Розвиток естетичного сприймання проходить якісно своєрідні сходинки у процесі життя дитини. Глибокі зміни в цьому відношенні відбуваються у дитині дошкільного віку, хоча найпростіші естетичні переживання можуть виникати вже у ранньому дитинстві, однак та особлива система емоційних та пізнавальних процесів, яка складає естетичне ставлення до дійсності, починає складатися у дошкільника. Формування естетичного ставлення до навколишнього залежить від змісту діяльності дитини, розширення сфери усвідомлюваних нею зв'язків дійсності, ускладнення мотивів її активності. Це основні зміни у змісті процесу діяльності.
Для того, щоб правильно зрозуміти художній твір, дитина має ставитись до нього як до образу, як до зображення реальних предметів та явищ. Це вміння, звичайно, відсутнє у новонародженої дитини та з'являється лише на певній сходинці розвитку. Результатами багатьох досліджень доведено, що діти на порозі дошкільного віку недостатньо диференціюють зображення та зображуване. Вони ставляться до зображення як до реального предмета. Так, малюки лякаються якогось страшного звіра на малюнку.
Щось подібне має місце і у ставленні дитини до словесного висловлювання. Відоме своєрідне розуміння дітьми висловів із переносним значенням. Так, дослідження Т. І. Титаренко показали, що розуміння метафори викликає труднощі навіть у старшого дошкільника, особливо, якщо вона подана поза контекстом. Протягом дошкільного віку дитина значно просувається у цій галузі та доволі чітко розрізняє те, що належить до мистецтва, і те, що належить до зображувальної діяльності. Це яскраво виражено у ставленні дитини до художньої вигадки. Дитина починає розрізняти зображення та зображуване: такі реальні предмети та явища, а таке їх зображення у творі. Вони пов'язані між собою, але вони не є одним і тим самим. Це важливий крок у розумінні художнього образу.
Під час прослуховування літературного твору розвивається та сторона естетичного сприймання, яка має важливе значення для розвитку пізнавальної діяльності дитини, оскільки художній твір не лише знайомить її з новими явищами, розширює коло її уявлень, але й дозволяє їй виділяти суттєве, характерне у предметі.
Реалістичний підхід до фантастики у творі виробляється у дитини на певній стадії розвитку та лише у результаті виховання. Спостереження Т. І. Титаренко довели, що малюки, не володіючи відповідним досвідом, часто готові погодитись із будь-якою вигадкою. Лише у середньому дошкільному віці дитина починає впевнено міркувати про переваги твору, відштовхуючись від правдоподібності зображуваних у ньому подій.
Естетичне сприймання, однак, не вичерпується пасивною констатацією відомих сторін дійсності, хоча б дуже важливих та суттєвих. Воно вимагає, щоб сприймаючий увійшов всередину зображуваних обставин, подумки взяв участь у діях героїв, відчув їх радості та печалі. Такого роду активність надзвичайно розширює сферу духовного життя людини, має важливе значення для її розумового та морального розвитку. Недостатньо навчитись сухо розуміти відомі факти, необхідно вміти співпереживати героям художнього твору.
У переддошкільника можна спостерігати лише зародки такого співпереживання героям літературного твору. Більш складної форми сприймання твору набуває у дошкільника. Його сприймання художнього твору має надзвичайно активний характер: дитина ставить себе на місце героя, подумки діє разом із ним, бореться з його ворогами. Діяльність, яка відбувається при цьому, особливо на початку дошкільного віку, за психологічною природою дуже близька до гри. Але якщо у грі дитина реально діє в уявних обставинах, то тут і дії, і обставини уявні.
На перших етапах розвитку сприймання художнього твору та власна творчість значно менше відокремлені, ніж у старших дітей. Дитина активно, дієво ставиться до змісту твору, що сприймається. У цьому відношенні малюки мало схожі на коректних дорослих глядачів, що нерухомо споглядають будь-який твір мистецтва. Якщо діти не соромляться та почувають себе вільно, то вони весь час переривають хід твору, втручаються у події, задають запитання, намагаються допомогти герою.
У дослідженнях відзначено, що у дитини 4-5 років із нормальним психофізичним розвитком починає у повній мірі функціонувати механізм формування цілісного образу смислового змісту тексту, який сприйнято. У віці 6-7 років механізм розуміння змістовної сторони зв'язного тексту, що відрізняється наочністю, вже достатньо сформований.
Отже, дошкільник у сприйманні художнього твору не є егоцентричним. Поступово він навчається ставати на позицію героя, подумки діяти разом із ним, радіти його успіхам і засмучуватись через його невдачі. Формування у дошкільному віці цієї внутрішньої діяльності дозволяє дитині не лише розуміти явища, які вона безпосередньо не сприймає, але і сприймати ніби з боку події, в яких вона не брала прямої участі, що має вирішальне значення для подальшого психічного розвитку.
Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою“ на сторінці 2. Приємного читання.
