Розділ «6.3. Начальник в очах підлеглих»

6.3.1. Типи начальників

Зрозуміло, що всіх підлеглих цікавить стиль управління керівника компанії. Керівником може бути людина з широким світоглядом, яка вміє вислуховувати підлеглих і працювати у команді. Начальник може бути і жорстким та агресивним. Фахівці Чиказького університету 2007 року виконали дослідження трьох сотень характеристок кандидатів на посаду генерального директора. Виявилося, що в інвестиційному бізнесі перевагу віддають тим керівникам, яким притаманний жорсткий стиль керівництва. Професор зазначеного університету Стівен Каплан зазначав, що від керівників вимагається здатність діяти. Керівник одержує гроші за свою діяльність. Підлеглі теж мусять свою зарплату відпрацьовувати.

Є і інші висновки. Британський "Chartered Management Institute" опитав 1,5 тисячі менеджерів різного рангу. Виявилося, що агресивні і владні керівники руйнують мораль і негативно впливають на продуктивність праці підлеглихз. У доповіді цього інституту зазначалося, що на ефективність роботи британських компаній згубно впливає диктаторський і владний стиль керівництва. Цей стиль негативно позначається і на стану здоров'я та мотивованості працівників.

Якими б не були начальники, їх стиль управління має бути послідовним, бо непослідовність як за ліберального, так і диктаторського керівника породжує безцільну діяльність. Американський фахівець у сфері менеджменту зазначав, що менеджмент - це мистецтво змусити трьох людей виконувати роботу саме трьох людей.

Мабуть, у більшості українських компаній працівники ще залишаються призвичаєними до авторитарного стилю керівництва. Перехідний характер вітчизняної економіки, очевидно, віддає перевагу вольовим начальникам, які здатні ризикувати і нести відповідальність за ризики.

Далі типізацію начальників розглянемо дещо з більшими подробицями.

Статистичні спостереження вказують на те, що приблизно 70% працівників звільняються з роботи з огляду на те, що у них не склалися нормальні взаємини з начальником.

Біографії людей, які стали начальниками, без сумніву вирізняються між собою. Все ж таки помічено, що ті, кому судилося стати начальником, досить добре обізнані з людською психологією. Начальники бачать своїх підлеглих, про що свідчить і анекдот далеких радянських років.

У колгосп приїхав лектор з лекцією про міжнародне становище СРСР. Колгоспників зібрали у великому сільському клубі. Лектор читає лекцію. Раптом зі свого місця у залі встає голова колгоспу і каже: "Миколо, а ну вийди геть із зали!" Колгоспник встає зі свого місця в іншому кутку зали і полишає її. Лектор продовжує свій виступ. Голова колгоспу знову встає зі свого місця і велить: "Петро, а ну вийди геть із зали!" Петро тихо встає і виходить із зали. Лектор продовжує свою справу. Голова колгоспу знову встає зі свого місця і командує: "Сидір, а ну вийди із зали!". Той встає і спокійно виходить.

Лекція закінчилася. Колгоспники зааплодували лектору. Голова колгоспу повів лектора вечеряти. За чаркою лектор подякував за організацію лекції і запитав, чому голова колгоспу трьом односельчанам звелів вийти із зали, адже ті вели себе мирно і не бешкетували. Голова відповів: "Бз..ть".

Лектор здивовано запитав: " А як ви про це знали?" Голова відповів: "Я то свої кадри знаю!"

Якщо начальник знає свої кадри, то і кадрам не завадить знати начальника. Від такого знання багато у чому залежить робота фірми та атмосфера, що оточує працівників.

На думку психологів є такі типи начальників у зв'язку з їх ставленням до роботи.

Тип 1. Перфекціоніст

Перфекціоніст - від англійського слова perfect, що означає довершений, досконалий. Перфекціоніст любить, щоб все було ідеальним. Як кажуть, - "за вищим розрядом". Настрій у перфекціоніста негайно псується, якщо справи йдуть не так, як потрібно. Стандарти у такого типу начальників - завжди завищені. Він і у відмінно виконаній роботі зуміє знайти недоліки. Похвалу від нього дочекатися неможливо. Такий начальник може привселюдно критикувати працівника і примушувати іншого співробітника переробити виконану роботу. Перфекціоніст завжди керується правилом: "Могло б бути і краще".

Порада. Критику такого начальника не слід брати близько до серця. Він висловлює свою власну неадекватність. Те, що йому щось не подобається, - то його проблеми. Перфекціонізм часто викликається невпевненістю начальника у своєму становищі.

Якщо працівник намагається у відповідь на критику начальника стати найкращим працівником і не вчиняти жодних помилок, то це може призвести до протилежного результату. Якщо працівник боїться помилитися і не йде на розумний ризик, то це означає, що він не вдосконалить свої професійні навички. Не слід боятися братися за нові завдання і ставити запитання. Якщо ж необхідно, то можна звертатися за допомогою до самого начальника. Не завадить завчасно скласти план дій щодо конкретного завдання і одержати на нього схвалення начальника. Це означатиме, що працівнику вдалося перекласти на начальника частину відповідальності.

Тип 2. Ретроград

Тип 3. Локомотив