TextBook Ґенеза індустріальної цивілізації пов'язана з розвитком мануфактурного виробництва, оскільки від ролі мануфактури в економічній структурі країн залежав їхній розвиток у цілому. Господарство XVI-XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне. Ранні форми мануфактури характерні в XIV-XV ст. для великих торгових центрів, орієнтованих на зовнішню торгівлю. Створювались вони купцями та лихварями. Зустрічатися повсюдно й представляти основну форму промислового виробництва вони починають з другої половини XVI ст.
Мануфактура (від лат. manu- - рука та factura - виготовлення) - одна із ранніх форм капіталістичної організації промисловості, за якої зберігається реміснича техніка, але виробництво вже засноване на кооперації й технічному розподілі праці серед працівників. Мануфактура - підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі; це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву.
| Форми мануфактур | ||
| Розсіяна | Централізована | Змішана |
| Розсіяна мануфактура розвивалася в основному в XVI ст. - першій половині XVII ст., ґрунтувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі. У розсіяній мануфактурі підприємець - власник капіталу скуповував та продавав продукт самостійних ремісників, постачав їм сировину, засоби праці. Дрібний виробник практично був відрізаний від ринку, перебував у становищі найманого працівника, одержуючи заробітну плату, але продовжував працювати у своїй домашній майстерні. | Централізована мануфактура характеризувалася територіальною єдністю виробництва й широко застосовувалася в другій половині XVII ст. Вона була найбільш розвиненою формою, що об'єднувала найманих працівників (сільських кустарів, розорених ремісників у містах, селян) в одній майстерні. Централізовані мануфактури часто створювалися за ініціативи держави. | Змішана мануфактура поєднувала виконання окремих операцій у централізованій майстерні з працею на дому. Подібні мануфактури, як правило, виникали на базі домашнього кустарного промислу. |
Порівняльна характеристика мануфактурного виробництва Нідерландів та Франції
| Нідерланди | Франція |
| З утворенням Голландії економічний розвиток прискорився. Міжнародного значення набули текстильна промисловість та кораблебудування. | У Франції переважало ремісниче виробництво. XVI ст. було періодом активного впровадження монархією цехового ремесла. |
| Швидко розвивалися мануфактури, на яких виготовляли лляні, шовкові, бавовняні тканини, полотно. | Мануфактури Франції виготовляли в основному предмети розкоші: шовк, атлас, оксамит, парчу, килими, меблі, скляні та порцелянові вироби, а також військове спорядження. |
| Мануфактури виникли в парусній, канатній, паперовій, цукрово-рафінадній, миловарній, скляній, пивоварній галузях промисловості. | Франція займала перше місце в Європі з виробництва полотна, яке виготовляло сільське населення, а організаторами були через систему розсіяної мануфактури купці та лихварі. |
| Переважали централізовані мануфактури, на яких працювало до 100 робітників. Зросло міське населення. У першій половині XVII ст. воно становило від 35 % до 50 % усього населення країни. | Система заходів сприяла створенню державних і приватних мануфактур. Надавала підприємцям субсидії, пільги, привілеї. |
| Створювалися галузеві та міжгалузеві спілки підприємців. | Нові форми організації виробництва поширилися в текстильній, друкарській, гірничій галузях промисловості. |
| Уряд на вимогу промисловців не проводив політику протекціонізму. | (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); Уряд проводив політику протекціонізму та меркантилізму. |
| Державним законодавством були відновлені цехи (1749 р.), бюргерство взяло гору над підприємцями. | Митна політика захищала національну промисловість від іноземних конкурентів. |
| З другої половини XVIII ст. голландська мануфактура почала відставати від англійської. | Переважали децентралізовані мануфактури. |
| В інтересах торгового капіталу дешеві іноземні товари заповнювали місцеві ринки. | На дрібних та середніх централізованих підприємствах працювало до 50 робітників, рідко - до 100. |
| Капітал набув лихварського характеру, перемістившись у банківську сферу. | Розвиток мануфактур був повільним й обмежувався в основному легкою промисловістю. |
| У кінці XVIII ст. в Голландії промисловість перебувала в стагнації. | Вузький внутрішній ринок. Спрямування капіталу в лихварство. |
Порівняльна характеристика Англії та мануфактурного виробництва Німеччини
| Англія | Німеччина |
| Третина промислового населення була зайнята в сукнарстві. Так, його продукція в середині XVIII ст. становила 1/3 англійського експорту. Існувала спеціалізація за окремими видами сукна (кілька десятків). | Переважала цехова система. Це зумовило появу розсіяних мануфактур у сільській місцевості. Існували також вотчинні мануфактури з кріпосною працею. |
| Розвивалися бавовняні, паперові, скляні, металургійні, кораблебудівні мануфактури. | Мануфактури виникали на основі купецького капіталу в сукняному, полотняному виробництві. |
