На початковому етапі навчання (І рівень ЗНМ, перший період) обсяг засвоєння активного словника дітей приблизно такий:
• 1) звукові комплекси та звукосполучення: ту-ту, му-му, ку-ку, ам, мяу, бі-бі тощо;
• 2) назви близьких людей: мама, тато, баба, тьотя, дядя;
• 3) назви простих імен, предметів: Тата, Вова, Тома, Оля, Ніна, Ната, вата, ляля, муха;
• 4) вираження прохань, наказів, побажань: на, дай, тут, пий;
• 5) наслідування музичним інструментам: бом-бом, дуду, ля-ля.
Логопед уточнює та розширює пасивний і активний словниковий запас дітей. Слова, які підбирають, повинні бути зрозумілі дітям і зручні для вимови. Поступово ускладнюється структура слова, відпрацьовуються односкладові слова, типу „дім”, „ніс”, „мак”; трьохскладові з прямими відкритими складами, типу „машина”, „собака”, „лопата”; двоскладові зі збігом приголосних, типу „кішка”, „ложка”, „лялька”. Як тільки у дитини з'являється навіть незначний словник, логопед може починати роботу над фразою.
Збагачення словника у подальшому відбувається за тематичними групами, з поступовим ускладненням матеріалу за кількісним і якісним складом.
Особлива увага в роботі з розширення номінативного словника приділяється засвоєнню узагальнюючих понять, слів, які позначають частини тіла та частини предметів, а також тим словам, які викликають найбільші труднощі у дітей із тою чи іншою вадою мовлення.
Спочатку проводиться робота з уточнення зв'язку узагальнюючого поняття з частотними іменниками, які входять у склад цього узагальнюючого поняття. На подальших етапах роботи проводиться розширення обсягу узагальнюючого поняття за рахунок малопродуктивних слів.
Розширення обсягу словника прикметників здійснюється паралельно з розвитком уявлень про колір, розмір, форму, величину та інші ознаки та властивості предметів на основі їх порівняння, закріплюється їх зв'язок зі значенням.
Збагачення дієслівного словника проводиться у такій послідовності: продуктивні дієслова, які позначають рухи, стани людини, рухи тварин, далі закріплюється дієслівний словник за темами (наприклад, гра „Хто як голос подає?” – тема „Тварини”, „Хто що робить?” – тема „Професії людей”).
У процесі роботи над прикметниками та дієсловами особливо велика увага приділяється закріпленню їх у контексті: у словосполученнях, реченні, тексті.
Формування структури значення слова.
Під час формування структури значення слова дітей навчають диференціювати значення слів на основі ознак протиставлення, подібності, аналогії тощо.
Одним із напрямків логопедичної роботи є уточнення контекстуального значення слова, робота над його багатозначністю. Уточнення багатозначності слова проводиться як при визначенні значення іменників, так і при визначенні контекстуальності значення прикметників і особливо дієслів (наприклад, біжить хлопчик, біжить струмочок, біжить час).
На початкових етапах відпрацьовуються найбільш продуктивні конкретні значення слова (наприклад, біжить хлопчик), потім контекстуальні значення, менш продуктивні (наприклад, біжить струмок), і, нарешті, переносне значення (наприклад, біжить час).
Розвиток лексичної системності та семантичних полів.
Розвиток лексичної системності здійснюється на основі засвоєння структури значення слова, оволодіння парадигматичними зв'язками слів.
Розвиток лексичної системності передбачає і організацію семантичних полів за різними ознаками. Нормування лексичної системності тісно пов'язане з розвитком логічних операцій класифікації, серіації, аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника“ на сторінці 2. Приємного читання.
