Розділ «3.4. Риторика»

Успіх у діловій кар'єрі часто залежить не лише від професійних якостей працівників, але й від їх уміння поводити себе, говорити під час переговорів, на різного роду презентаціях, ділових зборах і за звичайних робочих обставин.

Бути майстром свого слова не завадить всім, але особливо це у нагоді тим, кому доводиться багато спілкуватися на роботі.

Ораторське мистецтво існує з незапам'ятних часів. Його коріння відслідковується у стародавній Іудеї та Месопотамії. У демократичних державах Стародавньої Греції ораторство було вже професією. Саме там з'явилися публічна політика, публічний суд та наука про ораторське мистецтво - риторика.

Ораторство потрібно не лише особам, які є представниками влади. Зрозуміло, що таким представникам воно потрібне передусім. У армійській пародії на відому поему М. Некрасова "Кому живется весело, вольготно на Руси?" були такі слова-відповіді:

"Начальнику физической,

Начальнику химической,

Зам по политической..."

Пояснимо тим, хто не служив у Радянській Армії, що у полку були, зокрема, такі структури: служба фізпідготовки, служба хімзахисту, заступник командира з політичної роботи. Саме останньому найлегше було здавати справи своєму наступнику. Про замполітів говорили: " Закрив рот - значить справи здав".

Нині існують курси ораторської майстерності. Такі курси відвідують керівники різних рівнів, журналісти, менеджери - піар-щики, прес-секретарі та люди, для яких службова кар'єра становить певний інтерес.

Повчитися словесної майстерності - не завадить. На курсах вчать методам проведення успішних виступів, розставлянню акцентів у промовах, підготовці текстів для доповідей, встановленню контактів з аудиторією, контролювати хвилювання, привертати увагу, нейтралізації негативних реакцій до доповідачів, відповідати на дошкульні запитання опонентів.

Курси ораторського мистецтва працюють у різний час. Працюють, зокрема, у режимі вечірнього тренінгу.

Тим, хто не має можливості особисто відвідувати курси риторики, пропонується дистанційний спосіб навчання. За цього виду навчання курсантам надсилають для виконання практичні вправи та пояснювальну теоретичну частину.

Поширеною формою навчання є консультації.

Найбільш ефективними заняття виявляються у тому випадку, коли слухачі курсів мають можливість постійно практикуватися в ораторському мистецтві у себе на роботі.

Мінімум теорій, максимум практичних вправ в ігровій формі - це усталена схема тренінгів з ораторського мистецтва. Фахівці дотримуються думки, - щоб навчитися гарно говорити - потрібно говорити. Це - потрібно тому, що навчитися їздити на велосипеді можна лише тоді, коли береш до рук велосипед і намагаєшся на ньому поїхати.

Під час виступів впорядкованими мають бути як мова, так і думки. Тема виступу має бути цікавою не лише для доповідача, а і для слухачів.

Актуальності теми недостатньо для підтримування уваги аудиторії. Не завадять виразні жести, яскрава одежа (дещо з викликом). Промову не слід перевантажувати інформацією. Доречно розбавляти свій монолог жартами. Доречно ставити запитання аудиторії, робити "ліричні відступи ", наводити приклади з життя.

Американські вчені вважають, що успіх публічних промов на 60 відсотків залежить від того, який вигляд має оратор, на 30 відсотків - від того - як він говорить і лише на 10 відсотків - від того, що він говорить.

Далеко не кожна людина може впевнено і комфортно почуватися під час своїх публічних виступів. Зрозуміло, що у цьому світі багато залежить від успадкованих здібностей. Колись одна чудесна дама казала авторові цих рядків: "Гени пальцем не закриєш". Ораторські здібності можуть бути спадковими. Якщо ж такі відсутні, то слід вчитися хоча б азам риторики.