Розділ «10.7. САТАНИНСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ»

Сатанізм — мабуть, найдавніший напрямок у сучасних нетрадиційних релігіях. Як правило, сатанізм розглядається як поклоніння злу, як релігія, заснована на принципах, протилежних християнству. Насправді організаційно весь спектр тих, хто вшановує темні сили настільки строкатий, що дослідники намагаються дати їм певну класифікацію:

• окремі нечисленні сімейні групи адептів сатани ("чорні сатан-істи");

• сатан істські групи;

• групи демонопоклонників;

• ряд окремо практикуючих чаклунів і відьом;

• деякі течії шаманізму;

• деякі таємні суспільства;

• окультні групи.

Ідейним натхненником сучасних сатаністів вважається випускник Кембриджу, окул ьтист і автор ряду "магічних" книг Алістер Кроулі (1875— 1947), який сам себе нази вав "Звіром Апокаліпсиса". Алістер Кроулі добре знав східну містичну літературу, багато мандрував по світу. Підсумком його теоретичних пошуків стали класичні для сатаністів книги "Теорія і практика магії", "Книга Зокана","Видіння і голос". Кроулі активно займався втіленням своїх ідей у життя. Саме йому належить розробка багатьох сатаністських обрядів, що стали тепер уже звичними, використання в культах сильнодіючих наркотиків, організація кількох "орденів" — прообразів сатаністських груп і сект.

Початок масовому руху сатан істі в поклала "Церква сатани". Вона була заснована в 1964 р. Ентоні Шандором Ла Веєм (помер 1997 p.), який спочатку був артистом цирку, органістом у нічному клубі і фотографом сан-франциського департаменту поліції. "Церква сатани" і на сьогодні є найвідом ішою з усіх сатаністських організацій і нараховує тільки в СШАкілька тисяч адептів. Цікаво, що "Церква сатани" пройшла в США процедуру офіційної реєстрації, але в 1990 р. була позбавлена всіх податкових пільг, наданих релігійним об’єднанням. Зараз її штаб-квартира (так звана "Рада дев’яти") знаходиться в Сан-Франциско, а другий керівний центр розташований у Манчестері.

Ла Вей відомий і як автор "Біблії Сатани" (або "Чорної біблії"), написаної ним у 1968 р. як повна протилежність християнської Біблії і виданої 125-тисячним тиражем. У цій книзі він складно і систематизовано виклав основи віри в сатану.

Іншою книгою, якою користуються сатаністи найчастіше підліткового віку, є "Некрономікон", написаний "Божевільним Арабом" Абдулом Алхазредом.

У центрі віровчення сатанізму знаходиться поклоніння особистіс-ному і могутньому дияволові. У сатанізмі все до гори ногами: диявол християнства стає богом сатаністів, християнські чесноти розглядаються як пороки, а пороки — як чесноти. Життя розуміється як безперервна боротьба між силами світла і пітьми, причому сатаніст бореться на стороні пітьми, віруючи, що зрештою вона здобуде перемогу.

Основні ідеї сатанізму такі: І) сатана сильніший від усіх; 2) кожен сам як такий—бог; 3) життя—це насильство; 4) необхідно потурати і підкорятися своїм низинним інстинктам і потягам; 5) необхідно чинити врозріз з вимогами суспільних законів або хоча б бути індиферентним до них; 6) дійсна радість — помста своїм ворогам; 7) усе пов’язане з офіційними релігіями має по можливості опоганюватися.

Основа культу сатаністів—принесення жертви. Важливо для них не уби вство як таке, а смертні страждання жи вої істоти. Вибір жертви простий. Це кожний з тих, хто вчинив із сатаністами, на їхній погляд, неправильно або серйозно порушив їхній спокій. Тим самим він немовби дав дозвіл на свої страждання й загибель. Замість справжньої жертви іноді може бути використаний її образ: лялька, фотографія, малюнок, письмовий або словесний опис. Образ знищується, наприклад, утиканням у нього голок або цвяхів, описом процесу знищення тощо. Втім, людські жертвопринесення, хоча й мають місце, надзвичайно рідкісні і практикуються тільки найбільш затятими сатаністсь-кими групами.

У переважній біл ьшості сатаністи приносять у жертву будь-які інші живі істоти.

Ритуали здійснюють магістр, жриці й інші учасники. За вівтар звичайно править оголена жінка, яка тримає в руках чорні свічки. На її живіт ставиться чаша із сечею або кров’ю. Ритуальні приналежності: чорні й одна біла свічки, дзвони, меч, штучний фалос, гонг, пергаменти, кубок, перегорнутий християнський хрест, пентаграма. Підчас своїх ритуалів сатаністи зодягаються в одяг чорного кольору, чорні ряси з ковпаками, що закривають обличчя. їхні прикраси виготовляються зі срібла.

Найвідоміший сатаністський ритуал — "чорнамеса", що є пародією на християнську літургію. "Чорна меса" обов’язково правиться в ніч кожного повного місяця й по сатаністських святах: Вальпургіє-ва ніч (ніч на 1 травня); Хеллоуїн (ніч на І листопада); ніч Цвітіння папороті (ніч на 6 липня) та ін.

Звичайно чорна меса відправляється з півночі до 4 години ранку. Служіння в серйозних сатаністських групах ведеться латиною. На самому початку чорної меси читається "вхід" тривалістю близько 40 хвилин, за яким Йде вихваляння сатани.