Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

Розповідь завжди насичена іменниками та дієсловами. Здебільшого використовують наявні слова, які вказують на послідовність виконуваних (або виконаних) дій: спочатку, потім, тоді, після цього, пізніше, наступного дня тощо.

В описі, як правило, використовують прикметники, епітети, порівняння. Тут не допускають змішування двох часів – теперішнього та майбутнього, теперішнього та минулого, що цілком можливо у розповіді.

Роздум (міркування) – це логічний виклад матеріалу у формі доказу, це висловлювання про причини якостей, ознак, подій. В основі роздуму лежать причинно-наслідкові відношення. У роздумі обов'язкові три частини: 1) теза – основне твердження, чітко сформульована думка; 2) докази, аргументи, що підтверджують висунуту тезу; 3) висновок, що випливає з доказів (узагальнення).

Діти дошкільного віку оволодівають найбільш простими роздумами розмовного стилю (наприклад, обґрунтування відповіді на загадку).

Роздум може доповнювати розповідь, а описи часто пов'язані з міркуванням.

У дошкільному віці спостерігаються здебільшого конта- міновані (змішані) висловлювання, в яких можуть бути використані елементи усіх типів із превалюванням одного з них.

Але в спеціальному дошкільному закладі кожному типу висловлювання спочатку навчають окремо.

У залежності від джерела висловлювання виділяють такі монологи: 1) за іграшками, предметами; 2) за картинами; 3) з досвіду; 4) творчі розповіді.

У залежності від провідного психічного процесу, на який спирається дитяча розповідь, у методиці виділяють розповіді за сприйманням, по пам'яті, за уявою.

Розповідання за зоровим, слуховим, тактильним сприйманням має описовий характер і підводить дитину до роздуму. До цього виду розповідання належить опис іграшок, картин, натуральних предметів, явищ природи. У розповіданні за сприйманням забезпечується єдність сенсорного, розумового та мовленнєвого розвитку.

Розповідь по пам'яті – це розповідання з досвіду, про пережите, сприйняте раніше. Це є більш складною діяльністю, ніж розповідання за сприйманням. Вона спирається на довільну пам'ять.

Розповідання за уявою – це творчі розповіді дітей, основою яких, із психологічної точки зору, є творча уява. У нових комбінаціях діти використовують раніше засвоєні знання, уявлення, які зберігають у пам'яті.

У спеціальному дошкільному закладі ці розповіді використовуються по-різному в залежності від віку та ступеня порушення мовлення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Завдання та зміст навчання монологічного мовлення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення
  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма