Розділ 1. Праця

Дослідження також виявило, що молодь думає про гроші більше, ніж старше покоління.

Багатство не потрапило до верхнього рядка рейтингу. Все ж таки 43 відсотки респондентів зізналися, що гроші відіграють у їх житті неабияку роль.

Британська компанія з трудових ресурсів "Investors in People" була замовником соціологічного опитування. Його тема-спупінь задоволення населення Великої Британії місцем своєї роботи. У квітні 2008 року було опубліковано результати цього соцопитування. Виявилося, що майже 40 відсотків працюючого населення Великої Британії були незадоволені місцем своєї роботи.

Основні чинники незадоволення:

o відсутність стимулів на роботі;

o занадто велике навантаження;

o низька зарплата;

o відсутність підтримки та уваги з боку начальства. Умовами праці були незадоволені, передусім, співробітники

великих компаній. Їх частка складала 39%.

В організаціях і фірмах з численністю до 250 чоловік незадо-волених було дещо менше-приблизно 30%.

Згідно з підрахунками статистичного бюро Євросоюзу, австрійці є найпрацелюбнішею нацією Європи. Щотижня вони відпрацьовували 44,3 години. Друге місце посідали Греція. Греки щотижня працювали 43,8 години. Великобританія мала показник 43 години.

Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) склала рейтинг найбільш працьовитих народів світу. Перше місце посіли жителі Південної Кореї. Інформацію про це навесні 2008 року оприлюднив американський журнал " Forbes ". Рівень працелюбності оцінювався за середньорічною кількістю робочого часу. На південного корейця впродовж року припадало 2357 годин робочого часу. У Південній Кореї 6-денний робочий тиждень вважається нормою, а не винятком з правила. 2004 року у школах та компаніях, де штат співробітників перевищував 1 тис. чоловік, було запроваджено 5-денний робочий тиждень. З огляду ж на давно усиновлені традиції цей захід залишився на папері. Південні корейці мирилися з мінімальною відпусткою. Нерідко вона складала щороку не більше ніж три дні. Максимальна відпустка у Південній Кореї-10 днів. Навіть заборони властей не могли змусити корейців працювати менше.

Другим за працелюбністю народом вважались греки. Пересічно на грека впродовж року припадало 2050 годин відпрацьованого часу. Наступні місця у першій п'ятірці країн - трудоголіків посідали Чехія, Угорщина та Польша. Пересічно впродовж року чехи відпрацьовували 1997 годин. Угорці щорічно працювали 1986 годин, а поляки - 1985 годин. Шосте місце посідала Туреччина. Її мешканці щороку віддавали праці 1918 годин свого життя. Сьоме місце було за Мексикою - 1883 години. Восьме місце дісталося Італії - 1800 годин.

У цьому рейтингу США посідали 9-е місце. На пересічного американця припадало лише 10 днів відпустки. Працював щороку пересічний американець близько 1797 годин. Американське законодавство не змушує компанії у примусовому порядку надавати відпустки. З огляду на це 25 відсотків працівників відпочивають лише у вихідні дні.

Наприкінці рейтингу працелюбності місця належали низці європейських країн. У Франції був 35-годинний робочий тиждень. Жителі Данії пересічно щорічно працювали 1391 годину, а Норвегії, Німеччині та Голландії - 1390 годин.

Дані про Україну у цьому рейтингу відсутні з огляду на дуже просту причину - Україна не є членом ОЕСР.

Портал hrzone.uk виконав дослідження ефективності використання робочого часу у Великій Британії. Результати було оприлюднено на початку осені 2008 року. Виявилося, що 40 з 365 днів витрачалися даремно. Понад 80 відсотків респондентів зізналися, що частину часу впродовж робочого дня вони витрачали не на виконання функціональних обов'язків. Половина опитаних зазначила, що даремно марнують щодня 2 -3 години.

Дослідження виконувалося з метою спростувати поширену точку зору про те, що у працівників немає часу на навчання. Той час, що марнується, міг би використовуватися на навчання.

Журнал "Business Week" на початку осені 2008 року оприлюднив щорічний рейтинг найкращих роботодавців для початківців. До рейтингу ввійшло 119 компаній. Переважна більшість їх - міжнародні. Це значило, що знайти роботу у їх філіалах можна було у багатьох країнах світу.

Вимоги - профільна освіта та добре володіння англійською мовою.