Розділ «10.7. САТАНИНСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ»

Другий етап меси - жертвопринесення. У жертву призначається голуб, баран, кролик або півень. Убивають тварину одним ударом, після чого жертва віддається на "всепалення". Кров жертви наливають у чашу і п’ють як "причастя". Потім для досягнення більш тісного єднання духу адептів збирають по 2 мл крові від кожного з них. Кров розбавляють і п’ють такожяк "причастя", аїїзалишками "освячуються" "священні пентаграми".

Після цього відбувається посвята нових членів, неофітів, що заявляють про своє зречення від християнства. Завершує весь ритуал сатаністський гімн — "Отче наш", що читається задом наперед.

В основному "союзи сатаністів" побудовані на засадах суворої ієрархії, що включає п’ять ступенів (учні, чаклунки, біси тощо). Усі члени союзу підлеглі раді, що має право призначення місцевих керівників сатаністів, причому вибір визначається звичайно багатством і суспільним становищем кандидатів на ці посади. Часто на верхні рівні вибирають жінок, оскільки серед сатаністів поширене повір’я, що жінка ближче до диявола.

Лідерів сатаністів преса неодноразово характеризувала як надзвичайно розпущених садистів і мазохістів. Регулярно в засобах ма-і сової інформації з’являються повідомлення про жорстокі злочини за участю адептів різного роду сатаністських культів. Ось кілька огидних прикладів таких злочинів, що одержали широкий суспільний резонанс: звіряче убивство Чарльзом Менсоном, керівником ковена (підрозділуз ІЗадептів) "Церквисатани", у 1972 р.акторки Шарон Тейтіїїдрузів на дачі кінорежисера Романа Полянски; ритуальне убивство в жовтні 1988 р. в Онтаріо 25-літнім сатаністом Брентфордом своєї 12-літньої сестри; ритуальне убивство 18 квітня 1993 р., на Великдень, в Оптиній пустині (Калузька область) трьох православних ченців, убивця — сатаніст Микола Аверін — і не думав відмовлятися від скоєного.

Сатаністські культи особливо поширені в США і Західній Європі (Норвегія, Швеція та ін.), у Румунії. Світові центри сатанізму зараз знаходяться в США й Англії. Заданими журналу "Н ьюсуїк", щонайменше 3 млн американців захоплені культом диявола.

Російська імперія, розвиваючи контакти із Західною Європою, теж заразилася цією модою. Найвідомішим з російських сатаністів був Георгій Гюрджієв, якого прозвали "пророком Вельзевула". За допомогою самого монарха, Миколи II, Гюрджієв відкрив Інститут гармонійного розвитку людини спочатку в Петербурзі, а потім у Парижі. На оргіях, що нейтрально називалися "вечірні сесії", випивалося багато алкоголю, який Гюрджієв вважав "необхідним для роботи шлунка".

У 1910 р. у Петербурзі була відкрита сатанинська ложа "Люцифер", до складу якої ввійшли деякі російські інтелігенти, захоплені декадансом. Серед членів цієї ложі зустрічаємо імена най відоміших письменників і поетів "Срібного віку" В’яч. Іванова, В. Брюсова, О. Блока, А. Білого.

У СРСР найбільш ранні сатаністські групи з’явилися на початку 70-х р. у Москві, Ленінграді й Одесі, але вони були нечисленні. Поступово сатанізм поширився на всі великі міста колишнього СРСР. Великі сатаністські групи стали виникати в СРСР уже на початку 1980-х рр. Свого роду мода на сатанізм у певних колах неформального молодіжного середовища з’явилася під час перебудови. Кількість таких груп продовжує зростати й донині.

До сатаністських культів, що діють у сьогоднішній Росії і країнах СНД, належать: "Російська церква сатани", "Чорний ангел", "Південний хрест", "Зелений орден", "Товариство сатани", "Чорне братство" та ін.

