Розділ «6.3.2. Ставлення підлеглих до начальника»

Психологи рекомендують низку способів про те, як сподобатися начальнику. Не забуватимемо - начальники є різними. Про це і йшлося у попередній рубриці. Тому пропоновані нижче шляхи до серця начальника слід обирати індивідуально з урахуванням характеру начальника.

1. До начальника не слід звертатися із зайвими запитаннями. Якщо ви впевнені у тому, що знаєте свою роботу так добре, як ніхто інший, то не слід набридати начальнику своїми запитаннями. Слід намагатися бути винахідливим і самому знаходити відповіді на ті запитання, які виникли у професійній діяльності.

Якщо щось працівнику незрозуміло, то начальника потрібно запитати. Коли ж питання мають постійний і настирливий характер, то вони можуть начальника розлютити.

Якщо працівник постійно перепитує, то це наводить начальника на думку про те, що він неуважно слухає інформацію або ж вважає її непотрібною для себе.

2. Проблеми слід розв'язувати самостійно. До начальника не слід йти з проблемою щодо якої ви певний час не подумали як її розв'язати. Якщо ви доповіли начальнику про проблему і негайно ж запропонували шляхи її розв'язання, то для чого тоді ви турбували начальника?

3. Не слід ніколи виправдовуватися, - від помилок ніхто не застрахований. Виправдовування вказує на слабкість. У відповідь на критику з боку начальника доречно сказати як ви будете вчиняти у майбутньому за аналогічної ситуації. За такого прийому увага вашого начальника сконцентрується на тому, що ви дійшли належних висновків за свої помилки. Ваша помилка у його пам'яті відійде на задній план. Саме це вам і потрібно. Ніколи не слід говорити, що потреба виникла не з вашої вини, а винуватим є хтось інший. Начальник може подумати, що працівник не здатний відповідати за власні помилки.

4. Емоції доцільно стримувати. Зокрема, під час гніву не надсилайте листів (письмових чи електронних) у відповідь на листи і повідомлення, які вас розлютили. Зрозуміло, що складати лист - відповідь можна будь-коли, але надсилати його доречно лише у спокійному стані. Конструктивні відповіді кращі, ніж деструктивні. Вашому начальнику припаде до вподоби ваша дипломатичність.

5. Доцільно робити більше, ніж ви зобов'язані. Начальнику сподобається ваша ініціативність і він запам'ятає ваш внесок у ділову діяльність.

Не слід заявляти керівництву, що якась робота не належить до кола ваших обов'язків і ви не будите її виконувати.

Якщо виникла якась термінова робота, то варто затриматися після закінчення робочого часу і розв'язати проблему.

6. Не слід ставити під сумнів кмітливість начальника. Пам'ятайте, що одна з британських королев якось зазначила: "Я все бачу, але мовчу". Ваш начальник теж все бачить і може вирізнити правду від неправди. Особливо часто підлеглі намагаються обурити начальника, повідомляючи йому причини свого відлучення з роботи. Причини слід вибирати вагомі і достовірні. Пам'ятайте, що один начальник якось казав: "Я б міг придумати і більш правдоподібний анекдот". Казати начальнику неправду можна тоді, коли ви впевнені, що він на це подивиться скрізь пальці.

7. Начальники не люблять тих, хто постійно скиглить. Намагайтеся бути оптимістом. Плакати слід тоді, коли не плакати вже просто не можна. Постійне скиглення притуплює увагу начальника і він може й не помітити, що у вас з'явилася справді серйозна проблема, яка вимагає його втручання чи допомоги.

8. Начальники - врешті-решт є людьми. Якщо вам сподобалося те, що зробив начальник, відгукніться про це позитивно. Краще за все, щоб цей відгук начальник почув від вас особисто.

9. Варто бути рішучим і активним. Ідеї замало пропонувати. Їх потрібно ще й упроваджувати у життя. Пам'ятайте, що вже здавна людство керується принципом - хто запропонував ідею, - той її і реалізує. Добре, коли вам вдається не лише висунути якусь ідею, а й впровадити її. Своєю інноваційною діяльністю ви сподобаєтесь начальнику.

10. Не варто говорити начальнику, що ви все знаєте у роботі. Цим можна викликати у начальства роздратування, оскільки воно дотримується думки, що знає більше за підлеглого.

11. Якщо якесь питання працівник вважає важливим, то слід стисло повідомити начальнику тему розмови. У такому разі начальник сам вирішить чи є питання терміновим і виділить для нього час.

Далі мова піде про те як реагувати на спалахи начальницького гніву.

Мабуть, поміж начальників не так вже й багато флегматиків. Не всі начальники є спокійними, врівноваженими і вдумливими людьми. Поміж керівників є чимало таких, котрі вважають, що співробітників можна змусити працювати лише підвищивши голос. Такі начальники дотримуються думки, що крик - неодмінний атрибут управлінського процесу. Дехто з начальників вибирає кожного разу іншого "хлопчика для биття".Якось в армії один старшина казав солдату: " Ти думаєш мені потрібна чиста підлога, яку ти миєш? Мені потрібно, щоб ти помучився".

Якщо начальник на вас кричить, то найпростіша порада - не звертати на це жодної уваги. Зрозуміло, - це легко сказати, але важко зробити. Мало знайдеться працівників, які після окриків начальників здатні абстрагуватися і далі спокійно продовжувати виконувати свою роботу. Більшість ображених вдаються до "програми відновлення".Вони п'ють чарку, "корвалол", валер'янку, каву, чай тощо, влаштовують довгі перекури, скаржаться іншим близьким людям.