитину. Кухар готує обід). Після цього

дітям пропонують закінчити речення з опорою на предметну картинку. Для цього логопед показує дітям предметна картинки, дитина придумує кінець речення після того, як його називає логопед. (Наприклад: Дитина...плаче. Хлопчик...спить. Півень... співає).

Наступне завдання – сформувати вміння закінчувати речення за уявленнями. Логопед розпочинає речення, не спираючись на картинку, робить акцент на інтонацію закінченого чи незакінченого речення. Дитина придумує його закінчення (Взимку випав... сніг. Сонце світить... на небі. Мишка їсть... сир).

III етап. Формування вмінь диференціювати граматичні поняття „слово” та „речення”.

Робота над формуванням поняття „речення” є частиною комплексного корекційного заняття. її починають із простих вправ, які сприяють розрізненню поняття „слово” та „речення”. З метою полегшення сприймання та розрізнення слів пропонують низку таких завдань:

• 1. Дати визначення поняття „слово”. Робота проводиться з розрізнення понять „слів-назв предметів”, „слів– назв дій предметів”, „слів-назв ознак предметів”.

• 2. Пояснення поняття „речення”.

Дітям показують на прикладах, що таке речення:

• в реченні виражається закінчена думка;

• в реченні про когось чи про щось розповідається;

• слова в реченні пов'язані між собою за змістом;

• речення починається з великої літери, а в кінці речення стоїть крапка.

• 3. Диференціація „слова” та „речення”.

Спочатку дітям дають поняття „слова-назви предметів”, „слова-назви дій предметів”, „слова-назви ознак предметів” за відповідною методикою (див. §3).

Наступним етапом роботи є усвідомлення поняття „речення". Дітям показують предметну картинку або промовляють два-три слова: Дівчинка танцює”, „Світить сонечко” та запитують – скільки слів було названо. Звертають увагу на те, що, якщо слова між собою дружать, то вони допомагають нам про щось дізнатися. Це і буде речення. Слово на відміну від речення позначає якийсь певний предмет, або його ознаку чи дію, а речення вже розкриває повідомлення, несе в собі певну інформація про цей предмет. Повідомляють про те, що в реченні може бути два, три, чотири та більше слів. Пропонують визначити кількість слів у реченні, викладаючи відповідну кількість смужечок. Наприклад, „Дівчинка танцює” – діти викладають дві смужки. Навчаючи дітей ділити речення на слова, застосовують термін „речення”, не пояснюючи його.

Визначають також, що в реченні виражається закінчена думка. Для цього дітям показують картинку із зображенням: „Дівчинка, яка плаче, бо проводжає маму". Діти повинні визначити, хто зображений на картинці? (дівчинка), що вона робить? (плаче), чому дівчинка плаче? (проводжає маму). Після цього логопед говорить дітям незакінчене речення: (Дівчинка гірко...?). Запитує дітей, чи все зрозуміло в цьому реченні. Вона проводжає ...? (Кого проводжає дівчинка?). Діти визначали, кого проводжає дівчинка і чому вона плаче. Чому дівчинка гірко плаче?

Проводять роботу з формування того, що в реченні про когось або про щось розповідається. Для цього логопед показує дітям картинку та просить відповісти на запитання. Речення: їжак несе листя. – Хто зображений на картинці? (їжачок). Що робить їжачок? (їжачок несе листя). Про кого розповідається в реченні? (Про їжака). Логопед просить дітей скласти речення за картинкою та визначити про кого розповідається.

Слова у реченні пов'язані за змістом. Цю вправу проводять спочатку на матеріалі складання дітьми речень за картиною. Наприклад, логопед показує дітям картинку „Сон”, називає слова у, спить, хлопчик, ліжки і пропонує переставити слова так, щоб вийшло речення. Таким чином, діти складали зі слів речення. Після цього логопед пропонує дітям без наочності – на слух визначити, чи пов'язані слова між собою. Наприклад, слова в, пішли, діти, ліс. Діти з'ясовували, що це не речення, а набір слів. Потім переставляють слова у відповідному порядку, щоб вийшло речення. Отже, речення – це слова, які дружать між собою, допомагають нам дізнатися про щось або про когось. Речення вже розкриває повідомлення, несе в собі певну інформація про предмет або його ознаку чи дію. В реченні може бути два, три, чотири і більше слів.

Речення починається з великої літери, а закінчується крапкою. Цю роботу проводять за допомогою графічної моделі речення. Логопед спочатку пояснює дітям, що речення завжди починається з великої літери. Показує графічне зображення початку речення. Слова, які є в реченні, позначаються так: коротке слово позначається короткою смужкою, а довге слово позначається довгою смужкою. В кінці речення обов'язково стоїть крапка, яка свідчить про закінчення певної думки. Наприклад: Настала сувора зима. . – графічне позначення цього речення. Вова пише на дошці. .

Пізніше проводять роботу з диференціації поняття „слово", „речення”. Для цього дітям роздають короткі смужки та довгі. Звертають увагу на те, що слово ми позначаємо короткою смужкою, а речення – довгою. Називають вперемішку слова та речення, діти показують відповідні смужки. З метою кращого усвідомлення понять „речення” та „слово”, як модель використовують великий прямокутник – це буде речення, як одне ціле повідомлення. Слова ж записують за допомогою кольорових смужок, показуючи тим самим дітям, що слова в реченні пишуться окремо у відповідній послідовності та мають різні лексичні значення. Для диференціації понять „слово” та „речення” використовують такі ігрові вправи, як „Знайди за описом предмет”, „Відгадай загадку – придумай речення зі словом-відгадкою”. Далі дітей вчать „записувати речення” з поступовим збільшенням кількості слів – тобто викладати його ілюстративно- графічну та графічну схеми.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення
  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма