Розділ «7.6. Причорноморський промисловий район»

Район розташований на півдні України, в межах територій Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим. Приморське положення території та основних промислових центрів цього району зумовлюють спеціалізацію галузей промисловості, пов'язаних з морем. Особливу роль відіграють порти, через які здійснюються експортно-імпортні операції України з усіма країнами світу. Безпосереднє сусідство району з вугільно-металургійною базою Донбасу і Придніпров'я, діюча мережа залізниць і автомобільних доріг також є важливими факторами, що впливають на формування промислового комплексу Причорномор'я України.

На території району розробляються окремі види мінерально-сировинних ресурсів, на базі яких розвиваються галузі видобувної та обробної промисловостей. Серед них виділяються залізні руди Керченського півострова (Комиш-Вурунське родовище), флюсові вапняки, мармур кримських родовищ, будівельні матеріали (вапняки, мергелі, глини, піски та ін.), поширені в усіх областях району. Цінною сировиною для хімічної промисловості є солі Сиваша і озер Північного Криму. Вони містять бром, натрій, магній та інші елементи, які одержують на основі їх промислової переробки. Відомі поклади нафти й природного газу на Керченському і Тарханкутському півостровах (Глібівське, Задорненське, а також Джанкойське газові родовища). Проведені геологічні дослідження на території Причорномор'я України свідчать про високу нафтогазоносність району і перспективність розвитку тут нафтогазової промисловості. Однак на сьогодні район недостатньо забезпечений ресурсами.

У функціонально-галузевій структурі промислового комплексу Причорномор'я важливе значення мають машинобудівний комплекс і галузі продовольчого комплексу.

Машинобудівний комплекс

Комплекс із виробництва продовольчих товарів

Охоплює групу галузей, що переробляють сільськогосподарську сировину та морські ресурси. Особливо важливе значення мають виноробна, консервна, м'ясна, молочна і олійницька галузі.

Виноробна промисловість найбільше розвинена в Автономній Республіці Крим та Одеській області. У Криму працюють винкомбінат "Масандра", Ялтинський завод десертних і марочних вин. "Золота балка", "Сонячна Долина" та ін.; в Одеській області - "Шабо", "Хаджибейський", "Маяк"; у Херсонській - "Таврія".

У продовольчому комплексі дуже добре розвинена плодоовочеконсервна промисловість. Вона виробляє від 35 до 38 % плодоовочевих консервів від загального їх виробництва в Україні. До найбільших підприємств належать Херсонський та Ізмаїльський консервні комбінати. Великі підприємства консервної промисловості розташовані в Одесі. Сімферополі, Джанкої, Бахчисараї, Севастополі, Первомайську, Вознесенську.

Поширена рибна промисловість, м'ясна і молочна галузі, а також ефіроолійна та борошномельно-круп'яна. Центри рибної та рибоконсервної промисловостей - Одеса, Керч, Севастополь, Очаків, Білгород-Дністровський, Генічеськ, Ялта, Кілія, Вилкове. Найбільші м'ясокомбінати і молочні підприємства зосереджені у великих містах. Олійножирові комбінати використовують насіння соняшника, вони розміщені в Одесі, Херсоні, Миколаєві, Вознесенську. Унікальне виробництво - переробка ефіроолійних культур з метою одержання розмаринової, лавандової, трояндової та ладанової олій - зосереджено в Автономній Республіці Крим. Окрім цих галузей, розвинені кондитерська, пивоварна, хлібопекарська, тютюново-ферментаційна і багато інших галузей продовольчого комплексу.

Значного розвитку набула легка промисловість, яка працює на місцевій і довізній сировині. До найважливіших її галузей належать текстильна, трикотажна, швейна, шкіряно-взуттєва, хутрова. Район має важливе значення за виробництвом в Україні бавовняних і джутових тканин. Херсонський бавовняний комбінат та Одеська джутова фабрика - найбільші підприємства цього профілю в державі. Виробництво вовняних тканин зосереджено на фабриках в Одесі й Татарбунарах. У всіх обласних центрах функціонують підприємства швейної, трикотажної та шкіряно-взуттєвої промисловостей.

