• 4. Складання розповіді дітьми за всіма картинками. Самостійний її переказ ланцюжком, або в цілому кожною дитиною.
• 5. Дітям пропонують серію сюжетних картинок у порушеній послідовності. Логопед дає план розповіді, за яким діти повинні розкласти картинки у потрібному порядку. Після цього вони самостійно складають коротку розповідь. Поширена розповідь складається за допомогою запитань.
Для активізації змістовної і мовної сторін мовленнєвого висловлювання використовують такі прийоми:
• відібрати з ряду пропонованих картинок ті, які ілюструють прочитану логопедом розповідь, розташувати їх у послідовності розгортання подій;
• відтворити заданий порядок подій за раніше прочитаною розповіддю, тобто по пам'яті;
• знайти місце „зниклої” картинки з ряду інших;
• знайти „помилку” логопеда і відновити деформований порядок у серії картинок. Цей вид роботи можна використовувати для розвитку змагальних мотивів: хто швидше знайде неправильність у розташуванні наочного матеріалу;
• знайти „зайву” картинку серед заданих, розташувати серію картинок у відповідності з логікою подій;
• самостійно розташувати картинки у послідовності розповіді;
• знайти „помилку” у розповіді через відновлення порядку проходження подій на основі правильного розташування картинок.
Коли діти навчилися працювати з простими серіями сюжетних картинок, встановлювати взаємозв'язок між подіями, взаємовідносинами персонажів, чітко усвідомили композиційну структуру розповіді, переходять до опрацювання серій сюжетних картинок більш широкого сюжетного плану.
• 6. На підготовчому етапі діти вже отримали необхідні знання для складання розповіді за певним сюжетом. Але спочатку логопеду доцільно самому розставити у правильній послідовності картинки і дати зразок розповіді за ними.
• 7. Розташування знайомої серії сюжетних картинок у порушеній послідовності. Дітям пропонують визначити, що було спочатку, що відбулося потім і чим все закінчилося.
• 8. Поступове опрацювання змісту сюжетних картинок за допомогою запитань (складання колективної розповіді).
• 9. Створення групи дітей для складання колективної розповіді. Троє або четверо дітей (у залежності від кількості картинок серії) виходять до стенда з картинками і визначають, хто починає розповідь, хто буде продовжувати, хто закінчувати. Кожна дитина розповідає за однією сюжетною картинкою. Дітей навчають бути уважними до розповіді товариша, вміти пов'язати окремі картинки логічно-послідовною розповіддю.
• 10. Після закінчення складання колективної розповіді кожен із групи учасників пропонує свою назву, решта дітей вибирає найвдалішу. Логопед оцінює розповіді окремих дітей і всієї підгрупи.
• 11. Дітям пропонують незнайому серію сюжетних картинок у порушеній послідовності. Діти повинні самостійно визначити причинно-наслідкові зв'язки між окремими моментами сюжету та розташувати картинки у правильній послідовності.
Далі в залежності від рівня розвитку мовлення і отриманих вже умінь діти складають послідовно розповідь або за запитаннями, або самостійно.
Для складання колективної розповіді (діти із ЗНМ III рівня, ФФНМ) залежно від завдань можливі різні варіанти подання дітям серії сюжетних картинок (О. Ушакова):
1) Дітям роздають серії сюжетних картинок і пропонують розкласти їх так, щоб вийшла розповідь. Потім логопед викладає на стенді інший набір, зумисне порушивши послідовність. Треба віднайти помилку та виправити 'її. Після цього діти виконують лексико-граматичні вправи, складають розповідь, придумують їй назву.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок“ на сторінці 2. Приємного читання.
