Розповідь завжди насичена іменниками та дієсловами. Здебільшого використовують наявні слова, які вказують на послідовність виконуваних (або виконаних) дій: спочатку, потім, тоді, після цього, пізніше, наступного дня тощо.
В описі, як правило, використовують прикметники, епітети, порівняння. Тут не допускають змішування двох часів – теперішнього та майбутнього, теперішнього та минулого, що цілком можливо у розповіді.
Роздум (міркування) – це логічний виклад матеріалу у формі доказу, це висловлювання про причини якостей, ознак, подій. В основі роздуму лежать причинно-наслідкові відношення. У роздумі обов'язкові три частини: 1) теза – основне твердження, чітко сформульована думка; 2) докази, аргументи, що підтверджують висунуту тезу; 3) висновок, що випливає з доказів (узагальнення).
Діти дошкільного віку оволодівають найбільш простими роздумами розмовного стилю (наприклад, обґрунтування відповіді на загадку).
Роздум може доповнювати розповідь, а описи часто пов'язані з міркуванням.
У дошкільному віці спостерігаються здебільшого конта- міновані (змішані) висловлювання, в яких можуть бути використані елементи усіх типів із превалюванням одного з них.
Але в спеціальному дошкільному закладі кожному типу висловлювання спочатку навчають окремо.
У залежності від джерела висловлювання виділяють такі монологи: 1) за іграшками, предметами; 2) за картинами; 3) з досвіду; 4) творчі розповіді.
У залежності від провідного психічного процесу, на який спирається дитяча розповідь, у методиці виділяють розповіді за сприйманням, по пам'яті, за уявою.
Розповідання за зоровим, слуховим, тактильним сприйманням має описовий характер і підводить дитину до роздуму. До цього виду розповідання належить опис іграшок, картин, натуральних предметів, явищ природи. У розповіданні за сприйманням забезпечується єдність сенсорного, розумового та мовленнєвого розвитку.
Розповідь по пам'яті – це розповідання з досвіду, про пережите, сприйняте раніше. Це є більш складною діяльністю, ніж розповідання за сприйманням. Вона спирається на довільну пам'ять.
Розповідання за уявою – це творчі розповіді дітей, основою яких, із психологічної точки зору, є творча уява. У нових комбінаціях діти використовують раніше засвоєні знання, уявлення, які зберігають у пам'яті.
У спеціальному дошкільному закладі ці розповіді використовуються по-різному в залежності від віку та ступеня порушення мовлення.
Прийоми навчання розповідання
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Завдання та зміст навчання монологічного мовлення“ на сторінці 2. Приємного читання.
