• 4. Формування поняття про те, що дії можуть відбуватися у різний час. Закріплення понять про зв'язок слів – назв дій і слів – назв предметів.
Для досягнення цих цілей використовують такі методи та прийоми навчання:
• бесіда – пояснення логопеда з дітьми. Називання слів-дій шляхом демонстрування. Логопед запрошує до себе одну дитину і дає їй завдання виконати певну дію (наприклад, Таня, стрибай). Дитина її виконує. Логопед звертається до дітей із питанням: що робить Таня? Діти дають відповідь одним словом. Одній дитині дають різні завдання на виконання дії, а інші діти їх називають;
• називання дій живих предметів (істот) за малюнками. Дітям пропонують розглянути низку картинок із зображенням живих предметів (істот), наприклад, бабуня, хлопчик, пташка. Паралельно цим картинкам дають ще одні з аналогічними предметами, які виконують певні дії, наприклад, бабуня плете, хлопчик пише, пташка летить. Логопед задає дітям питання що робить? Уточнює, на яке питання відповідає слово, що позначає дію. Пояснює, що ці слова називають „слова – назви дій”;
• постановка запитань дітьми. Логопед називає слова, а діти ставлять до них питання (наприклад, біжить – що робить? співає – що робить?);
• складання „таблички” на формування поняття „слова – назви дій предметів”:
| дівчинка | ? (що робить?) | грає |
Умовне графічне позначення слів – назв дій предметів: = ;
• називання дій демонстрованого предмета (наприклад, гра з лялькою бібабо): Петрик, що робить? Петрик танцює. Петрик читає. Петрик пише. Логопед пояснює, що слово „Петрик” можна називати один раз, оскільки всі дії Петрик виконує сам: Петрик танцює, читає, пише тощо;
• підбір дій до даного предмета: кішка (що робить?) ходить, нявчить, лизькає...; собака (що робить?) гавкає, гарчить, гризе...;
• визначення предметів за їх діями: стрибає, літає, цвірінькає (хто це?) – горобець; ходить, дзьобає, квокче (хто це?) – курка...;
• визначення слів – назв дій у реченнях, коли дія предмета стоїть поряд із прямим додатком: Сашко читає книжку;
• демонстрація неживих предметів і їх дій; запитання до дітей: що робить м'яч? М'яч котиться; стрибає, лежить...;
• розгляд картинок із зображенням неживих предметів у діях: літак летить, машина їде, вода біжить, дощ іде тощо. Пояснення того, що неживі предмети також можуть виконувати певні дії, але за участі живих істот, або за законами природи (наприклад, літак веде пілот);
• перше знайомство з поняттям „речення". Поетапний розбір змісту простого речення. Логопед називає речення: „Дівчинка біжить”; питання до дітей: про кого говориться у цьому реченні? (про дівчинку). – Яке питання можна поставити до слова „дівчинка”? (Хто?). – Яке питання можна поставити до слова „біжить”? (Що робить?). – Повторіть речення, поставте до кожного слова питання (Дівчинка біжить. – Хто? – Дівчинка. – Що робить? – Біжить);
• закріплення граматичного зв'язку слів – назв предметів і слів – назв дій. Логопед пропонує розглянути два наочно- дійові малюнки (вивчається зміна дієслова за числами): наприклад, кріль гризе моркву, кролі гризуть моркву. Діти визначають, скільки предметів зображено на кожному малюнку. До відповідного предмета добирають слова – дії і ставлять питання: кріль (що робить?) гризе моркву. Кролі (що роблять?) гризуть моркву;
• вивчення дій, які відбуваються зараз і які відбулися вже раніше (вивчається зміна дієслова за часом). Постановка запитань: що робить? Що робив? Називання дій за їх демонстрацією: Сашко малює. – Що робить Сашко? – Малює. Дитина закінчує дію. – Що робив Сашко? – Малював;
• пояснення дітям того, що дія може відбуватися зараз і може вже відбутися раніше. До дії, яка вже відбулася, ставимо питання що робив? А слова – дії предметів змінюють свою форму: пише – писав, літає – літав тощо;
• вивчення дій, які виконувалися предметами у минулому (узгодження дієслова з іменником за родами). Постановка питань і добір аналогічної дії, яку виконують живі істоти: півень (що робив?) дзьобав; курка (що робила?) дзьобала; кури (що робили?) дзьобали;
• доповнити речення словами – назвами предметів за словами – назвами дій: ... писала листа (хто?); ... писав листа (хто?);... писали листа (хто?).
Для розвитку зв'язного мовлення з цієї теми можна давати як граматичні вправи, так і лексичні. Особливу увагу слід приділяти поясненню багатозначності слів (біжить струмок, людина, час).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”“ на сторінці 3. Приємного читання.