| У Великобританії добували залізну руду, мідь, олово, свинець, кам'яне вугілля. | Централізовані мануфактури поширилися в гірничій, металургійній, металообробній промисловості. |
| Питома вага населення міст становила 30 %. | У кінці XVIII ст. в Берліні було 10 тис робітників і вироблялося товарів на 6 млн талерів. |
| За темпами та масштабами англійська промисловість у кінці XVIII ст. зайняла перше місце в Європі. | В умовах політичної роздробленості та панування кріпосних порядків відсталість Німеччини прогресувала. |
Розвиток мануфактур в Україні
| Причини виникнення | Особливо сприятливим середовищем для виникнення мануфактурного виробництва були міські та сільські промисли. Вони не обмежувалися цеховими майстернями, |
| тому були більш придатними для впровадження нових механічних процесів, прогресивних форм організації виробництва й праці. Найбільшими в економічному та військово-стратегічному відношеннях промислами володіла держава. Однак в умовах фільварково-панщинної системи шляхта почала запроваджувати мануфактурне виробництво, використовуючи не лише найману, а й кріпацьку працю. Кріпосна мануфактура була специфічною формою товарного виробництва, що здійснювалося на феодальній основі. Поява кріпосної мануфактури була спричинена розвитком товарно-грошових відносин в Україні. | |
| Технічні передумови зародження | Технічною передумовою для зародження мануфактур в Україні було широке використання водяного колеса, що знаменувало перехід від дрібного ручного виробництва до механізованого. Млини обслуговували наймані селяни. Поширена була оренда млинів мельниками, заможними селянами, козаками. |
| Процес формування мануфактур | Наявність підприємств із застосуванням певних технічних засобів, зокрема гідравлічного двигуна у вигляді водяного колеса, з початковим або виразним поділом праці й застосуванням найманої праці, значною товарністю продукції свідчила про те, що в Україні відбувався процес створення мануфактур. Вони виробляли більшу частку продукції, що надходила на внутрішній ринок. Мануфактури охопили такі галузі промисловості, як залізоробну, паперову, винокурну, скляну, поташну, селітряну, будівельних матеріалів, борошномельну та ін. Почалося мануфактурне виробництво зброї. Виникнення великих розвинених мануфактур було тісно пов'язане з військовими і господарськими завданнями. Процес формування промислово-торговельного населення йшов повільно. Розвиток дрібного виробництва в містах та селах сприяв виникненню мануфактур. Найбільш переконливою є точка зору, що мануфактурне виробництво в Україні пройшло дві стадії - нижчу, яка характеризувалася розвитком початкових форм мануфактур, і вищу, коли почали панувати великі централізовані мануфактури. |
| Населення | Власники майстерень, купці перетворювалися на підприємців, а частина підмайстрів, позацехові ремісники - на найманих робітників. У першій половині XIX ст. сформувалася нова соціальна група - скупники, які ставали посередниками між виробником і споживачем. |
| Характерні особливості фабричних мануфактур | Створювались умови для переростання дрібного товарного виробництва в нову, вищу форму промисловості - мануфактуру чи фабричне виробництво. Початкові форми фабричного виробництва - це переважно дрібні |
| підприємства, у яких поділ у процесі виробництва відігравав уже значну роль. Панувала ручна ремісницька техніка, а в деяких галузях почалася механізація виробничих процесів. Такі мануфактури були попередниками розвинених мануфактур, перехідною формою від дрібного товарного виробництва до мануфактурного. Їх поява в найважливіших галузях промисловості свідчила про початок мануфактурного періоду. |
Отже, в українській промисловості відбулися великі прогресивні перетворення. На зміну цеховому виробництву прийшла мануфактура. На відміну від Західної Європи, де існувала одна форма мануфактур - на основі вільнонайманої праці, в Україні в умовах панування панщинно-кріпосницької системи господарства працювали мануфактури, що ґрунтувалися не лише на вільнонайманій, а й на кріпацькій праці. Хоча мануфактура й призвела до значного підвищення продуктивності суспільної праці, але вона не охопила всього суспільного виробництва.
Для мануфактурного періоду характерна наявність безлічі дрібних промислових підприємств. Обов'язковим "супутником" її залишалася робота вдома. Мануфактура не могла задовольнити величезного попиту на товари, який пред'являли зростаючі внутрішні й зовнішні ринки.
Капіталістична мануфактура мала історично прогресивний характер. Вона сприяла подальшому поглибленню суспільства, поділу праці, створила передумови для великого промислового виробництва (спростила багато трудових операцій, удосконалила знаряддя праці, призвела до спеціалізації інструмента, уможливила застосування допоміжних механізмів та водяної енергії й т. д.), підготувала кадри кваліфікованих робітників для переходу до машинної стадії капіталістичного виробництва, яка настала в результаті промислового перевороту.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Краус Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.2. Зародження мануфактурного виробництва в Західній Європі та Україні. Формування ринкових відносин“ на сторінці 1. Приємного читання.