Діяльність багатьох цих організацій носить відверто деструктивний характер щодо суспільства. В ніч на 1 листопада 1996 р. (свято "Хеллоуїн") на центральному міському кладовищі м. Вінниці було зруйновано близько 40 надмогильних пам’ятників. Коли за підозрою у скоєнні цього злочину органами внутрішніх справ Вінниці було затримано четверо учнів місцевого ПТУ, то ті заявили, що "вони є сатаністам и і таким чином святкували своє головне свято". А в 1998 р., під час сатаністського свята"Вальпургієвої ночі" (ніч з 30 квітня на І травень) міліція затримала на Замковій горі на Подолі 25 людей, які заявили про свою при належність до "церкви сатани". Сатаністи, молоді люди віком від 16до 25 років, палили на горі багаття і готувалися до проведення обряду, в ході якого мали принести в жертву декілька собак.

Дослідники уважають, що в Україні діють кілька десятків сект, а загальна кількість їхніх послідовників коливається від 800до 1800. Тільки в Києві діє близько десяти сатаністських сект з 250-300 членами. "Багато людей вважають, що сатаністів так мало, що їх можна по пальцях перерахувати і все це — збіговисько виключно якихось ошалілих рок-музикантів. Насправді лише водному Києві їх загалом близько тисячі, причому існує навіть декілька незалежних груп", — хизуються самі сатаністи. Вони всіляко намагаються використати інтерес до себе з боку засобів масової інформації, та навіть зареєструватись офіційно.

Найвпливовіше сатанинське об’єднання Києва зветься "Орденом чорного кола". Складається з 30—50 представників "внутрішнього кола" і приблизно зі стількохже членів "зовнішнього кола". У1995— 1998 рр. у Києві, Одесі та Львові діяв "Орден чорного хреста" (до 50 адептів у центрі, 15—20 — у філіях). Його члени зізнаються у ритуальних вбивствах тварин у недобудованому корпусі Київської психіатричної лікарні. На уламках цієї організації виникла сатанинська група на чолі з такою собі "БА". В ній приблизно два десятки осіб віком від 15 до 21 року, майже всі дівчата." Слов ’ямський язичницький Рух" є типовим об’єднанням люцеферіанського кшталту. Ідеологія СЯР з центром у Харкові має антихристиянський та антисемітський присмак, а його лідери вважають за доцільне застосування сили проти своїх ідейних супротивників. У м. Львові досить активно функціонує сатанинська секта "Храм темних сил", а у м. Дніпропетровську та області — секта "Синійлотос". За свідченням очевидців, засновником і керівником останньої виступає верховний жрець Миколай.

Виникає запитання: чим пояснюється лавиноподібне зростання сатанізму в другій половині XX ст., чим залучає людей поклоніння злу? Якщо узагальнити відомі дані про соціальний склад шанувальників диявола, вийде наступна картина.

По-перше, сатанізм найбільшою мірою поширений у молодіжному середовищі. Молоді люди і підлітки тільки роблять перші кроки в складному і багатогранному світі, ще не сформували основні життєві орієнтири, не звикли до того, що власні бажання і потреби завжди потрібно співвідносити з власними можливостями й інтересами оточення. Такому контингенту сатанізм з його філософією вседозволеності і таємничістю культу здається досить привабливим і захоплюючим проведенням часу.

Другу велику групу послідовників сатанізму утворюють люди творчих професій, як правило, у самому плідному віці — до 40 років. За складом характеру й родом діяльності таким людям, як правило, просто тісно в рамках численних умовностей, з яких складається наша культура, і вони активно шукають альтернативні способи буття. Серед них можуть зустрічатися як невизнані генії, що щиро ненавидять суспільство, яке не піднесло їх на п’єдестал слави, такі всім відомі представники творчої еліти, що увірували у свою винятковість. Серед прихильників темних сил чимало людей з садо-мазохистськими схильностями та психічними розладами.

Утім, на наш погляд, силу і вплив сатанізму не слід перебільшувати. Ми маємо на увазі те, що справжні, "ідейні" сатаністи, готові культивувати зло і словом, і ділом, нечисленні. Для переважної більшості прихильників цього нетрадиційного напрямку, воно — лише захоплюючий спосіб проведення дозвілля або короткочасний період у зламні моменти їхнього життя.

Однак сказане не означає, що сучасне суспільство повинне байдуже ставитися до сатаністського буму. Тотальними заборонами і переслідуваннями можна домогтися хіба що короткочасного ефекту, але ніяк не кінцевого результату. Тому проблема полягає не втому, щоб спробувати остаточно ви корін йти сатанізм, а в тому, щоб вести з ним постійну і безкомпромісну боротьбу.