Хімічна та нафтохімічна промисловості виробляють фосфатні добрива, сірчану кислоту, фармацевтичні препарати, реактиви, фарби й емалі (Одеса). Працює припортовий завод у межах Одеського промислового вузла, який переробляє аміак, що надходить по аміакопроводу з Поволзького району Росії (Тольятті). На території Північного Криму (Красноперекопськ, Саки) розгорнуто виробництво соди, брому, окису магнію, діоксиду титану на базі переробки морської солі Сиваша. Нафтохімічна промисловість зосереджена на заводах Одеси і Херсона, а виробництво різноманітних пластмас - у Сімферополі та Одесі.

Гірничорудна промисловість розвивається на основі покладів залізних руд Керченського півострова та флюсових і цементних вапняків (Балаклавське родовище). У Криму також видобуваються й обробляються вапняки (черепашник), які використовують як будівельний матеріал (Інкерманське та Євпаторійське родовища).

Причорноморський промисловий район на сьогодні є паливо-дефіцитним. Вугілля сюди довозять із Донбасу, а нафта і природний газ надходять по трубопроводах із України та Росії. З місцевих енергетичних ресурсів використовуються природні горючі гази Кримських родовищ (Глібівське, Задорненське, Джанкойське, Стрілкове). Електроенергетика представлена найпотужнішими Південно-Українською АЕС, Каховською ГЕС та низкою ТЕЦ і невеликих електростанцій.

Територіальна структура промисловості характеризується лінійно-фасадним розміщенням промислових утворень уздовж узбережжя Чорного моря (приморський тип). Головним промисловим утворенням є Одеська промислова агломерація. Після неї позиції займають такі найбільші промислові вузли, як Миколаївський, Херсонський, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський та багато середніх і невеликих промислових центрів. Промислова агломерація і найбільші промислові вузли утворюють каркас територіальної структури промисловості.

Одеська промислова агломерація

Охоплює територію Овідіо-Польського, Біляївського, Комінтернівського, частково Білгород-Дністровського районів Одеської області й тісно пов'язані з ядром міста-супутники: Іллічівськ, Южне, Теплодар, Біляївка, Білгород-Дністровський. Нині в цій промисловій агломерації мешкає близько 1,3 млн жителів, а це майже половина населення області. В Одесі проживає 1029 тис. осіб. Одеська промислова агломерація - найбільший портово-промисловий комплекс в Україні, розташований на північно-західному узбережжі Чорного моря між Дністровським і Тилігульським лиманами. її справедливо називають морськими воротами України.

Приміська зона Одеси охоплює прилеглі адміністративні райони - Овідіопольський, Біляївський, Комінтернівський, у межах яких зв'язки з Одесою найінтенсивніші. На території цих районів розміщені складові приміської інфраструктури. Тут діють товарні станції, енергетичні підстанції, транспортно-комунікаційні вузли і кільцеві системи об'їзних доріг, склади і газосховища тощо. У приміську зону, яка виконує багато важливих господарських функцій, виносять екологічно небезпечні виробництва, а також нові підприємства.

Периферійні райони приміської зони - Білгород-Дністровський, Роздільнянський, Іванівський, Березівський - пов'язані з ядром промислової агломерації виробничими, трудовими, сировинними, транспортними, комунікаційними зв'язками, а також ринковими поїздками населення до Одеси. З розвитком промислової функції міста райони периферії поступово "прилучаються" до території з високою концентрацією виробництва і населення.

Провідною галуззю промислового комплексу Одеси в машинобудування і металообробка. Комплекс машинобудівних підприємств спеціалізується на верстатобудуванні, сільськогосподарському, технологічному машинобудуванні, виробництві інструменту, сталепрокатному і канатно-дротяному виробництвах, ремонті суден тощо. До нього належать такі найбільші виробничі об'єднання: "Продмаш", "Одесхолодмаш", верстатобудівне, важкого кранобудування, "Одесаґрунтомаш". Сформувались і функціонують науково-виробничі об'єднання "Кисеньмаш" і "Харчпромавтоматика". Найвідоміша продукція одеських машинобудівних підприємств - це крани великої вантажопідйомності, тракторні плуги для всіх сільськогосподарських зон, холодильна апаратура, верстати з програмним керуванням, поліграфічна техніка, автогенне устаткування, гідравлічні машини, сталеві канати і троси та ін.